Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

На засіданні Комітету Верховної Ради (ВР) з питань охорони здоров’я (далі – Комітету), яке відбулося 20 червня, народні депутати України заслухали інформацію Рахункової палати України та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України про результати аудиту ефективності використання коштів медичної субвенції, спрямованих на здійснення заходів Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз (ТБ) на 2012-2016 рр. (далі – Програми), що завершилася 31 грудня минулого року.

Загалом на виконання Програми було спрямовано 3,2 млрд грн (2,1 – бюджетні кошти, 1,1 млрд грн – ресурси міжнародних організацій).

Звіт Рахункової палати (оприлюднений на офіційному сайті у травні поточного року) проаналізував Ігор Миколайович Заремба, головний контролер, директор департаменту з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності Рахункової палати.

За результатами аудиту зроблено невтішні висновки: МОЗ не забезпечило належного виконання її завдань та досягнення запланованих результатів; державні кошти використовувалися непродуктивно, неекономно та нерезультативно. Майже 82% заходів реалізовані частково або не виконані взагалі (із 61 запланованого параметру частково реалізовано 47, виконано повністю – 8; з 95 показників не досягнуто 67, виконано частково – 5).

Порівняно з 2011 р.:

• рівень загальної захворюваності на ТБ ↓14%;
• смертність від ТБ ↓37,5%;
• смертність від ТБ/ВІЛ/СНІДу ↓31%;
• рівень захворюваності на ТБ серед дітей до 14 років ↑8,6%;
• рівень захворюваності на ТБ/ВІЛ/СНІД серед дітей до 14 років ↑25,7%.

Збільшилася кількість випадків захворювання на мультирезистентний ТБ (+68,6%) на 100 тис. населення – за цим показником Україна увійшла до п’ятірки лідерів світового антирейтингу.

Вартість 2-річного курсу лікування цього варіанту патології оцінюють приблизно в 100 тис. грн. Такі масштаби поширення хвороби створюють реальну загрозу національній безпеці держави. При цьому Національна стратегія інформаційної кампанії з питань протидії захворюванню на ТБ досі не затверджена МОЗ. Недостатньо активною є й робота серед внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО.

Не досягнуто запланованих показників стосовно кількості закладів охорони здоров’я, які повинні відповідати вимогам інфекційного контролю щодо ТБ (72,6% закладів первинної мережі та 66,8% протитуберкульозних закладів).

Рівень захворюваності на ТБ серед медичних працівників збільшився на 124%.

Позитивний результат лікування осіб, які вперше захворіли на легеневий та мультирезистентний ТБ, спостерігався в 76 та 53% випадків відповідно (Програма визначала ці показники як 80 і 65%, ВООЗ – 85 і 75%).

На фоні здебільшого задовільного нормативно-правового забезпечення наявні певні прогалини: хоча Програма завершилася 1 січня 2017 року, МОЗ не вжило заходів щодо затвердження нової програми; не встановлено порядку проведення хіміопрофілактики для дітей з ТБ; не розроблено уніфікований клінічний протокол для лікування дітей з ТБ.

На жаль, МОЗ не врахувало попередні рекомендації Рахункової палати щодо удосконалення реєстрації оптово-відпускних цін шляхом декларування їх змін (при здійсненні закупівель не вдалося досягти реальної економії) та своєчасної закупівлі ліків і витратних матеріалів, що створило ризики переривання процесу лікування ТБ для багатьох хворих. Також не розроблено і не затверджено національні стандарти з лабораторної діагностики ТБ (за інформацією, наданою МОЗ, їх впровадження заплановано до кінця 2017 року). Порушення мають системний характер.

До проектів кошторисів Програми на 2015-2016 рр. включено видатки на суму 443 млн грн за відсутності належних розрахунків та обґрунтувань. Планування бюджетних асигнувань на закупівлю ліків, тестів і витратних матеріалів здійснювалося з порушенням бюджетного законодавства; не було створено рівного доступу населення до діагностики та лікування ТБ. Потреби в ліках за рахунок бюджетних коштів забезпечувалися на 31-105%, у тестах і витратних матеріалах – на 1-101%. Через відсутність контролю обсяг замовлених у 2016 р. ліків майже на 8 млн грн менший, ніж обсяг коштів, передбачений на їх закупівлю. У разі ненадання додаткових заявок на закупівлю медикаментів зазначені кошти залишаться невикористаними. При цьому видатки на лікування ТБ у 2015-2016 рр. не дозволили створити річний резервний запас препаратів (200%) і становили 70 і 58% відповідно від обрахованої потреби.

У 2015-2016 рр. закупівлею ліків, тестів і витратних матеріалів для лікування ТБ займалася Програма розвитку ООН (ПРООН), однак при відборі організації для здійснення закупівель не було ­забезпечено прозорості (пропозиції інших організацій МОЗ залишило без розгляду). Разом із тим закупівлі ПРООН виявилися більш економічно вигідними порівняно з такими МОЗ: ціна 14 препаратів була у 8,6 раза менша порівняно з такою для МОЗ у 2014 р., тому обсяг закупівель вдалося збільшити на 54%, 8 виробів закуповувалися в 7,4 раза дешевше, їх придбано на 12% більше. Через зволікання з вдосконаленням нормативної бази виникли суттєві затримки з поставками: станом на 1 квітня 2017 р. не було повністю здійснено поставки за 2015 рік; при цьому в договорах МОЗ не передбачило відповідальності ПРООН за порушення термінів поставок.

Наявні кричущі недоліки й щодо використання ліків: термін придатності протитуберкульозних препаратів на суму 1,3 млн грн завершився, їх не вдалося використати й доведеться утилізувати, що передбачає додаткові збитки для держави.

МОЗ не налагодило партнерства з ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» і закладами охорони здоров’я, не здійснювало моніторинг рівня забезпечення лікарень препаратами для лікування ТБ. Як наслідок, через закінчення терміну придатності втрачено препаратів на 3,4 млн грн, придбаних Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, ТБ і малярією і отриманих як гуманітарна допомога від Глобального лікарського фонду.

На складах ТОВ «Фалбі», яке відповідає за зберігання й поставку протитуберкульозних ліків у медичні установи, накопичено залишків на суму 46,2 млн грн; деякі з них стануть непридатними найближчим часом.

Роман Романович Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, пообіцяв забезпечити дієвий контроль за використанням коштів та протитуберкульозних ліків, а також прискоренням поставок препаратів: «9 червня Міністерству закордонних справ та міжнародним агенціям розіслані листи-запрошення щодо участі в процесі закупівель; наказом № 486 затверджено номенклатуру протитуберкульозних препаратів та виробів медичного призначення за напрямом «Туберкульоз», на сьогодні опрацьовуються технічні завдання. Сформовано робочу групу з перегляду уніфікованого протоколу лікування ТБ серед дітей». За інформацією, що надали представники МОЗ, через неритмічну поставку протитуберкульозних препаратів у 2014 р. з метою уникнення переривання лікування Глобальний фонд додатково надав Україні медикаменти. Внаслідок цього в деяких регіонах спостерігалася «перенасиченість» ліками. Певну кількість препаратів дійсно було втрачено у зв’язку із завершенням терміну їх придатності (наприклад, у Рівненській області протерміновано препаратів на 500 тис. грн).

«У результаті реалізації Програми спостерігалося збільшення рівня захворюваності на ТБ/ВІЛ/СНІД та мультирезистентний ТБ. Це свідчить про те, що вона неефективна, ми неправильно лікуємо! Потрібно радикально змінювати підходи до терапії ТБ і заходи з протидії епідемії», – підкреслив Олексій Миколайович Кириченко, член Комітету. «Питання лікування ТБ має вирішуватися стратегічно, по-державницьки. Терапія ТБ – соціальне питання. Тільки медикаментами його не вирішити», – підтримав колегу Андрій Федорович Шипко, член Комітету. Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я, зазначив: «При створенні нової програми слід проаналізувати попередню, виокремити з неї дієві принципи та врахувати позитивний досвід».

«Завершилися програми з онкології, репродуктивного здоров’я, ТБ. Що ми маємо? Відсутні програми → немає відповідальних → епідемії та жахлива смертність. Я неодноразово висвітлював цю проблему Володимиру Гройсману, проте досі не вдалося зрушити з «мертвої точки», – звернув увагу присутніх на катастрофічну ситуацію щодо державних програм Костянтин Володимирович Яриніч, член Комітету.

«Зараз кошти на лікування ТБ надходять у хаотичному порядку, на «гасіння пожежі». Необхідно якомога швидше розробити та подати на розгляд ВР нову програму протидії захворюванню на ТБ та усунути виявлені аудитом недоліки», – озвучили одностайну думку учасники засідання.

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15-16 (412-413), серпень 2017 р.