III Наукова конференція УкАДОГ – UNITY дитячих онкологів і гематологів

7-8 квітня у Львові Українська асоціація дитячої онкології/гематології (УкАДОГ) провела конференцію з питань лікування раку крові, пухлин головного мозку, пересадки кісткового мозку та супровідної терапії. У заході взяли участь лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) «ОХМАТДИТ», Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, Клініки дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку, Першого медичного об’єднання Львова, ДНП «Національний інститут раку» та інших закладів, закордонні спікери, представники Українського реєстру донорів кісткового мозку й благодійних фондів. 

Подія відбулась у Будинку вчених м. Львова (минулого року конференцію було проведено в ОХМАТДИТі за 5 днів до початку повномасштабної війни). Навіть жахи війни не зупинили українських спеціалістів на шляху до самовдосконалення та розвитку. 

Дитяча онкологія є однією з найгостріших проблем сучасного світу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку майже у 300 000 дітей віком до 18 років діагностують онкопатологію. Згідно з офіційною статистикою, в Україні такий діагноз щороку отримує близько 1000 дітей. 

Завданнями заходу було обговорення сучасного стану служби дитячої онкології/гематології, висвітлення основних проблемних питань лікування хворих, визначення шляхів оптимізації підходів до матеріального забезпечення й інтенсивного лікування в умовах глобальних катастроф, таких як війна. Адже із початком повномасштабного вторгнення родини онкохворих дітей зіткнулися з додатковими викликами, спричиненими війною, один із них – це загроза переривання лікування.

Учасники у гібридному форматі (Львів-live та онлайн) ділилися досвідом у таких сесіях:

• розвиток дитячої онкології/гематології в Україні;
• лейкози/лімфоми;
• високодозова хіміотерапія і трансплантація кісткового мозку;
• лабораторна діагностика;
• підтримуюча терапія та інфекційний контроль;
• солідні пухлини та нейроонкологія;
• незлоякісна гематологія, супровідна терапія, паліативна допомога;
• радіологія та променева терапія.

Відкрив конференцію президент Міжнародного товариства дитячої онкології (SIOP) Гільєрмо Луїс Чантада (Аргентина), який зазначив, що дуже радий вітати учасників та організаційний комітет, котрі проводять конференцію в умовах повномасштабних воєнних дій. Г. Чантада наголосив, що російські військові є терористами, які вбивають цивільне населення. У пам’ять про лікарку-онкогематолога Оксану Леонтьєву, яка трагічно загинула на шляху до роботи через ракетний удар, за підтримки SIOP започатковано стипендію її імені для молодих науковців. До подання заявок запрошуються науковці та постдокторанти віком до 35 років, активні члени товариства дитячої онкології/гематології, що більш ніж 30% свого робочого часу присвячують проблемам онкології/гематології. Термін подачі заявок – з 29 червня по 20 вересня 2023 року, результати будуть оголошені 10 жовтня. 

Президент SIOP представив Програму підвищення дослідницького потенціалу клінічних досліджень дитячого раку (PARC) для країн із низькими та середніми рівнями ресурсів. Актуальність впровадження такої програми доповідач мотивував статистичними даними про виживаність педіатричних пацієнтів. Так, у країнах із високим економічним розвитком проживає лише близько 10% дітей, у них 5-річна виживаність дітей з онкопатологією перевищує 80%. У країнах із низькими та середніми рівнями ресурсів проживає 90% дітей світу, а 5-річна виживаність перебуває в діапазоні від <10 до <60%. 

Доповідач наголосив, що українські лікарі та науковці активно співпрацюють із SIOP у багатьох напрямах, а в групі дитячої онкології очікується поповнення досвіду з портфоліо клінічних досліджень. SIOP активно співпрацює в рамках наукової програми глобальної дитячої онкології, особливо Глобальних ініціатив ВООЗ. Метою програми є збільшення удвічі виживаності онкохворих дітей, які проживають в умовах обмежених ресурсів, до 2030 року до щонайменше 60%. У країнах із високим економічним розвитком такі довгострокові показники виживаності востаннє були на цьому рівні наприкінці 1970-х років. Слід зауважити, що в країнах із низькими та середніми рівнями ресурсів онкохворі діти лікуються в лікарнях без ключової інфраструктури, що включає діагностичні можливості, методи візуалізації, компоненти лікування, підтримуючу терапію та підготовлений персонал. Основні ризики, що потребують адаптації терапії в країнах із низькими та середніми рівнями ресурсів, включають високу токсичність, ризик відмови від лікування, обмежений доступ до терапії або підходи до лікування, що як правило базуються на променевій терапії. Прикладами найпоширеніших нозологій є лімфома Беркітта, ретинобластома, лімфома Ходжкіна. Передові схеми лікування, адаптовані до місцевих умов, дають можливість вилікувати якомога більше дітей за допомогою наявних ресурсів, забезпечуючи покращення послуг і підтримуючої терапії. 

Доповідач представив здобутки робочої групи комітету з дитячої онкології, Міжнародного товариства дитячої онкології щодо адаптованих схем лікування в країнах, що розвиваються, висвітлив підходи до їх розробки, оцінки та впровадження. Така співпраця з реалізації рекомендацій дозволить удосконалити діагностику та лікування онкозахворювань у дитячого населення країн з низькими та середніми рівнями ресурсів. Українських колег з нетерпінням чекають на форумі SIOP-2023 в Оттаві (Канада), щоб поглибити співпрацю для майбутніх досягнень.

Дитячий лікар-онколог, керівник Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру (м. Львів) Роман Володимирович Кізима виступив з доповіддю «Робота асоціації під час війни, крах сподівань чи нові можливості?».

– Успішне лікування кожної онкохворої дитини в Україні можливе. Три роки тому була створена Асоціація дитячої онкології та гематології, на січень 2022 року вона налічувала 100 фахівців із 16 лікарень України. Для успішної роботи асоціації необхідно забезпечити доступ онкохворих дітей до якісного лікування, а для цього підготувати спеціалістів – налагодити сучасний процес освіти фахівців в Україні та міжнародне співробітництво. 

Завдання УкАДОГ:

• підвищення професійного рівня медиків основної та суміжних спеціальностей для лікування дітей з онкологічними та гематологічними захворюваннями (включаючи створення об’єднаної спеціальності «дитячий гематолог/онколог» та відповідної освітньої програми), організацію конференцій, семінарів, майстер-класів на принципах рівності й інтерактивності, створення навчальної програми для медичних сестер у дитячій онкології/гематології;
• імплементація та стандартизація сучасних методів діагностики/лікування та подальший моніторинг дітей з онкологічними й онкогематологічними захворюваннями на основі створення національних стандартів лікування за спеціальністю «дитяча онкологія/гематологія», оптимізація пакетів Національної служби здоров’я України з дитячої онкології та дитячої гематології, участь у клінічних дослідженнях і наукових проєктах у сфері дитячої онкології/гематології;
• міжнародне співробітництво у сфері дитячої онкології/гематології та співпраця з ВООЗ як фокускраїни Глобальної ініціативи для дитячої онкології;
• представництво та захист інтересів дитячої онкології та гематології, включаючи правовий захист членів асоціації та грантову підтримку молодих фахівців, національну стратегію розвитку дитячої онкології та гематології на 2020-2030 роки, колаборацію з провідними благодійними організаціями.

У 2021 році у режимі онлайн через ковідні обмеження відбулася перша конференція, на ній було зареєстровано 500 учасників, провідних та національних експертів, з них близько 150 фахівців безпосередньо займалися дитячою онкогематологією. 

Друга конференція, на якій було зареєстровано 1500 учасників і представлені 43 доповіді, проведена в НДСЛ «ОХМАТДИТ» у 2022 році за 5 днів до повномасштабної війни. Вона називалася «Погляд у майбутнє», але війна змінила преференції та поставила питання, чи не є це крахом сподівань. Після короткотривалої розгубленості настав час вирішувати проблеми щодо ефективності, адаптації, відновлення. 

Одним із перших питань, яке потребувало вирішення, була організація евакуації. Її можна поділити на дві фази: перша – надзвичайна (лютий-червень 2022 року) та друга – стабільна (з липня 2022 року по теперішній час). Вони докорінно відрізнялися, тому що для першої фази було характерне швидке зростання кількості пацієнтів до 70 за одну евакуацію. Це потребувало термінового створення міжнародної мережі для прийому пацієнтів, призначення в кожній країні національного координатора (досвідченого лікаря – дитячого онкогематолога), який відповідає за розподіл пацієнтів у країні, передачі приймаючим країнам вихідної логістики, використання офіційних шляхів команди SAFER Ukraine (гуманітарної ініціативи, започаткованої після російського вторгнення), щоб організувати безпечний виїзд онкохворих дітей і їхніх сімей з України. SAFER Ukraine створила віртуальний командний центр для координації евакуації та забезпечення продовження лікування дітей з онкологічними захворюваннями. Цей процес включав визначення транспортної логістики та виявлення пацієнтів із високим ризиком, чий стан погіршувався. Команда SAFER Ukraine та волонтери перекладали медичну документацію, координували відправлення та перевезення пацієнтів і їхніх родин через кордон до клініки Marian Wilemski в Польщі для відпочинку та взаємодії з координаторами й переведення в установу, де вони продовжували лікування. Евакуація дітей з онкологічними захворюваннями та їхніх сімей з України в перші дні війни – масштабна операція. SAFER Ukraine вдячні за партнерство польському уряду та спільноті дитячих онкологів, включаючи Fundacja Herosi та Товариство дитячої онкології та гематології в Польщі, за надання безпечного місця для пацієнтів, коли вони перетинали кордон. Щоб полегшити тягар польським лікарням, SAFER Ukraine співпрацювала з урядами та лікарнями по всьому світу, визначаючи найкращу клініку для кожного пацієнта для продовження лікування, а також уникнення перебоїв у транспортуванні. Понад 20 країн запропонували допомогу, щоб прийняти цих пацієнтів, ініціатива SAFER Ukraine могла бути реалізована завдяки підтримці фондів, урядів, організацій, таких як Міжнародний центр дитячої онкології (CCI) та SIOP, а також незліченної кількості відданих і цілеспрямованих волонтерів. Персонал лікарні Сент-Джуд співпрацював з центром Fundacja Herosi (Польща), Благодійним фондом «Таблеточки» (Україна), асоціацією Daruieste Viata (Румунія), Інститутом матері та дитини (Польща), Західноукраїнським спеціалізованим дитячим медичним центром і багатьма іншими колегами в регіоні.

З липня 2022 по квітень 2023 року постійна евакуація становила в середньому 5-10 пацієнтів на тиждень. Наразі організація евакуації обмежується можливостями співпрацюючих країн щодо лікування пацієнтів і розміщення їхніх сімей. Когорту пацієнтів складають переважно хворі з тяжким новим діагнозом, рецидивом або потребою в лікуванні, яке неможливе в Україні. 

З початку травня 2022 року відновлюється повноцінна лікувальна робота основних національних онкологічних центрів. На сьогодні в Україні виконано 64 алогенних трансплантації кісткового мозку, серед яких 47 – в НДСЛ «ОХМАТДИТ», 223 трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, з них 31 – дітям, створено 9 центрів трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, відновлено повний цикл лікування у Національному інституті раку. Наші фахівці проходять стажування у провідних клініках Європи та США. На найвищому рівні здійснюється представництво та захист інтересів дитячої онкології й гематології, включаючи правовий захист. За цей час в Україні відбувались конференції, а також українські фахівці брали участь у Міжнародній конференції SIOP EUROPE 2022, де сесія ССІ була присвячена Україні, в роботі Європейської групи з трансплантації стовбурових клітин крові та кісткового мозку (European Group for Blood and Bone Marrow Transplantation – ЕВМТ) й інших знакових міжнародних заходах.

Враховуючи моделювання командою Сент-Джуд приблизної кількості педіатричних онкологічних хворих в Україні, прогнозована кількість дітей, які можуть потребувати онкологічної допомоги (вперше виявлених і спостережуваних пацієнтів), до кінця 2023 року становитиме 630, до кінця 2024 року збільшиться приблизно до 664, а до кінця 2025 року може сягнути приблизно 697 дітей, асоціація сформувала нагальні пріоритети. Вони включають освіту при клінічних ротаціях в Польщі, Євросоюзі, Сент-Джуд, впровадження нової спеціальності гематолог/онколог, участь у роботі вітчизняних і міжнародних конференцій. Пріоритети лікування спрямовані на розвиток онкологічної допомоги дітям в Україні у спеціалізованих центрах, лікування/діагностику складних випадків за кордоном, представництво та захист інтересів дитячої онкології та гематології, включаючи правовий захист. 

Виступ директора Програми клінічної фармації Дитячої дослідницької лікарні Сент-Джуд (США), доктора фармацевтичних наук Джона Мак-Корміка був присвячений обґрунтуванню поєднання академічної науки та сервісу і його впровадження в Дитячій дослідницькій лікарні Сент-Джуд. Ця клініка функціонує як академічний медичний центр, місія якого полягає в просуванні новітніх протоколів лікування і засобів профілактики тяжких дитячих захворювань. У цьому медичному центрі надають допомогу пацієнтам з онкологічними, незлоякісними гематологічними та інфекційними захворюваннями і розладами центральної нервової системи. Лікарня має 78 стаціонарних ліжок і кілька амбулаторій, які щодня відвідують близько 400 пацієнтів. Клініка також надає підтримку широкій мережі партнерських сайтів Сент-Джуд по всій території США, а також міжнародній медичній програмі. Лікарі, які готуються за такими спеціальностями, як гематологія/онкологія та інфекційні хвороби, є співробітниками установи, що забезпечує передову практику. Фармацевтичний відділ задовольняє потреби цих пацієнтів протягом усього клінічного супроводу, що включає стаціонарні послуги, амбулаторну допомогу та інфузії в домашніх умовах. Фахівці клінічної фармації з клінічного супроводу пацієнтів регулярно надають фармакокінетичні консультації, дієтологічну підтримку, включаючи навчання, узгодження та контроль за дотриманням протоколів. Вони відповідають за міжкурсове та внутрішньокурсове фармакокінетичне моделювання для визначення оптимальних концентрацій хіміопрепаратів. Акредитованому медичному персоналу надаються широкі повноваження щодо замовлення та модифікації лікарських препаратів. Спеціаліст із клінічної фармації координує інституційний протокол, що забезпечує фармакогеномні консультації та програму контролю антимікробних препаратів для кожного нового пацієнта, який дав згоду на лікування. Д. Мак-Кормік детально висвітлив особливості Програми клінічної фармації у цьому закладі.

? Навіщо розвивати аптечний сервіс?

– Загальноклінічні аптечні послуги надаються у Сент-Джуд протягом багатьох років, однак поточні питання щодо збільшення кількості пацієнтів, інтенсивності схем терапії та досягнення загального вищого рівня клінічних показників пацієнтів призвели до рішення розробити нові послуги та включити додатковий персонал. Фармацевтам пропонується експертиза з цільовою фармакокінетикою та впровадження команд з фармакогеноміки та антимікробного контролю. Крім того, фахівці клінічної фармації Сент-Джуд тепер надають клінічну підтримку за викликом персоналу афілійованої клініки для пацієнтів, які лікуються в їх місцевості, а також представляють створену аптечну практику глобальним партнерам. Департамент несе відповідальність за забезпечення оптимальних результатів медикаментозної терапії для всіх пацієнтів Сент-Джуд та інтегрується в усі практики, що інтенсивно використовують ліки. 

? Які підходи до навчання, сертифікації, атестації та практики використовують фармацевти з погляду їх клінічного застосування?

– Фахівці клінічної фармації повинні мати підготовку PGY2 або 5-річний досвід роботи в педіатрії чи онкології. Вісім років тому медичний виконавчий комітет Сент-Джуд затвердив призначення спеціалістів клінічної фармації на основі атестації та сертифікації спеціальності Радою фармацевтичних спеціальностей. Було затверджено угоду про спільну практику та розроблено політику, що визначає розпорядчі та моніторингові органи, які підтримуються Комітетом з фармації та терапії. 

? Як ідентифікуються результати для оцінювання успіху моделі? 

– Розглядаються клінічні показники, прибуток, економія коштів, задоволеність пацієнтів тощо. Клінічні показники допомагають забезпечити аналіз робочого навантаження та включають консультаційні послуги, такі як фармакокінетика, фармакогеноміка й підтримка харчування, а також узгодження ліків та огляд протокольного/непротокольного лікування. Спеціалісти клінічної фармації керують всіма аспектами догляду за пацієнтами, які проходять хіміотерапію. У лікарні розробили методи ранньої виписки та амбулаторного спостереження за цими пацієнтами, що сприяло зменшенню їх перебування в стаціонарі та підвищенню задоволеності послугами. 

? Яким чином досягнута стабільність таких послуг, включаючи вартість і відшкодування коштів? 

– Незважаючи на те що наразі лікарня Сент-Джуд не виставляє рахунки за конкретні послуги клінічної фармації, спеціалісти клінічної фармації беруть активну участь у пошуку можливостей їх відшкодування для установи. Вони є членами дослідницької групи та проводять огляди ліків для всіх протокольних і непротокольних планів лікування до початку дослідження. Оскільки багато досліджень у медичному центрі Сент-Джуд включають використання дуже дорогих препаратів, відшукуються можливості покрити деякі з цих витрат. Спеціалісти клінічної фармації допомагають у забезпеченні ліками, спонсорованими промисловістю, протягом усього дослідження. Або в окремих випадках вони визначають, чи може пацієнт мати право на конкретні програми допомоги. Такі зусилля дають змогу значно зекономити кошти для установи і схвалені членами виконавчої команди Сент-Джуд. 

? Як отримано схвалення адміністраторів та інших ключових зацікавлених сторін для впровадження цієї практичної моделі? 

– Фармацевтичний відділ є академічним відділом з дослідницькими та клінічними обов’язками. Ця структура заохочує співпрацю між науковцями та лікарями щодо розробки клінічних досліджень. Наприклад, лікар-голова Клінічного виконавчого комітету Сент-Джуд першим представив членам кафедри концепцію атестації фармацевтів. В окремих випадках (інфекційні захворювання та глобальна педіатрична медицина) додаткове фінансування фармацевтів надходить від дослідницьких відділів, що забезпечує залучення їх до своїх практик. 

? Якими уроками можна поділитися центру Сент-Джуд із колегами?

– Незважаючи на всі ваші зусилля, ви повинні бути готові представити та захистити свою модель практики на рівні, наприклад, завідувача кафедри, консультантів або виконавчого комітету. Традиційні показники, задокументовані результати, збір даних та оцінка рутинних потреб і навантаження мають вирішальне значення для успіху вашої програми. Добре розроблена модель аналізу даних сприяє своєчасному наданню ключової інформації, яка підтримує послуги та пов’язані з ними зусилля. 

? Якою буде така співпраця у штаті Теннессі у найближчі десять років?

– З подальшим зростанням цієї практики ми сподіваємось, що зможемо почати долати деякі бар’єри з визнанням статусу надавача та справедливим відшкодуванням витрат за послуги, які ми надаємо нашим пацієнтам.

З доповіддю «Огляд сучасних рекомендацій з лікування гострої лімфобластної лейкемії у світі: чи можлива імплементація в Україні?» виступив завідувач відділення онкогематології та імунології лікарні Св. Миколая Першого територіального медичного об’єднання м. Львова Михайло Васильович Адиров.

– Онкологічні захворювання мають свою сталість у популяції. На 500 000 дітей фіксується 75-85 випадків злоякісних захворювань на рік. Саме тому потрібно забезпечити всі можливості для первинної діагностики, обстеження та подальшого лікування дітей. У 20-30% випадків діти потрапляють до нас при первинній діагностиці, тому доцільно створити окремий заклад для діагностики й лікування онкозахворювань у дітей на базі інших потужних медичних установ. 

Гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ) – найпоширеніша форма дитячого раку, яка найчастіше виникає у дітей віком від 2 до 5 років, а також може розвинутися у дітей старшого віку та підлітків. У немовлят ГЛЛ виявляють рідко. Наприклад, у США щороку діагностують близько 90 випадків ГЛЛ у дітей віком до 1 року. 

ГЛЛ лікують у багатьох медичних центрах світу. І хоча деякі препарати, дозування і схеми прийому можуть відрізнятися, та принципи лікування всюди однакові. В Україні терапію цитостатиками проводять за програмою Міжнародної дослідницької групи Берлін-Франкфурт-Мюнстер (BFM) – ALLIC-BFM 2009, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України як галузевий стандарт. Моніторинг відповіді пацієнтів на перший етап хіміотерапії та подальша стратифікація проводяться на основі імуноцитологічного визначення мінімальної залишкової (резидуальної) пухлини (MRD) на 8-й, 15 та 33-й день цитостатичної терапії. 

План лікування пацієнта залежить від результатів діагностичних досліджень. Метою індукційної терапії є знищення лейкозних клітин у крові й кістковому мозку та переведення хвороби в стан ремісії. Фаза найінтенсивнішого лікування зазвичай триває 4-6 тижнів. Протягом цього періоду також призначається лікування уражень центральної нервової системи, щоб знищити лейкозні клітини, які залишаються в спинномозковій рідині. Лікування може включати такі препарати, як вінкристин, преднізолон або дексаметазон, пегаспаргазу або аспарагіназу ервінію, а іноді й антрациклінові препарати, такі як даунорубіцин. Однак слід зазначити, що протоколи клінічних досліджень не є протоколами для лікування. У деяких протоколах лікування вказано, що під час індукційної терапії можна призначати циклофосфамід, цитарабін, метотрексат або 6-меркаптопурин (6-МП). Під час цієї фази пацієнтам проводять аспірацію/біопсію кісткового мозку, щоб оцінити ефективність терапії ГЛЛ. Наступним етапом може бути консолідаційна/інтенсифікаційна терапія, метою якої є знищення будь-яких залишкових клітин, що можуть викликати рецидив захворювання. Ця фаза зазвичай триває 8-16 тижнів і може включати використання циклофосфаміду, цитарабіну, 6-МП, тіогуаніну, вінкристину, кортикостероїдів і пегаспаргази. У деяких протоколах не рекомендовано застосовувати метотрексат з лейковорином або без нього, фаза може передбачати 6-8 циклів хіміотерапії протягом близько 8 місяців.

На етапі підтримуючої терапії провадиться знищення будь-яких ракових клітин, що могли залишитися після перших 2 фаз, вона може тривати від 2 до 3 років. Схеми підтримуючої терапії можуть включати застосування добових доз 6-МП, метотрексату та періодичне введення вінкристину й кортикостероїдів; розглядається використання дексаметазону замість преднізолону та відмова від метотрексату. Пацієнтам групи підвищеного ризику можуть призначатись антрациклінові препарати, такі як доксорубіцин, а також циклофосфамід і цитарабін. 

Для таргетної терапії застосовують препарати, які виявляють і уражають ракові клітини, не завдаючи шкоди навколишнім нормальним клітинам. Цей тип терапії можна використовувати лише у разі виявлення генних маркерів, які реагують на застосовані таргетні препарати. Препарати іматиніб або дазатиніб, що використовуються для таргетної терапії, показали свою ефективність у лікуванні Ph-позитивного ГЛЛ та ГЛЛ Ph-типу. 

Під час раціонального вибору оптимальної схеми цитостатичної терапії у дітей з ГЛЛ необхідно враховувати мультифакторний характер захворювання в межах однієї нозологічної групи. Приблизно у 98% дітей з ГЛЛ настає ремісія протягом декількох тижнів після початку лікування, а більше 90% дітей з ГЛЛ одужують. Вважається, що пацієнти одужали після приблизно 5 років ремісії. Рівень виживаності пацієнтів з ГЛЛ у групах низького ризику може становити понад 95%. 

Сучасні дослідження зосереджені на розробленні більш ефективних методів лікування дітей, форма раку яких не реагує на початкову терапію, а також на розробленні методів лікування, що не призводять до появи багатьох побічних ефектів під час терапії та віддалених наслідків у пацієнтів, які перенесли рак.

Голова Благодійного фонду «Український реєстр донорів кісткового мозку» (м. Київ) Роман Ігорьович Куць ознайомив слухачів із особливостями трансплантації кісткового мозку від неродинного донора в Україні та функціонуванням Українського реєстру донорів кісткового мозку.

– Інноваційні технології на сьогодні вирішують проблему розвитку як науки в цілому, так і проблему трансплантації кісткового мозку (ТКМ) зокрема. В Україні ТКМ від неродинного донора лише зароджується. З початком війни в 2022 році, незважаючи на порушення доставки трансплантата та інші труднощі, отримано клітини від донорів з 5 країн (Німеччини, Австралії, Польщі, Індії, Нідерландів). Уперше впроваджені внутрішні стандарти Українського реєстру донорів кісткового мозку (УРДКМ), документа, що регламентує діяльність реєстру та взаємодію з іншими учасниками процесу. У ньому прописані чіткі правила й алгоритми, на які потрібно спиратися в роботі. Завдяки консенсусному опрацюванню стандартів сформульовані мінімальні вимоги до забезпечення центрів ТКМ. До початку співпраці з УРДКМ заклад охорони здоров’я (ЗОЗ) повинен виконати 5 алогенних трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) за останній рік з виживаністю 75% до 100-го дня та не менше ніж 50% до року, надати за відповідною формою письмове підтвердження трансплантаційної активності за останні три роки. ЗОЗ повинен інформувати пацієнта, якому необхідна алогенна ТГСК від неродинного донора, і в разі його відмови бути готовим до проведення ТКМ від альтернативного донора. 

Центром донації може бути ЗОЗ, діяльність якого пов’язана з ТГСК, що має досвід проведення аутологічних та родинних трансплантацій. При відсутності неродинного донора гемопоетичних стовбурових клітин реєстр може виконати пошук донорського зразка пуповинної крові у міжнародному реєстрі. 

Для пришвидшення пошуку донора подається запит до міжнародного реєстру, відпрацьовуються логістичні маршрути, використовуються проби букального епітелію для типування ГЛЛ, розроблено власне програмне забезпечення, що дозволяє завантажити дані про українського донора в міжнародні банки та впровадити унікальні номери для донорів кісткового мозку. 

У 2023 році Україна стала учасником Міжнародного реєстру донорів кісткового мозку (UMDR). Завдяки цьому стане доступним пошук донорів у всіх країнах світу, і незважаючи на значні труднощі, вже виконана перша трансплантація від донора UMDR українському пацієнту. П’ять років спільної роботи, віри, наполегливості дозволили вперше знайти донора в УРДКМ і 5 квітня в НДСЛ «ОХМАТДИТ» провести ТГСК українському пацієнту.

Завідувач відділення трансплантації кісткового мозку та імунотерапії НДСЛ «ОХМАТДИТ» (м. Київ) Олександр Володимирович Лисиця розповів про нові можливості та перспективи ТКМ в Україні. 

– Історично склалося так, що у сфері трансплантології Україна відстає на 30-40 років від провідних країн світу. Для прикладу, перша алогенна ТКМ у світі проведена в 1959 році, в Україні – у 2004-му, перша гаплоідентична ТКМ – у 1980-му та 2016-му, перша ТКМ від неродинного донора – у 1980-му та 2020-му роках відповідно. Така ситуація, в свою чергу, зумовлена об’єктивними історичними перепонами на шляху становлення ТКМ:

• відсутність законодавчої бази щодо донорства тканин та органів;
• десятиріччя лобіювання «медичного туризму»;
• відсутність економічної моделі;
• неналежні умови, недостатня кількість професіоналів; 
• відсутність чіткої та послідовної державної політики.

Незважаючи на вищесказане, в 2022 році в Україні проведено 223 трансплантації стовбурових клітин, із них 31 дітям, створено 9 акредитованих центрів ТГСК. Це рекордні цифри для України порівняно з попередніми роками. Досягнуто також досить сталого результату виживаності. Хороша модель, яку ми можемо відтворити, це модель Польщі, де на 37,5 млн населення станом на 2021 рік кількість центрів аутологічної ТГСК становила 26, алогенної ТГСК – 18, загальна кількість аутологічних ТГСК – 1025 (27,1 на 1 млн населення), загальна кількість алогенних ТГСК – 747 (19,7 на 1 млн), серед них від неродинного донора – 484, родинного – 177, гаплоідентичних ТГСК – 86. В Україні станом на 2020 рік за даними комбінованого перепису налічувалося 37,28 млн населення, на 2023 рік орієнтовно проживає 30 млн населення. Кількість дітей, що потребують трансплантації, наразі встановити неможливо. Тобто якщо порівнювати цифри, то вони не зіставні, але не втрачаючи оптимізму, ми повинні рухатись далі.

Створено УРДКМ, у якому на квітень 2023 року зареєстровано 8840 потенційних донорів. УРДКМ співпрацює з міжнародним реєстром, таким чином на базі НДСЛ «ОХМАТДИТ» сформовано центр колекцій, а українські донори можуть врятувати життя пацієнтів із-за кордону. 5 квітня 2023 року проведено колекцію клітин у першого неродинного донора із УРДКМ.

Таким чином, царина ТКМ, особливо алогенної ТКМ, зрушила з мертвої точки та продовжує розвиватись попри війну. Необхідні подальше відкриття та розбудова нових центрів, відділень, лабораторій для надання відповідних послуг населенню. Розвиток національних реєстрів є одним із ключових факторів успіху для збільшення трансплантаційної активності. Державна програма «Трансплантаційний пілот» матиме своє завершення, тому необхідно вже зараз формувати нову економічну модель. У світі все більше використовують новітні методики терапії, такі як CAR-T терапія, при неефективності ТГСК або неможливості її проведення.

Директорка департаменту програм допомоги Благодійного фонду «Таблеточки» Юлія Ноговіцина розповіла, з якими проблемами зіткнулися родини онкохворих дітей після повномасштабного вторгнення, про те, де найкраще лікувати неповнолітніх пацієнтів, і чи виправдано збирати кошти. 

– Гасло «Перемагаємо дитячий рак разом» перегукується з назвою конференції: UNITY – єдність. Минулого року фонд попри все, незважаючи на зміну пріоритетів з хронічних хвороб у бік ургентних станів, зміг зібрати 193 млн грн., наростивши обсяги зборів на 21% у підтримку дитячої онкології. Обсяг допомоги, наданої фондом лише у 2022 році, – понад 180 млн гривень. У 2022 році ми виступили на 6 міжнародних конференціях, стали співавторами публікації щодо евакуації онкохворих дітей у журналі Lancet Hematology, налагоджували або посилювали співпрацю з Сент-Джуд Глобал, ВООЗ, ССІ, SIOP Europe, отримали фінансування від 4 міжнародних донорів. Від 24 лютого 2022 року «Таблеточки» ні на день не зупиняються в допомозі онкохворим дітям та їхнім сім’ям, допомозі основним клінікам, де лікуються онкохворі діти, у безперервному професійному розвитку медичного персоналу, просуванні системних змін у сфері дитячої онкології та охорони здоров’я на національному рівні. 

Актуальними залишаються програми підтримки лікарень, включаючи закупівлю медикаментів і виробів медичного призначення, оплату діагностичних процедур, адресна допомога, паліативна підтримка онкохворих дітей. Фонд активно бере участь в евакуації та підтримці евакуйованих дітей та їхніх родин за кордоном.

Раді повідомити, що «Таблеточки» – перший український фонд, який приєднався до Всесвітнього альянсу Дитячої дослідницької лікарні Сент-Джуд Глобал, що включає понад 180 членів із 68 країн. Членство передбачає міжнародну співпрацю та підтримку від світової спільноти, що бореться з дитячим раком; нові освітні можливості для українських медиків у сфері дитячої онкології та роботу заради спільної місії Альянсу – пошуку способів лікування дитячого раку й порятунку дітей, де б вони не були. Завдання «Таблеточок» і Всесвітнього альянсу – забезпечити піклування та одужання кожній українській онкохворій дитині. І ми це вже робимо. Наприклад, саме завдяки співпраці з Альянсом на початку повномасштабного вторгнення вдалося реалізувати ініціативу SAFER Ukraine з медичної евакуації онкохворих дітей за кордон. Також Альянс сприяє професійному розвитку українських медиків у рамках освітньої програми фонду; надає експертну та технічну підтримку фонду у просуванні системних змін у сфері дитячої онкології й охорони здоров’я на національному рівні.

Ми будемо продовжувати змінювати систему з метою концентрації ресурсів і пацієнтів у ключових лікарнях (центрах експертизи), підвищувати спроможності основних лікарень, розширювати можливості для професійного росту медичного персоналу, зміцнювати міжнародні зв’язки й інтеграцію в міжнародну професійну спільноту, адресно допомагати сім’ям з онкохворими дітьми, розвивати та посилювати спроможності фонду.

У заключному слові Олександр Лисиця висловив подяку всім учасникам, а також колегам, які у важких умовах зберегли спроможність надавати спеціалізовану допомогу, та партнерам конференції. Особлива подяка воїнам ЗСУ, які забезпечують можливість проводити такі заходи. Зібрані за рахунок реєстрації кошти будуть передані на потреби підрозділу ЗСУ.

Підготувала Валентина Момот

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 3 (82) 2023 р.