Меланома шкіри. Принципи біопсії підозрілого пігментного ураження

За матеріалами настанови NCCN, версії 2.2023

Фактори ризику розвитку солітарної або множинних первинних меланом

• Чоловіча стать;
• вік старше 50 років;
• фенотипова схильність:
  • атипові родимки/диспластичні невуси;
  • збільшення кількості родимок (особливо великих невусів);
  • «сонячний» фенотип/схильність до сонячних опіків;
  • руде волосся-блакитні очі/тип шкіри за Fitzpatrick/фенотип з переважанням феомеланіну;
• особистий анамнез/супутні захворювання:
• множинні сонячні опіки та/або пухирі;
• передракові захворювання/пухлини, особливо:
  • кератоз/немеланомний (кератиноцитарний) рак шкіри (наприклад, базальноклітинний і плоскоклітинний рак);
  • рак у дитячому віці;
• імуносупресія/порушення імунітету, пов’язані з:
  • трансплантацією солідних органів;
  • трансплантацією гемопоетичних клітин;
  • вірусом імунодефіциту людини/синдромом набутого імунодефіциту (ВІЛ/СНІД);
• рідкісні генодерматози;
  • пігментна ксеродерма;
• генетична схильність:
  • наявність зародкових мутацій або поліморфізмів, що сприяють формуванню меланоми (наприклад, CDKN2a, CDK4, MC1R, BAP1 (особливо для увеальної меланоми), TERT, MITF, PTEN та, можливо, інші гени);
  • меланома шкіри в сімейному анамнезі (особливо множинна); рак підшлункової залози, нирки та/або молочної залози; астроцитома; увеальна меланома та/або мезотеліома;
• фактори навколишнього середовища:
  • використання солярію;
  • проживання в сонячному кліматі/широті ближче до екватора;
  • періодичне інтенсивне перебування на сонці (для меланоми тулуба/кінцівок);
  • хронічне перебування на сонці (для меланоми голови/шиї/руки).

Принципи біопсії підозрілого пігментного ураження

• Ексцизійна/повна біопсія (еліптична, пункційна (punch) біопсія або блюдцеподібна/глибоке зголююче видалення (deep shave removal)) з бажаними полями від 1 до 3 мм. Слід уникати ширших полів, щоб забезпечити точне подальше визначення шляхів лімфовідтоку (lymphatic mapping).
• Орієнтація еліптичної/веретеноподібної ексцизійної біопсії має бути спланована з урахуванням остаточного широкого локального висічення (наприклад, поздовжньо (аксіально) і паралельно до підлеглих лімфатичних шляхів на кінцівках).
• Повностінна інцизійна біопсія або пункційна (punch) біопсія клінічно найтовстішої або найбільш нетипової частини ураження є прийнятною та може бути кращою в певних анатомічних ділянках (наприклад, долоня/підошва, палець, обличчя, вухо) або для дуже великих уражень. Кілька «розвідувальних» біопсій можуть допомогти в лікуванні дуже великих уражень. Поверхнева/тангенціальна зголююча біопсія може поставити під загрозу діагностику патології та повну оцінку товщини за Breslow, але вона прийнятна, коли індекс підозри низький. Проте широка біопсія може бути оптимальною для гістологічної оцінки меланоми in situ, типу lentigo maligna (тобто меланоми на шкірі з високим кумулятивним сонячним ушкодженням).
• При підозрі на піднігтьову меланому необхідно виконати відповідну біопсію нігтьового матриксу, яка потребує досвіду біопсії нігтьового апарату.
• Рекомендується повторна ексцизійна біопсія з вузьким краєм резекції, якщо початкова часткова біопсія недостатня для діагностики або мікростадіювання. Однак її не слід виконувати, якщо початковий зразок відповідає критеріям біопсії сторожового лімфатичного вузла.

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (83) 2023 р.