Курильщики, бросившие курить к 35-ти годам, могут прожить долгую и здоровую жизнь

11.08.2004

Исследователи из университета Дюка в Северной Каролине пришли к выводу, что курильщики, бросившие курить к 35-ти годам, могут прожить столь же долгую и здоровую жизнь, как и те, кто вообще никогда не курил. «Бросив курить в 35 лет, — говорит руководитель исследования доктор Дональд Тэйлор, — можно почти полностью избежать вреда, наносимого курением и здоровью, и качеству жизни». Однако для полного восстановления здоровья потребуется, по крайней мере, 15 лет. Исследователи подчеркивают, что курильщики чаще всего задумываются лишь о смертоносном эффекте курения, но упускают из вида влияние этой пагубной привычки на качество жизни. Ученые обследовали состояние здоровья и курительные привычки более чем у 20 тыс. человек и через несколько лет повторили такое обследование. Статистическая обработка данных показала, что у курильщиков продолжительность безболезненного периода жизни была почти всегда ниже. Однако у людей в возрасте от 30 до 45 лет, бросивших курить, по крайней мере за 15 лет до первого обследования, состояние здоровья в последующие годы не ухудшалось по сравнению с некурящими и продолжительность их жизни не сокращалась.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

30.04.2024 Ендокринологія Експериментальний препарат захищає підшлункову залозу при діабеті 1 типу

Учені з Медичної школи Джонса Гопкінса (Балтимор, США) стверджують, що експериментальний препарат із моноклональними антитілами під назвою mAb43 запобігає розвитку діабету 1 типу в мишей, а в деяких випадках навіть подовжує тривалість життя тварин. На думку дослідників, препарат є унікальним, оскільки він безпосередньо націлений на β-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і призначений для захисту цих клітин від атак імунною системою організму. Препарат майже не має побічних ефектів, тому його можна застосовувати протягом тривалого часу. Моноклональні антитіла отримують шляхом клонування або створення ідентичних копій клітинної лінії тварин і людей....

30.04.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Виявлення ферментів, які відкривають новий шлях до розроблення універсальної донорської крові

Наукові розвідки у розробленні універсальної донорської крові зробили рішучий крок уперед. Дослідники з Данського технічного університету та Лундського університету (Швеція) виявили ферменти, які, змішані з еритроцитами, здатні видаляти специфічні вуглеводи, що складають антигени А і В у групах крові людини. Учені близькі до того, щоб отримати універсальну кров від донорів групи В, проте ще потрібно провести роботу над перетворенням більш складної групи крові А. Науковці стверджують, що це відкриття є результатом поєднання досвіду вчених Данського університету у дослідженні ферментів кишкової мікробіоти людини та даних дослідників Лундського університету, які вивчали вуглеводи груп крові....

29.04.2024 Онкологія та гематологія Терапія та сімейна медицина Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози

Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....