НПЗП не погіршують перебіг COVID‑19 у госпіталізованих пацієнтів
За даними нового проспективного дослідження, здійсненого під керівництвом бакалавра медицини й хірургії Томаса М. Дрейка (Інститут Ашера при Единбурзькому університеті, Велика Британія), лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) не підвищує ризик погіршення перебігу захворювання або смерті у пацієнтів, що потрапили до лікарні із приводу COVID‑19. Отримані результати доповнюють наявні наукові дані щодо безпеки застосування НПЗП у госпіталізованих пацієнтів.
На думку Т.М. Дрейка, НПЗП є важливим методом знеболення та дозволяють зменшити рівень використання опіоїдів у боротьбі з болем. Отримані висновки також свідчать, що застосування НПЗЗ є безпечним в умовах пандемії. Він також зазначив, що до проспективного дослідження була залучена найбільша на сьогодні кількість пацієнтів, госпіталізованих із COVID‑19.
Упродовж більш ніж року дослідники у всьому світі дискутують про те, чи слід застосовувати НПЗП особам із групи ризику інфікування COVID‑19. У березні 2020 р. представники системи охорони здоров’я Франції оголосили, що використання таких знеболювальних препаратів, як НПЗП може посилити тяжкість захворювання, і вказали на доцільність їх заміни на парацетамол. Національна служба охорони здоров’я Великої Британії озвучила подібну рекомендацію. Але інші світові медичні відомства не підтримали заяв щодо необхідності відмови від НПЗП, і дані, отримані у нещодавніх дослідженнях, підтвердили резонність їх сумнівів.
Науковці спостерігали за 72 179 британськими пацієнтами, госпіталізованими із COVID‑19 за період січень – серпень 2020 р. Близько 56% були чоловіками, 74% – білої раси, 6% регулярно приймали НПЗП перед тим, як потрапити до лікарні. Середній вік становив 70 років. Дослідники вивчали, чи впливало приймання НПЗП на ризик смерті в лікарні, потрапляння до відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), потребу в оксигенотерапії, застосуванні апарата штучної вентиляції легень тощо. Результати показали, що суттєвих відмінностей між різними групами пацієнтів не спостерігалося. Так, смертність серед хворих, що не використовували НПЗП, становила 31%, а серед тих, хто лікувався даними препаратами, – 30% (р=0,227). В обох групах 14% потребували госпіталізації до ВРІТ (р=0,476).
Окрім того, 4205 учасників були розподілені на дві зіставні групи: одна регулярно використовувала НПЗП, інша – ні. Різниця щодо ризику смерті серед хворих, які отримували НПЗП, порівняно з тими, хто їх не приймав, була статистично незначущою (відносний ризик 0,95; 95% довірчий інтервал 0,84‑1,07; р=0,35). На думку науковців, НПЗП можуть бути корисними для пацієнтів із COVID‑19 завдяки зменшенню запалення, але переконливого підтвердження цього не було отримано.
У проведеному дослідженні є певні недоліки. Так, бракує даних про вплив НПЗП на ризик інфікування COVID‑19. Також не було виявлено, чи може часте використання НПЗП чинити ефект на тяжкість захворювання. До того ж не вивчалася потенційна дія парацетамолу, хоча в інших дослідженнях було показано, що препарат також не є шкідливим для пацієнтів із COVID‑19. Проте автори вважають, що якби НПЗП впливали на наслідки або ступінь тяжкості COVID‑19, це спостерігалося б у проведених раніше або поточному дослідженнях.
Коментуючи результати дослідження, троє лікарів із клінік Данії на чолі з Крістіаном Краґгольмом, д. мед. н. з університетської лікарні Ольборга, високо оцінили їх та зазначили, що отримані докази є переконливими і надають важливу додаткову інформацію, якої стає все більше, стосовно того, що НПЗП не погіршують перебіг COVID‑19.
За матеріалами www.thelancet.com
Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (57) 2021 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....