Рак: імунотерапія без побічних ефектів?
Останнім часом імунотерапія зробила революцію в області лікування раку. Однак запальні реакції у здорових тканинах часто викликають побічні ефекти, які можуть бути серйозними і призвести до повного припинення лікування. Ця токсичність все ще погано вивчена і є головною перешкодою для застосування імунотерапії. Вченим із Женевського університету (UNIGE) (Швейцарія) та Гарвардської медичної школи (США) вдалося встановити відмінності між імунними реакціями та тими, що націлені на пухлинні клітини. Схоже, що, хоча імунні механізми подібні, популяції клітин, що залучені до дії імунотерапії, різні. Ця робота, опублікована в журналі «Science Immunology», дає можливість передбачити краще цільове, більш ефективне і безпечне лікування онкохворих.
На основі масивної стимуляції імунної системи пацієнта імунотерапія врятувала багато життів. На жаль, таке лікування не позбавлене наслідків. «В результаті інтенсивної активізації імунної системи запальна реакція може мати шкідливі наслідки та інколи завдати значної шкоди здоровій тканині, – розповідає завідувач кафедри онкоімунології ISREC медичного факультету UNIGE та член Швейцарського онкологічного центру Mikaël Pittet. – Тому нас зацікавило, чи існують відмінності між бажаною імунною відповіддю, яка спрямована на усунення раку, та небажаною реакцією, яка може вплинути на здорові тканини. Визначення відмінних елементів між цими двома імунними реакціями справді дозволить розвинути нові, більш ефективні та менш токсичні терапевтичні підходи».
Використовуючи зразки біопсії печінки у пацієнтів, які перенесли такі токсичні реакції внаслідок проведеної імунотерапії, вчені вивчали уражені онкологічним процесом та здорові клітинні та молекулярні механізми, щоб виявити їх подібність та відмінність.
Подібна відповідь, але з різними клітинами
В токсичній відповіді, пов’язаній з імунотерапією, два типи імунних клітин – популяції макрофагів та нейтрофілів – відповідають за атаку здорових тканин, але не беруть участі в ураженні ракових клітин. На противагу, інший тип клітин – популяція дендритних клітин – не бере участь у атаці здорових тканин, але є важливим для згубного впливу на ракові клітини. «Імунотерапія може спровокувати вироблення спеціалізованих білків, які попереджають імунну систему та викликають запальну реакцію, – пояснює M. Pittet. – У пухлині ці білки вітаються, оскільки вони дозволяють імунній системі знищувати ракові клітини. Проте наявність цих самих білків може призвести до руйнування здорових клітин. Факт, що ці запальні білки виробляються такими різними клітинами в пухлинах і здоровій тканині, є цікавою знахідкою».
Дендритні клітини дуже рідкісні, тоді як макрофаги та нейтрофіли зустрічаються набагато частіше. Деякі макрофаги присутні в більшості наших органів ще на етапах ембріонального розвитку і залишаються там протягом усього життя. Стимульовані імунотерапією макрофаги можуть викликати шкідливу запальну реакцію у здоровій тканині, де вони перебувають, – це пояснює, чому токсичність імунотерапії може впливати на різні органи.
Нейтралізація нейтрофілів для подвійної користі
Коли макрофаги активуються ліками, вони виробляють запальні білки, що, зі свого боку, активують нейтрофіли, які стимулюють токсичну реакцію. «Це відкриває можливість обмеження побічних ефектів імунотерапії шляхом маніпулювання нейтрофілами», – акцентує M. Pittet.
Дослідницька команда підтвердила своє відкриття, вивчаючи імунні реакції мишей, активність клітин яких регулювалася генетичними інструментами. Вони змогли виявити шлях, який можна було б використати для усунення цих побічних ефектів. Справді, нейтрофіли виробляють деякі фактори, важливі для розвитку токсичності, включаючи TNF-α, який може бути терапевтичною мішенню. Інгібітори TNF-α вже використовуються для модуляції імунної відповіді у людей із артритом і, можливо, можуть бути корисними в онкології для придушення токсичної дії нейтрофілів під час імунотерапії. «Крім того, інгібування нейтрофілів може бути більш ефективним способом боротьби з раком: крім того, що ці клітини викликають токсичну реакцію, деякі з них також сприяють росту пухлини. Таким чином, змога контролювати нейтрофіли надасть подвійний корисний ефект: подолати токсичність у здорових тканинах та обмежити ріст ракових клітин», – робить висновок Mikaël Pittet.
Джерела: Cancer: Immunotherapies without side effects? -- ScienceDaily
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія
25.04.2024
Онкологія та гематологія
CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Ракові клітини ростуть і поширюються, ховаючись від імунної системи організму. Імунотерапія дозволяє імунній системі знаходити та атакувати приховані ракові клітини, допомагаючи хворим на рак жити довше. Інгібітори імунних контрольних точок є найбільш поширеними засобами імунотерапії. Ці препарати розпізнають і блокують білки, які ракові клітини використовують для приховування від імунної системи. Однак патологічні клітини, які не мають цих білків, застосовують різні способи приховування. Оскільки пацієнти не реагують на інгібітори імунних контрольних точок, дослідники прагнуть розробити новий підхід до лікування таких пухлин....