Чи може лікування пародонта зменшити серцево-судинні події у пацієнтів з інсультом?
Дослідження PREMIERS, що проводилося у пацієнтів із нещодавно перенесеним інсультом або транзиторною ішемічною атакою (ТІА), які також мали захворювання ясен, не показало статистично значущої різниці між інтенсивним пародонтологічним лікуванням і стандартним лікуванням у частоті повторного інсульту, інфаркту міокарда або смерті протягом 1 року спостереження, хоча спостерігалася сильна тенденція до переваги у групі інтенсивного лікування.
Це перше рандомізоване дослідження, яке вивчало, чи може лікування пародонта знизити майбутній ризик серцево-судинних подій або інсульту. Для дослідження 280 пацієнтів із нещодавнім інсультом або ТІА та захворюванням пародонта були випадковим чином розподілені на стандартне пародонтологічне лікування або інтенсивне пародонтологічне лікування протягом 1 року.
Вчені пояснили, що спочатку мали на меті порівняти лікування пародонта з відсутністю лікування, але вони не змогли створити контрольну групу, яка не отримувала лікування з етичних міркувань, тому в підсумку порівняли стандартне лікування з інтенсивним лікуванням.
«Це було дуже амбітне дослідження, яке виявилося недостатнім для порівнянь. Але я був вражений тим, що ми побачили таку сильну тенденцію до користі в групі інтенсивної пародонтологічної терапії. Лікування пародонта, здається, впливає на серцево-судинні результати у пацієнтів з інсультом та ТІА. Навіть стандартний догляд за пародонтом був корисним», – зазначив провідний автор дослідження Сувік Сен, професор неврології Університету Південної Кароліни (США).
Навіть у людей, які не мали інсульту або серцево-судинних захворювань, популяційні обсерваційні дослідження демонструють, що інфекція ясен пов’язана з майбутнім ризиком інфаркту міокарда та інсульту, і що регулярний догляд за зубами та яснами (у т. ч. відвідування стоматолога один або кілька разів на рік) може зменшити цей ризик. Вчені визнають, що необхідні більш масштабні дослідження, щоб отримати статистично значущі результати та мати можливість досягти сильної рекомендації у клінічних настановах із вторинної профілактики.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/968375?src=#vp_1
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....