Лікування м’язової дистрофії Дюшена може залежати від часу доби
Останні досягнення у хронофармакології демонструють, що час доби має значення при використанні стероїдів для лікування м’язових захворювань.
В експерименті на лабораторних тваринах (мишах) показано, що щотижневі дози преднізолону для посилення функції м’язів були набагато ефективнішими, коли їх вводили в певний час доби.
Щороку приблизно у 20 000 дітей діагностують м’язову дистрофію Дюшена – рідкісну генетичну патологію, яка спричиняє прогресувальну м’язову слабкість та інші системні ураження.
Захворювання насамперед уражає хлопчиків і зазвичай діагностується у віці 4 років. Хоча різноманітні методи лікування можуть уповільнити прогресування та подовжити тривалість життя, захворювання поки що є невиліковним (хворі рідко доживають до 20 років).
У 2017 році дослідники встановили, що щотижневі дози преднізолону можуть забезпечувати кращу підтримку ослаблених м’язів порівняно із щоденними дозами, а також зменшують значні побічні ефекти, викликані щоденним споживанням. У новому дослідженні повідомляється, що час доби для отримання препарату може мати вирішальне значення щодо його ефективності.
Дослідники з Медичного центру дитячої лікарні Цинциннаті (США) виявили, що дози преднізолону (1 раз на тиждень), які вводяться на початку світлового періоду доби (приблизно о 7-й ранку), сприяють функції м’язів. Команда помітила, що лікування підвищило використання поживних речовин і зміцнило біоенергетику мітохондрій у м’язах, що також підвищило витривалість і покращило м’язову масу та м’язову силу.
Оскільки миші ведуть переважно нічний спосіб життя, їхні циркадні ритми значно відрізняються від людських, тому конкретний час доби, в який преднізолон досягає найбільш сприятливого ефекту, буде іншим. Так чи інакше, вибір часу прийому препарату може максимізувати його переваги, уникаючи побічних ефектів та підвищуючи ефективність лікування.
Джерело: https://www.sciencedaily.com/releases/2022/02/220218153028.htm
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Дослідження, проведене в Гетеборзькому університеті у Швеції, показало, що у 7 із 10 пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК) симптоми значно зменшилися після корекції дієти, порівнюючи з тими, які застосовували ліки. Робота опублікована в журналі The Lancet Gastroenterology & Hepatology. У дослідженні порівнювали три методи лікування: два дієтичні та один, що ґрунтується на застосуванні ліків. Учасниками були дорослі пацієнти з важкими або помірними симптомами СПК....