Оптимізація профілактики ВТЕ у пацієнтів із онкологічною патологією у переопераційному періоді

12.08.2022

 

Відомо, що асоційований з раком тромбоз часто залишається недіагностованим, хоча й є дуже частим явищем. Близько 20% всіх тромботичних подій трапляється в онкологічних хворих. Водночас, 20% пацієнтів із солідними злоякісними новоутвореннями матимуть тромботичну подію, пов’язану з розвитком їх хвороби (Pandoni P. et al., 2002).

Епізоди венозної тромбоемболії (ВТЕ) трапляються у 4 рази частіше серед онкологічних пацієнтів ніж у загальній популяції. Добре відомо, що найчастіше ВТЕ розвивається на етапі діагностики, під час курсу хіміотерапії, на стадії метастазів, наприкінці життя пацієнта. Проте, частота тромбоемболічних подій залишається вищою, ніж у населення в цілому, і в період ремісії теж (Elting LS. et al., 2004).

Ще один парадокс – за останні кілька років кількість випадків ВТЕ в онкохворих значно зросла – щонайменше втричі серед усіх хворих на рак і у шість разів серед пацієнтів, які проходять хіміотерапію (Mulder Fl et al., 2021).

Тож актуальність і важливість тромбопрофілактики в цієї когорти пацієнтів не залишає сумнівів. Однак це питання й досі залишається дискутабельним на всіх ланках медичної спільноти.

Професор медицини і медичної онкології, очільник 3-го відділення медицини Медичної Школи Афін Національного університету, професор торакальної онкології Єльської медичної школи Костантінос Сирігос (Греція) наводить найновіші і найпотужніші дослідження, метааналізи щодо препаратів вибору для запобігання розвитку тромбоемболії, а також розбирає американські та європейські рекомендації щодо застосування низькомолекуляриних гепаринів, зокрема еноксапарину, в онкологічних пацієнтів.

Запрошуємо до перегляду відеолекції!

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози 29.04.2024 Онкологія та гематологія Терапія та сімейна медицина Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози

Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....

26.04.2024 Діагностика Онкологія та гематологія Цифрова система візуалізації на основі штучного інтелекту створена для отримання швидких результатів біопсії

Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...

25.04.2024 Онкологія та гематологія CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії

Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....