Нові можливості лікування хвороби Альцгеймера
Дослідники Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл розробили нову платформу доставки ліків, яка використовує спіралеподібні амілоїдні волокна, призначені для розкручування та вивільнення ліків у відповідь на температуру тіла. Стаття, опублікована в Nature Communications, розкриває новаторські структурні деталі того, як формуються хвороби, подібні до хвороби Альцгеймера. Маючи ці знання, група виявила унікальний механізм, що дозволяє усувати вплив захворювання.
Учені вивчали основний пептид бета-амілоїду-42, ключову частину, що керує формуванням амілоїдних бляшок і відкладеннями в мозку пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Створивши синтетичні варіації пептиду в лабораторії, вони змогли визначити, як контролювати спосіб збирання та скручування цих молекул. Здатність цих амілоїдних структур розкручуватися та деградувати підкреслює потенціал нового лікування, що змінює та згодом усуває бляшки, виявлені при хворобі Альцгеймера та інших нейродегенеративних захворюваннях. Окрім цього, напрямок скручування амілоїдних фібрил пов’язаний із різними станами прогресування захворювання.
Використовуючи передові спектроскопічні методи, дослідники спостерігали, як взаємодіють окремі пептиди, відкриваючи інформацію про швидкість збирання, відстані між ними, їх вирівнювання і, що важливо, напрямок скручування. Для характеристики морфології матеріалів при різних температурах використовували електронну та флуоресцентну мікроскопію високої роздільної здатності. Визначили, що N-кінцевий домен пептиду важливий для програмування форми, такої як трубки, стрічки або волокна, тоді як C-кінцеві модифікації спрямовують або лівостороннє, або правостороннє скручування всередині матеріалу. Використовуючи ці правила проєктування, серію пептидів було налаштовано на перемикання за вимогою між лівосторонніми та правосторонніми крученими стрічками у відповідь на зміну температури. Ця інверсія скручування робить матеріал сприйнятливим до деградації природними білками, що є бажаною особливістю для матеріалів, які використовуються як засоби доставки.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41467-024-45019-2
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....