Прием глюкозаминов ассоциирован с повышением ВГД

06.07.2017

В онлайн-выпуске журнала Eye были опубликованы результаты недавнего клинического исследования, в очередной раз подтверждающие ассоциацию между применением глюкозамина сульфата, широко используемого в клинической практике для терапии остеоартрита (ОА), и повышением ВГД. Аминомоносахарид глюкозамин входит в состав гликозаминогликанов, содержащихся в хрящевой ткани, сухожилиях, артериях и роговице глаза. Глюкозамин также участвует в поддержании морфологических свойств и функций трабекулярной сети. В ретроспективном исследовании под руководством H. Esfandiari приняли участие 88 пациентов с ОА (средний возраст 57,7 года; 76% – женщины), проходивших лечение в ревматологической клинике с июля 2014 по март 2015 года. Из испытания были исключены пациенты с любыми офтальмологическими заболеваниями, способными повлиять на биомеханические свойства роговицы. Участники были рандомизированы в соотношении 1:1 для получения 750 мг глюкозамина сульфата или плацебо 3 р/сутки на протяжении 3 месяцев. Исходное среднее значение ВГД в группе лечения составляло 12,4 мм рт. ст., а в группе плацебо – 13,0 мм рт. ст. (р=0,329). Спустя 1 и 3 месяца терапии данный показатель увеличился до 12,6 и 13,5 мм рт. ст. по сравнению с 12,9 (р=0,688) и 13,0 мм рт. ст. (р=0,023) в группе плацебо соответственно. Повышение ВГД более чем на 2 мм рт. ст. было зарегистрировано у 34% пациентов группы глюкозамина сульфата и 23,5% участников группы плацебо. Средний возраст пациентов, при котором увеличение ВГД на ≥2 мм рт. ст. было наиболее характерным, составил 66 лет. Повышенный риск развития офтальмогипертензии не был связан с гендерной принадлежностью, наличием у больных сахарного диабета или сердечно-сосудистых заболеваний. Применение глюкозамина сульфата не вызвало изменений биомеханических параметров корнеосклеральной оболочки глаза: роговично-компенсированного давления, показателя тонометрии, аналогичного результату тонометрии по Гольдману, корнеального гистерезиса и фактора резистентности роговицы. Эксперты считают, что возрастание ВГД связано с накоплением гликозаминогликанов в юкстаканаликулярной сети, приводящим к сужению трабекулярных пространств. В дополнение высокая концентрация гликозаминогликанов приводит к увеличению осмотического давления жидкости передней камеры глаза, вызывая набухание и уменьшение размера трабекулярных пор. Ученые отмечают некоторые недостатки данного исследования, в частности указывают на короткий период наблюдения и слишком малое количество участников, однако призывают тщательно мониторировать уровень ВГД во время приема глюкозамина сульфата, особенно у больных с повышенным риском развития глаукомы. Esfandiari H., Pakravan M. et al. Effect of glucosamine on intraocular pressure: a randomized clinical trial. Eye 31, 389-394, March 2017. Подготовила Дарья Коваленко

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

17.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 20-26 травня

...

17.05.2024 Педіатрія Психіатрія Простий навчальний тест можна використовувати для діагностики розладів аутистичного спектра у шестимісячному віці

Об’єднана команда психологів з Міланського університету «Бікокка» та відділення дитячої психопатології Наукового інституту IRCCS E. Medea (Італія) визначила потенційний маркер аутизму, за яким можна діагностувати дитину віком 6 місяців. У своєму дослідженні група вчених протестувала немовлят, які мають ризик розвитку цього розладу, порівняла отримані результати з немовлятами, які не входили до групи ризику, а потім спостерігала за ними впродовж двох років. Аутизм – це цілий спектр соціальних, психічних і емоційних розладів, симптоми якого включають мутизм, соціальні проблеми та егоцентризм. Попередні дослідження свідчать про те, що чим раніше в людини буде діагностовано розлад, тим більше можна зробити, щоби полегшити симптоми з віком. Згідно зі статистикою, 1 із 36 людей має певний ступінь аутизму....

17.05.2024 Ендокринологія Новий комбінований препарат для схуднення виявився ефективнішим за наявні методи лікування

У дослідженні, опублікованому в Nature, Крістоффер Клемменсен і його колеги із Центру фундаментальних метаболічних досліджень при університеті в Копенгагені демонструють нове використання гормону GLP-1 для втрати ваги. GLP-1 можна застосовувати як «троянського коня» для переносу певної молекули в мозок, де вона успішно впливає на нейронні зв’язки і призводить до втрати ваги. «Я вважаю препарати, доступні сьогодні на ринку, першим поколінням лікувальних засобів для схуднення. Зараз ми розробили новий тип ліків, які впливають на пластичність мозку та виявляються дуже ефективними», – зазначає Клемменсен. ...