Современные пробиотики в лечении и профилактике осложнений антибактериальной терапии
При лечении множества заболеваний рекомендуется назначение антибиотиков, которые в настоящее время являются одними из наиболее востребованных лекарственных средств. Их прием сопряжен с отрицательным воздействием на нормальную микрофлору кишечника, что грозит развитием серьезных осложнений.
Об этой проблеме, а также о профилактических и терапевтических возможностях пробиотиков нашему корреспонденту рассказала член-корреспондент НАМН Украины, заведующая кафедрой гастроэнтерологии, диетологии и эндоскопии Национальной медицинской академии последипломного образования им. П.Л. Шупика, доктор медицинских наук, профессор Наталия Вячеславовна Харченко.
– Какую роль в организме человека играет микробиоценоз кишечника?
Нормальную микрофлору рассматривают как совокупность множества микробиоценозов, характеризующихся определенным составом и занимающих тот или иной биотоп в организме человека. Это сложная многофункциональная система, которая формировалась веками в процессе эволюции. При этом происходил длительный селективный отбор наиболее «дружественных» микробных популяций, заселяющих кишечник, другие нестерильные полости и кожные покровы человека. Основным аккумулятором микробиоценозов является толстая кишка, в которой содержится около 60% микроорганизмов. Нормальная микрофлора здорового человека отличается по количественному и качественному составу в разных отделах кишечника, но функционально выступает как единое целое, выполняя ряд важных для человеческого организма функций.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...
Тиреоїдит Хашимото (ТХ), який ще називають хронічним аутоімунним, або лімфоцитарним, тиреоїдитом, є найчастішою причиною гіпотиреозу в регіонах із достатнім умістом йоду [1]. На цю патологію страждають приблизно 160 млн людей в усьому світі, причому жінки у 4-10 разів уразливіші за чоловіків [1, 2]. ТХ характеризується хронічним запаленням щитоподібної залози (ЩЗ), підвищенням рівнів антитіл до антигенів ЩЗ і типовою ультразвуковою картиною [1]. З моменту виникнення гіпотиреозу та пожиттєво пацієнтам рекомендована замісна терапія гормонами (ЗТГЩЗ) [3]. Метою цього дослідження було проведення оновленого систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень ефективності добавок селену при ТХ, з акцентом на функції ЩЗ, рівнях антитіл проти ЩЗ, імунних маркерів та безпеці застосування. ...
Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...
Фебуксостат – інгібітор ксантиноксидази, спочатку заявлений як препарат для лікування гіперурикемії в пацієнтів із подагрою, сьогодні трансформується в багатогранний терапевтичний засіб із широким спектром дії [1]. У цьому комплексному огляді розглянуто різноманітний спектр впливу фебуксостату на різні фізіологічні системи, механізми його дії, а також ефективність у лікуванні подагри, серцево-судинних ускладнень, вплив на нирки і печінку, скелетно-м’язову систему, профіль побічних ефектів і нові перспективи для майбутніх досліджень....