Головокружение: от симптома к болезни
17-18 февраля в г. Яремче состоялась I Международная конференция «Вейновские чтения в Украине», организованная Украинской ассоциацией по изучению боли при поддержке Министерства здравоохранения Украины, Луганского государственного медицинского университета, Первого Московского государственного медицинского университета им. И.М. Сеченова и Международной ассоциации по изучению боли (IASP).
В рамках прошедшего мероприятия с докладом о причинах возникновения приступов головокружения и методах их диагностики выступила профессор кафедры нервных болезней факультета последипломного профессионального образования врачей ГОУ ВПО Первого МГМУ им. И.М. Сеченова, доктор медицинских наук Елена Глебовна Филатова.
– Актуальность проблемы головокружения обусловлена прежде всего ее широкой распространенностью. В настоящее время эту жалобу предъявляют около 5% пациентов, обращающихся за медицинской помощью к врачам общей практики; в практике неврологов и отоларингологов количество таких больных достигает 40%. В частности, в неврологии головокружение наряду с головной болью и болями в спине относится к категории наиболее часто встречающихся патологических состояний. Существенное значение имеет и тот факт, что оно не всегда верно диагностируется и трудно поддается лечению, зачастую с необоснованным использованием множества лекарственных средств.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....