Рак мочевого пузыря (включая опухоли почечной лоханки, мочеточника и уротелиальные карциномы предстательной железы)
Рак мочевого пузыря
В 2009 г. в США было диагностировано 70 980 новых случаев рака мочевого пузыря (РМП) и 14 330 смертельных исходов, связанных с этим заболеванием. В США РМП занимает 4-е место по встречаемости среди злокачественных новообразований и в 3 раза чаще встречается у мужчин по сравнению с женщинами. Средний возраст больных на момент установления диагноза составляет 65 лет, вследствие чего большинство из них имеют различную сопутствующую патологию. В возрасте до 40 лет РМТ диагностируется очень редко.
Клинически злокачественные новообразования мочевого пузыря (МП) можно разделить на 3 категории, различающиеся по прогнозу, ведению и целям терапии.
Первая категория состоит из неинвазивных опухолей, лечение которых направлено на снижение риска рецидива и профилактику прогрессирования в более тяжелый процесс. Вторая категория включает инвазивные поражения, требующие ответа на два ключевых вопроса: во-первых, следует ли удалить МП полностью или его можно сохранить без ухудшения выживаемости; и, во-вторых, необходимо ли назначить пациенту системную терапию для повышения шансов на излечение или достаточно воздействия на первичную опухоль. К третьей категории относится метастатический РМП, при котором основная задача состоит в продлении жизни пациента и сохранении ее качества.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....