Выживаемость пациентов со стенокардией: классические подходы и новые аспекты
Несмотря на стремительное развитие во всем мире различных методов коронарной реваскуляризации и широкое использование стандартной антиангинальной терапии, проблемы, связанные с возникновением симптомов стабильной стенокардии у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС), остаются актуальными и сегодня.
Главным принципам лечения пациентов со стабильной стенокардией и новым аспектам ведения больных данной категории был посвящен доклад заведующего кафедрой пропедевтики внутренней медицины № 1 Национального медицинского университета им. А.А. Богомольца, члена-корреспондента НАМН Украины, доктора медицинских наук, профессора Василия Захаровича Нетяженко, сделанный в ходе конференции «Дискусійні питання діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб», которая состоялась 21 апреля в г. Киеве.
Приступая к лечению больных стабильной стенокардией, необходимо четко представлять, что существуют две цели лечения пациентов с таким диагнозом. Первая – предупреждение инфаркта миокарда (ИМ) и смерти, а значит, продление жизни. Вторая – уменьшение симптоматики стенокардии, что приводит к улучшению качества жизни. Естественно, что лечение, направленное на продление жизни, является приоритетным. Улучшение качества жизни и прогноза болезни предполагает, с одной стороны, точную диагностику стабильной стенокардии, а с другой – определение степени риска развития осложнений. От этого зависит выбор лечения.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....