Оцінка кровотоку в центральній артерії й вені сітківки та їх динамічні зміни в рамках дослідження впливу антиоксиданту астаксантин у пацієнтів із віковою макулярною дегенерацією

04.01.2021

Стаття у форматі PDF

Астаксантин – речовина, що вперше була виділена в 1938 р. з омарів, спочатку набула популярності в рибній промисловості та тваринництві як харчова добавка, котра суттєво покращувала життєздатність риб і тварин. Докладний науковий аналіз показав, що позитивний вплив астаксантину пов’язаний із його антиоксидантними властивостями.

Антиоксидантний потенціал астаксантину в 100 разів вищий, аніж у токоферолу. Окислювальний стрес – стан, який супроводжує людину в нормі та патології. У фізіологічних умовах активні форми кисню, як-от супероксид, нітрооксид, убіхінон, беруть участь у базових фізіологічних процесах тканинного дихання, синтезу АТФ, простагландинів, нуклеїнових кислот, роботі ферментативних систем. У патологічних умовах ураження клітин організму людини активними формами кисню відбувається з різних причин: запалення будь-якої етіо­логії, інтоксикації, автоімунні та дефіцитні стани, вплив ультрафіолету й радіації, метаболізм ксенобіотиків. Саме тому неспецифічний (але потужний) антиоксидантний ефект видається таким перспективним механізмом впливу на патогенез широкого спектра захворювань і патологічних станів. Зменшення інтенсивності перекисного окиснення – важлива ланка впливу на агресивність перебігу хвороби.

Гіпотеза позитивного впливу астаксантину на кровопостачання очей полягає в непрямому та неспецифічному локальному впливі на сполучнотканинний периваскулярний матрикс і загальному впливі на організм, що може супроводжуватися зміною активності роботи регуляторних систем. Що стосується локальних ефектів, то розглядається зменшення запально-­набрякових змін у пери­васкулярному сполучно­тканинному матриксі. За рахунок цього має покращитися капілярний кровоток, що забезпечить зменшення периферичного судинного опору. Це має проявлятися підвищенням швидкісних показників кровотоку цент­ральною артерією сітківки (ЦАС) і зниженням показників, які характеризують периферичний судинний опір в її басейні. Що стосується впливу на венозну систему, то слід попередньо зазначити, що центральна вена сітківки (ЦВС) розташована інтимно близько до ЦАС і знаходиться серед компактно розташованих волокон зорового нерва, котрий має тверду мозкову оболонку. У таких умовах характер кровотоку по ЦВС у нормі є хвиле­подібним (відповідно до коливань тиску в ЦАС під час серцевих фаз систоли та діастоли). Що вищий тиск тканинної рідини ззовні вени, то меншу амплітуду псевдопульсації матиме кровоток нею, тобто що більше периваскулярний набряк або фіброз, то більший монофазний кровоток по ЦВС. У цьому випадку на рівні вени позитивний вплив має спостерігатися в зменшенні ступеня монофазності венозного кровотоку.

Серед способів, які дають змогу кількісно охарактеризувати кровоток, найоптимальнішим є метод ультразвукового сканування з використанням ефекту доплера в імпульсно-­хвильовому режимі, котрий дає змогу визначити показники кровотоку в чітко заданій точці й окремо проводити аналіз артеріальної та венозної фаз. Ми вважаємо особливо актуальним зосередження уваги на показниках венозного кровотоку, оскільки цьому аспекту приділяється недостатньо уваги при оцінці гемодинаміки, а результати часто мають дискутабельний характер у зв’язку з відсутністю чітко визначених кількісних нормативних показників.

Матеріали та методи

Усім пацієнтам було проведено стандартне офтальмологічне обстеження, що включало визначення рефракції, гостроти зору, контрастної чутливості, тонометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію, оптикокогерентну томографію. Також проводилася оцінка кровотоку зорового нерва. Після обстеження пацієнти як дослідної, так і конт­рольної групи вживали дієтичну добавку ­Офтаксантин (10% комплекс аксаксантину).

До участі в постмаркетинговому комплексному дослідженні «випадок-контроль» було залучено 30 пацієнтів, які мали середній вік 70±6 років. Контрольну групу становили 30 осіб, середній вік яких – 67±5 років, без патології сітківки. Критерії включення: встановлений діагноз вікової макулярної дегенерації (ВМД), письмова інформована згода на участь у дослідженні. Критерії виключення: наявність у пацієнтів гіпертонічної хвороби ­II-III ступеня, декомпенсованого цук­рового діабету, стенозувального атеросклерозу, некомпенсованого соматичного захворювання, глаукоми, нездатність зрозуміти суть дослідження й інформованої згоди. Розподіл пацієнтів за статтю в групах не відбувався.

Дослідження проводили з використанням ультразвукового сканера Philips Affiniti 50G з лінійним мультичастотним датчиком ­L12-4, виконуючи дуплексне сканування судин ретро­бульбарної зони й застосовуючи методи кольорового та спектрального імпульсно-­хвильового сканування з дотриманням принципів безпеки відповідно до ALARA.

Для оцінки було взято показники швид­кості кровотоку в ЦАС: Vps – максимальна пікова систолічна швидкість, Ved – максимальна кінцева діастолічна швидкість, MeanVel – максимальна середня швидкість, а також показник тонусу ЦАС – індекс резистивності (RI). Для оцінки кровотоку в ЦВС сітківки взято показники швидкості кровотоку: Vmax – максимальна швидкість і Vmin – мінімальна швидкість, індекс монофазності венозного потоку – Vmax/Vmin.

Первинне обстеження пацієнтів здійснювали перед початком уживання дієтичної добавки. Контрольне обстеження проводили через 3 міс (безпосередньо після вживання ­Офтаксантину). Дієтичну добавку вживали учасники обох груп в однаковій дозі (однаковий проміжок часу). У період спостереження пацієнти не отримували вазотропних лікарських засобів.

Результати й обговорення

Перед початком вживання ­Офтаксантину в пацієнтів із наявністю патологічних змін сітківки спостерігалися статистично достовірно вищі показники периферичного судинного опору та нижча діастолічна швидкість кровотоку по ЦАС, що також непрямо свідчить про вищий тонус артеріол. Інші показники кровотоку (як по ЦАС, так і по ЦВС) не мали статистично достовірних відмінностей (табл. 1).

Порівняльний аналіз показників кровотоку в ЦАС у пацієнтів із віковою макуло­дистрофією після 3 міс постійного вживання ­Офтаксантину показав достовірне підвищення кінцевої діастолічної швидкості кровотоку по ЦАС і зниження RI. Показники пікової та середньої швидкостей кровотоку по ЦАС також були вищими, але відмінності не мали статистичної значимості. Швидкісні показники кровотоку в ЦВС у пацієнтів цієї групи підвищилися, а ступінь монофазності венозного потоку зменшився, хоча ці дані й не мали статистичної значимості (табл. 2).

Після 3 міс постійного вживання дієтичної добавки порівняльний аналіз показників кровотоку в ЦАС у пацієнтів із групи конт­ролю показав достовірне зростання лінійних швидкостей кровотоку по ЦАС, при цьому показник, який характеризував RI, не змінився. Швидкісні показники кровотоку в ЦВС у пацієнтів контрольної групи також підвищилися; ці зміни мали статистичну достовірність, але ступінь монофазності венозного потоку не змінився (табл. 3). Відсутність коливань розрахункових показників, як-от індекс резистентності й індекс монофазності венозного потоку, є наслідком відносно рівномірного росту лінійних показників кровотоку. Це може характеризувати властивість периваскулярних тканин через відсутність грубих порушень краще реагувати на вживання антиоксидантів.

Висновки

  1. У хворих із ВМД спостерігалися статистично достовірно вищі показники периферичного судинного опору та нижча діастолічна швидкість кровотоку по ЦАС, що непрямо свідчить про вищий тонус артеріол порівняно з контрольною групою.
  2. Після 3 міс постійного вживання Офтаксантину порівняльний аналіз показників кровотоку в ЦАС у пацієнтів із віковою макулодистрофією показав достовірне підвищення кінцевої діастолічної швидкості кровотоку по ЦАС і зниження RI.
  3. Зміни після тривалого вживання астаксантину були вираженішими в пацієнтів без патології сітківки, що дає змогу зробити акцент на більшій доцільності саме профілактичного вживання.
  4. Не всі відхилення кількісних показників кровотоку мали статистично достовірні відмінності; є потреба в додатковому дослідженні в групах із більшою вибіркою.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (491), 2020 р.

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

21.09.2021 Терапія та сімейна медицина Лист до редакції Медичної газети «Здоров’я України»

щодо публікації «Бета-блокатори при СОVID-19: зменшення симпатичного овердрайву та його наслідків» («Здоров’я України» № 2, 2021)...

21.09.2021 Терапія та сімейна медицина Диклофенак. Важко бути скромним, коли ти найкращий

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) становлять першу лінію терапії запального ноцицептивного болю при різних клінічних станах (післяопераційний біль, міофасціальний больовий синдром, гострий і хронічний біль у спині, остеоартрит, запальні артрити та ін.). Вибір НПЗП із різноманіття представлених на ринку засобів вимагає враховувати вік, супутні захворювання пацієнта й інші ліки, які він приймає, адже в цьому класі немає ідеальної молекули з нульовими ризиками серцево-судинних, шлунково-кишкових і ниркових побічних реакцій....

19.09.2021 Терапія та сімейна медицина Компанія Takeda відзначає 240-річчя

18 серпня 2021 року, Київ. У червні 2021 року глобальна біофармацевтична компанія Takeda відзначила 240-ву річницю від дня свого заснування. Це важливий для компанії етап на шляху до забезпечення турботи про здоров’я і впевненості в майбутньому для людей в усьому світі. ...

19.09.2021 Терапія та сімейна медицина Роль нутрієнтів у профілактиці та лікуванні захворювань ока: недооцінені можливості

Лікування багатьох захворювань органа зору досі залишається серйозним викликом для сучасної медицини, адже арсенал фармакологічних засобів обмежений, а їхня ефективність не завжди відповідає очікуванням лікарів і пацієнтів. При цьому йдеться не тільки про такі складні в лікуванні хвороби, як вікова макулярна дегенерація (ВМД) сітківки чи катаракта, а й навіть про хворобу сухого ока (ХСО). Саме тому не слід забувати про роль дефіциту низки поживних речовин у патогенезі цих захворювань і вчасно корегувати їх нестачу....