Современные направления в вакцинации детей
В настоящее время вакцинация, бесспорно, является наиболее эффективным методом профилактики инфекционных заболеваний. История успешного применения вакцин насчитывает уже более 200 лет, и началась она с того, как английский врач Эдвард Дженнер сделал первую прививку от оспы. Парадоксально, но, несмотря на очевидные, давно доказанные и признанные мировой научной общественностью преимущества вакцинации, сегодня мы становимся свидетелями очередного витка антивакцинальной кампании в Украине. Тенденциозные, зачастую не подкрепленные какими-либо доказательствами утверждения о «страшном вреде вакцин», появляющиеся во многих СМИ вследствие бездумной погони за новыми «сенсациями», подрывают доверие населения к вакцинации, способствуют поддержанию многих мифов и откровенно антинаучных представлений об этом методе.
В результате отечественные педиатры все чаще сталкиваются с отказами родителей от проведения детям плановых прививок, в том числе от таких серьезных заболеваний, как дифтерия, полиомиелит, корь, туберкулез, столбняк. Если это явление примет массовый характер, уже в самом ближайшем будущем мы можем оказаться в одном шаге от новых эпидемий вышеупомянутых инфекций, а значит – и резкого увеличения смертности детского населения от инфекционных причин. Хотелось бы, чтобы практикующие педиатры обладали наиболее полной современной научной информацией о вакцинации, ее достижениях и перспективах и могли аргументированно объяснить родителям своих маленьких пациентов, почему вакцинация действительно необходима их детям. Новые и интересные данные о современных направлениях в вакцинации детей были представлены в докладе профессора Московской медицинской академии им. И.М. Сеченова Александра Борисовича Малахова, который прозвучал в рамках I конгресса педиатров стран СНГ «Ребенок и общество: проблемы здоровья, развития и питания». Представляем вниманию читателей его основные положения.
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 19/1 октябрь - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Весна – чарівний час, що приносить із собою не лише чудове відчуття закоханості, а й банальний нежить, який супроводжується запаленням / подразненням слизової оболонки носа. Цей патологічний симптом заважає магії любові та розвитку близьких стосунків, але може бути ознакою декількох захворювань, найчастіше – першим симптомом гострого риносинуситу (ГРС) або алергічного риніту (АР) [3]. Тоді перед лікарем постає непросте завдання, адже, щоб допомогти пацієнту зберегти теплі весняні почуття, необхідно спочатку діагностувати захворювання, а потім – призначити найефективнішу комбінацію ліків. Спробуємо разом розібратися та знайти оптимальне вирішення цієї, на перший погляд, дуже простої проблеми....
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...