Підсумки досягнень у діагностиці та лікуванні гематологічних захворювань у 2021 році

20.06.2022

Одним із невід’ємних складників успішної реалізації майбутніх проєктів у гематології є підбиття підсумків минулого року, що дозволить проаналізувати спроби підвищення ефективності діагностики та лікування гематологічних захворювань і врахувати отримані дані у розробленні нових способів їх покращення. Наприкінці року однією зі значущих подій у світі гематології став конгрес Американського товариства гематології (American Society of Hematology, ASH), у рамках якого були представлені численні доповіді, присвячені сучасним здобуткам і подальшим планам розвитку галузі у світі. З метою ознайомлення українських гематологів з новинами цього форуму та підсумками наукових досягнень у сфері гематології в Україні 23 грудня 2021 р. в режимі онлайн було проведено науково-практичну конференцію «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2021 року». Перше засідання конференції було присвячене проблемам мієлопроліферативних неоплазій, друге – неонкологічній гематології та третє – підсумкам 2021 р.

Захід розпочав керівник Центру гематології, хіміотерапії гемобластозів та трансплантації кісткового мозку Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами, завідувач кафедри клінічної лабораторної діагностики Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Вікторович Клименко, розповівши про основні минулорічні здобутки у світовій гематології. 

– Важливою подією 2021 р. у галузі гематології стало проведення конгресу ASH, у рамках якого провідні фахівці представили найсучаснішу інформацію щодо нових можливостей ведення гематологічних пацієнтів. 

Одним з проривів минулого року було отримання результатів дослідження POLARIX, що стали справжнім викликом режиму R-CHOP, який протягом багатьох років залишався стандартом 1-ї лінії терапії дифузної B-великоклітинної лімфоми. У клінічному дослідженні було показано, що застосування схеми Pola-R-CHP (полатузумабу ведотин + ритуксимаб + циклофосфамід + доксорубіцин + преднізолон) супроводжувалося зниженням відносного ризику прогресування захворювання, рецидиву або смерті на 27% порівняно з R-CHOP (циклофосфамід + доксорубіцин + вінкристин + преднізолон + ритуксимаб) при зіставному профілі безпеки обох схем терапії (H. Tilly et al., 2021). 

Крім того, у рамках форуму ASH-2021 були представлені проміжні результати дослідження TRANSFORM. Вони засвідчили, що у пацієнтів з рефрактерною чи рецидивною дифузною B-великоклітинною лімфомою, які отримували CAR-T-клітинну терапію, медіана виживаності без подій була на 7,8 міс довшою, ніж при стандартній терапії (M. Kamdar et al., 2021). 

Переваги застосування імунотерапії також були продемонстровані у пацієнтів із множинною мієломою. H. Goldschmidt та співавт. (2021) оцінили використання ізатуксимабу у 1-й лінії терапії у пацієнтів з уперше встановленим діагнозом множинна мієлома віком до 70 років, які були кандидатами на трансплантацію кісткового мозку. Було виявлено, що 50,1% учасників, яким вводили ізатуксимаб у поєднанні зі стандартною трикомпонентною індукційною терапією леналідомідом, бортезомібом і дексаметазоном (RVd), досягли негативного статусу мінімальної залишкової хвороби після індукційного лікування порівняно з 35,6% хворих, які отримували тільки RVd.

У 2021 р. за ініціативи ASH, Міжнародного товариства з тромбозу та гемостазу (International Society on Thrombosis and Haemostasis, ISTH), Національного фонду боротьби з гемофілією (National Hemophilia Foundation, NHF) та Всесвітньої федерації гемофілії (World Federation of Hemophilia, WFH) було розроблено протокол з ведення пацієнтів із хворобою Віллебранда, а також за сприяння ASH видано нові настанови щодо призначення антикоагулянтів з метою тромбопрофілактики у хворих на COVID-19. 

Крім того, науковці світу почали надавати особливе значення ролі штучного інтелекту у діагностиці тромбозу, аналізу морфологічних особливостей аспіратів кісткового мозку, що в майбутньому може стати одним із надійних і корисних інструментів у забезпеченні швидкого та точного первинного встановлення діагнозу. Сьогодні також активно розробляються технології на основі штучного інтелекту, які дозволяли б швидше проводити аналіз морфологічних зображень у пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом (МДС). Це дало б змогу спростити роботу цитологів у виявленні якісних порушень клітин кісткового мозку. Розроблено також нові моделі для прогнозування виживаності пацієнтів з МДС з урахуванням генетичних даних. Продовжується робота науковців над створенням технологій у сфері секвенування нового покоління, що з часом може замінити традиційні цитогенетичні дослідження. 

У фокусі досліджень, проведених у 2021 р., окреме місце належить орфанним захворюванням. У III фазі клінічного дослідження S.W. Pipe та співавт. (2021) показали перспективи застосування фітусирану у запобіганні спонтанним кровотечам у хворих на гемофілію. Так, при застосуванні фітусирану у вигляді щомісячних ін’єкцій відмічалося значне зниження (на 89,9%) річної частоти кровотеч порівняно з такою у пацієнтів, які отримували лікування препаратами факторів згортання крові у разі необхідності. 

Актуальною темою минулого року стало вивчення перебігу COVID-19 у гематологічних хворих. S.С. Wu та співавт. (2021) опублікували дані про те, що рецептор-зв’язувальний домен SARS-CoV-2, який експресується на клітинах респіраторного епітелію, зв’язується переважно з еритроцитами, виділеними з групи крові A. Отже, хворі з цією групою крові більш схильні до інфікування SARS-CoV-2. При статистичному опрацюванні даних було встановлено, що 17% пацієнтів з гемобластозами, які були інфіковані COVID-19, померли від захворювань, асоційованих з коронавірусною інфекцією. При цьому у групі хворих із прогнозованою тривалістю життя до 6 міс при інфікуванні COVID-19 ризик смерті був у 6 разів вищим, ніж у загальній популяції пацієнтів гематологічного профілю (L.K. Hicks et al., 2021). 

Активно вивчалося і значення вакцинації проти COVID-19 у пацієнтів із захворюваннями крові. Було показано, що майже у 15% осіб із гемобластозами чи іншими захворюваннями крові не було антитіл після вакцинації проти COVID-19. Це свідчить про те, що в окремих пацієнтів цієї групи може не розвиватися належний захист після вакцинації (S. Saussele et al., 2021). У ретроспективному аналізі даних пацієнтів із гострим лейкозом чи МДС, у яких було діагностовано COVID-19, встановлено, що рівень смертності у цій групі складав 21%. При цьому дослідники виділили, що тривалість основного захворювання (гострого лейкозу чи МДС) перед інфікуванням COVID-19 та своєчасність переведення хворих у відділення інтенсивної терапії є одними з основних факторів, які впливають на смертність таких пацієнтів. Проте підвищений ризик смерті від COVID-19 спостерігався також у хворих чоловічої статі та старшого віку з нейтропенією (P. Desai et al., 2021).

У 2021 р. тривало розроблення нових лікарських засобів, таких як занубрутиніб, руксолітиніб, даратумумаб та асцимініб, завдяки чому було отримано нові потужні інструменти у лікуванні гематологічних захворювань. 

Одним із нововведень у світі стало схвалення Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських препаратів США включення вагітних і жінок, що годують груддю, у клінічні дослідження. У Великобританії запроваджено певні зміни щодо донорства крові з наданням дозволу бісексуальним та гомосексуальним меншинам бути донорами крові. 

Таким чином, досягнення 2021 р. стануть поштовхом до нових відкриттів у гематології у 2022 р.

Про успіхи української гематології у 2021 р. розповіла завідувачка відділення онкогематології та трансплантації стовбурових клітин ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ірина Сергіївна Дягіль.

– У 2021 р. за спонсорської підтримки в Україні з’явилася можливість визначати наявність делеції 17 хромосоми при хронічному лімфолейкозі при одночасному збереженні роботи програми з діагностики хронічного мієлоїдного лейкозу (ХМЛ) і моніторингу пацієнтів з цією патологією, яка розпочалася ще у 2008 р., та проведення молекулярної діагностики у пацієнтів із хронічними мієлопроліферативними захворюваннями, що необхідно для своєчасного встановлення діагнозу. 

Щодо забезпечення лікарськими засобами у 2021 р., то за кошти місцевих бюджетів та у рамках реалізації програм Міністерства охорони здоров’я було закуплено дорогі препарати для лікування хронічних лімфопроліферативних захворювань та множинної мієломи. Ритуксимаб було поставлено майже у всі обласні центри України, а ібрутиніб, венетоклакс, леналідомід, помалідомід – в окремі області та у м. Київ. Розглядається також питання закупівлі даратумумабу. Триває придбання препаратів для лікування ХМЛ – інгібіторів тирозинкінази – лікарських засобів 1-ї (іматиніб) та 2-ї (нілотиніб, дазатиніб, бозутиніб) ліній. 

Цього року Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських препаратів США затвердило асцимініб як препарат для лікування ХМЛ, рефрактерного до попередніх ліній терапії. В Україні також є можливість застосовувати гіпометилюючі препарати (азацитидин), які призначені для лікування гострого мієлоїдного лейкозу. 

У розвитку аутологічної та алогенної трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин в Україні вагоме значення належить таким установам, як Київський центр трансплантації кісткового мозку, Черкаський онкодиспансер, Національний інститут раку, Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України, Київський обласний онкодиспансер та Клінічна лікарня «Феофанія». Підтримується також активна співпраця вітчизняних фахівців з відомими іноземними трансплантологами, що сприятиме вдосконаленню професійних навиків наших спеціалістів та розвитку цієї галузі в Україні. 

Щодо освітніх програм, то розроблення нових клінічних настанов в Україні призупинилося через відсутність обмежень у користуванні міжнародними протоколами. Попри те, було розпочато роботу над настановою, присвяченою діагностиці та лікуванню хронічного лімфолейкозу. У зв’язку з пандемією COVID-19 в українських фахівців була обмежена можливість обміну досвідом. Однак у 2021 р. відбувалися онлайн-конференції, присвячені мієло- та лімфопроліферативним захворюванням. Кожні 2 тижні проводилися вебінари Української школи гематології, школи проф. І.А. Крячок, а також робота у напрямі підвищення обізнаності пацієнтів щодо гематологічних захворювань. 

У 2022 р. планується злиття Національного наукового центру радіаційної медицини та Інституту гематології та трансфузіології в одну установу НАМН України – Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології, що сприятиме появі нових можливостей діагностики та лікування гематологічних захворювань у нашій країні. 

Отже, збереження програм державних закупівель лікарських засобів і робота у напрямі забезпечення українських пацієнтів новими препаратами триває, що дуже важливо для подальшого розширення лікувальних опцій для гематологічних пацієнтів. 

Таким чином, підбиття підсумків 2021 р. українськими та зарубіжними гематологами дає змогу отримати цінну інформацію про розвиток напряму, допомагає досягати нових вагомих наукових здобутків, якими можна буде пишатися наприкінці 2022 р.

Підготувала Ірина Неміш

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 1 (74)-2 (75) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

23.06.2022 Онкологія та гематологія Підтримка онкологічної служби в Україні міжнародними онкологічними організаціями

24 лютого українці прокинулися у новій реальності. Не встиг ще світ оговтатися після пандемії COVID-19, як Україну охопила жорстока загарбницька війна. Медична служба нашої країни зіткнулася із наступним випробуванням – роботою в умовах воєнного стану. Українські лікарі демонструють надзвичайний героїзм, адже продовжують рятувати життя громадян незалежно від обставин. У забезпеченні пацієнтів адекватною медичною допомогою велике значення має сприяння міжнародних організацій, фармацевтичних компаній, медичних установ тощо. ...

23.06.2022 Онкологія та гематологія Помалідомід у лікуванні множинної мієломи: міжнародне визнання і досвід українських гематологічних центрів

10 лютого у м. Києві відбувся круглий стіл для лікарів-гематологів, присвячений досвіду застосування препарату Помалідомід-Віста. Помалідомід – найсучасніший представник класу імуномодуляторів, який застосовується передусім для лікування хворих із рецидивною та рефрактерною (рр) множинною мієломою (ММ). Для обміну досвідом зібралися провідні гематологи України, частина фахівців з різних регіонів брали участь онлайн....

23.06.2022 Онкологія та гематологія UPTODATE IN ONCOLOGY-2021 – АКТУАЛЬНЕ В ОНКОЛОГІЇ-2021

22 грудня 2021 р. відбувся ІІ онкологічний конгрес UPTODATE IN ONCOLOGY 2021 – АКТУАЛЬНЕ В ОНКОЛОГІЇ 2021, організований ГО «Українська спілка клінічних онкологів», який традиційно підбив підсумки року, що минув. Проведення таких заходів дозволяє проаналізувати досягнення, які змінили підходи до лікування основних типів онкологічної патології, та сформувати завдання для подальшого розвитку галузі....

21.06.2022 Онкологія та гематологія Гіпертермічна внутрішньочеревна хіміотерапія – сучасний метод лікування раку шлунка

Рак шлунка – одне з найагресивніших онкологічних захворювань. Саме тому лікування в більшості випадків є доволі складним та включає променеву терапію, хіміотерапію й хірургічне втручання. Поєднання цих методів потребує системного підходу з боку лікарів і чіткого дотримання лікувальних рекомендацій з боку пацієнта....