Плазменные биомаркеры повреждения головного мозга у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией
Недавно американские неонатологи завершили клиническое исследование по оценке плазменных уровней специфических для головного мозга белков и цитокинов как маркеров повреждения головного мозга у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией (ГИЭ), а также эффекта, оказываемого терапией эритропоэтином, на взаимосвязь между данными биомаркерами и исходами.
«Кандидатов» на роль биомаркеров повреждения головного мозга изучали в контексте многоцентрового рандомизированного исследования II фазы, оценивавшего возможности применения эритропоэтина с целью нейропротекции при ГИЭ. Забор образцов плазмы крови выполняли в начале (<24 ч) и на 5-е сутки. Наличие и степень повреждения головного мозга оценивали с помощью магнитно-резонансной томографии (МРТ) и по результатам оценки психоневрологического развития ребенка в возрасте 1 года. Были изучены взаимосвязи между повреждением головного мозга и применением эритропоэтина, содержанием в крови ряда специфических для головного мозга белков (S100B, убиквитин-карбокси-терминальная гидролаза L1 – UCH-L1, белок Тау, нейронспецифическая энолаза), а также уровнем цитокинов (интерлейкин – ИЛ‑1β, -6, -8, -10, -12P70, -13, интерферон-гамма – ИФН-γ, фактор некроза опухоли – ФНО, мозговой нейротрофический фактор, моноцитарный хемоаттрактантный белок‑1).
Анализ полученных результатов продемонстрировал, что у 50 новорожденных с ГИЭ повышенные исходные уровни S100B, белка Тау, UCH-L1, ИЛ‑1β, -6, -8, -10, -13, ФНО и ИФН-γ в крови в первые 24 ч жизни были ассоциированы с увеличением степени тяжести повреждения головного мозга, выявленного с помощью МРТ. Более высокий уровень белка Тау и более низкое содержание в крови мозгового нейротрофического фактора на 5-е сутки после рождения были ассоциированы с худшим неврологическим исходом в возрасте 1 года.
Доказательства значимого влияния терапии эритропоэтином на изменение уровней данных биомаркеров не выявлены, что, очевидно, обусловлено незначительными размерами данной когорты. Эффекты такой терапии нуждаются в дальнейшем изучении.
A.N. Massaro et al. J Pediatr. 2018 Mar; 194: 67-75
Подготовила Елена Терещенко
Тематичний номер «Педіатрія» №1 (44), березень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія
17.05.2024
Педіатрія
Психіатрія
Простий навчальний тест можна використовувати для діагностики розладів аутистичного спектра у шестимісячному віці
Об’єднана команда психологів з Міланського університету «Бікокка» та відділення дитячої психопатології Наукового інституту IRCCS E. Medea (Італія) визначила потенційний маркер аутизму, за яким можна діагностувати дитину віком 6 місяців. У своєму дослідженні група вчених протестувала немовлят, які мають ризик розвитку цього розладу, порівняла отримані результати з немовлятами, які не входили до групи ризику, а потім спостерігала за ними впродовж двох років. Аутизм – це цілий спектр соціальних, психічних і емоційних розладів, симптоми якого включають мутизм, соціальні проблеми та егоцентризм. Попередні дослідження свідчать про те, що чим раніше в людини буде діагностовано розлад, тим більше можна зробити, щоби полегшити симптоми з віком. Згідно зі статистикою, 1 із 36 людей має певний ступінь аутизму....
Дослідження Кембриджського університету (Велика Британія) та Університету Фудань (Китай) показало, що одноразова доза ін'єкції проти кору в 2,6 рази частіше буде абсолютно неефективною в дітей, народжених за допомогою кесаревого розтину, порівнюючи з тими, хто народився природним шляхом. Такий висновок опублікований у журналі Nature Microbiology. У результаті імунна система дитини не виробляє антитіл для боротьби з інфекцією кору, тому немовля залишається чутливим до захворювання. Було виявлено, що лише повторна вакцинація викликає стійкий імунітет проти кору в дітей, які з’явилися на світ через кесарів розтин....
Міжнародна група дослідників у галузі охорони здоров’я та медицини, включаючи співробітників ВООЗ, які працюють з економістами та фахівцями з моделювання, виявила, що використання вакцин врятувало життя приблизно 154 мільйонам людей за останні пів століття. У своєму дослідженні, опублікованому в The Lancet, вчені використовували математичне та статистичне моделювання, щоб оцінити кількість врятованих життів завдяки вакцинації, а потім додали їх разом, щоб отримати загальну суму. За підрахунками, у 2024 році дитина молодше 10 років, вакцинована за графіком, має на 40 % більше шансів дожити до наступного дня народження, порівнюючи з гіпотетичним сценарієм відсутності вакцинації. Підвищена ймовірність виживання спостерігається навіть у пізньому дорослому віці....