Гемоиммунопреципитация – новый подход в лечении дилатационной кардиомиопатии
По определению ВОЗ, дилатационная кардиомиопатия (ДКМП) является одной из главных причин развития тяжелой сердечной недостаточности и показанием к трансплантации сердца [1]. Достоверных сведений об этиологии этого заболевания нет, поэтому можно отнести его к идиопатической форме. В основе клинических проявлений ДКМП лежит нарушение сократительной способности миокарда, снижение сердечного выброса и увеличение остаточного объема крови в желудочках сердца. При этом гипертрофия миокарда отсутствует или является недостаточной для компенсации систолической дисфункции [2].
ДКПМ встречается у 7-8 человек на 100 тыс. населения. При консервативном лечении годичная летальность пациентов с ДКМП составляет около 45%, а пятилетняя выживаемость не превышает 25% [7], поэтому медико-социальное значение этого заболевания достаточно велико [3]. В первую очередь это связано с высокой вероятностью внезапной смерти, а также со злокачественностью течения ДКМП, поражающей преимущественно лиц трудоспособного возраста, с развитием прогрессирующей, часто рефрактерной к фармакотерапии сердечной недостаточности [4]. Поэтому во многих случаях пациентам с ДКМП требуется не только своевременное медикаментозное лечение, но и хирургическая коррекция геометрии полостей и клапанного аппарата сердца [5]. Повышенный интерес отечественных и зарубежных исследователей к изучению ДКМП усугубляется тем фактом, что в последние годы отмечен рост количества пациентов с этой патологией как за счет истинного увеличения больных, так и за счет усовершенствования методов диагностики этого заболевания [6, 8].
Как правило, ДКМП диагностируется поздно, при развитии выраженной недостаточности кровообращения, тромбоэмболических осложнений, жизнеопасных аритмий. Оценка прогноза имеет важное значение для терапии таких больных, в частности для отбора пациентов для своевременного кардиохирургического лечения и трансплантации сердца. Лечебная тактика при данном заболевании продолжает оставаться предметом дискуссий [7, 9]. До последнего времени эффективных методов лечения ДКМП не было, поэтому особый интерес представляют результаты комплексной терапии, проводящейся в Киевском городском центре сердца и основывающейся на проведении сеансов гемоиммунопреципитации.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....
Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...