Кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу: діагностика, лікування та профілактика

27.03.2015

Однією з актуальних і складних проблем сучасної гастроентерології та хірургії є лікування ускладнень портальної гіпертензії (ПГ), що розвивається у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки (ХДЗП), а саме цироз печінки. Останній в структурі смертності внаслідок гастроентерологічних захворювань займає 8-ме місце, що пов’язано із збільшенням вживання алкоголю, захворюваності на вірусні та медикаментозні гепатити [3, 23, 24].

ПГ – це стан, для якого характерне стійке підвищення тиску в басейні ворітної вени на 25-30 мм рт. ст. (норма – 7-10 мм рт. ст.), зумовлене анатомічною або функціональною обструкцією кровотоку в системах ворітної вени, печінкових вен, нижньої порожнистої вени [26].

Тяжким та важкопрогнозованим ускладненням ПГ є кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу (ВРВС), розвиток якої можливий за підвищення градієнта тиску понад 12 мм рт. ст. Протягом 2 років після виявлення цирозу печінки кровотечі з ВРВС розвиваються у 35% хворих, унаслідок першого епізоду помирають 30-50% пацієнтів. Ризик повторної кровотечі протягом року становить 50-70%, летальність упродовж 2 років досягає 60% [26], що визначає необхідність удосконалення терапевтичної тактики та профілактичних заходів, яке повинно ґрунтуватися на особливостях патогенезу такого стану та диференційованому підході до лікування цієї когорти пацієнтів.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу у хворих на цукровий діабет

21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...

02.05.2024 Ендокринологія Ефективність селенумісних добавок у пацієнтів із тиреоїдитом Хашимото: систематичний огляд і метааналіз рандомізованих досліджень

Тиреоїдит Хашимото (ТХ), який ще називають хронічним аутоімунним, або лімфоцитарним, тиреоїдитом, є найчастішою причиною гіпотиреозу в регіонах із достатнім умістом йоду [1]. На цю патологію страждають приблизно 160 млн людей в усьому світі, причому жінки у 4-10 разів уразливіші за чоловіків [1, 2]. ТХ характеризується хронічним запаленням щитоподібної залози (ЩЗ), підвищенням рівнів антитіл до антигенів ЩЗ і типовою ультразвуковою картиною [1]. З моменту виникнення гіпотиреозу та пожиттєво пацієнтам рекомендована замісна терапія гормонами (ЗТГЩЗ) [3]. Метою цього дослідження було проведення оновленого систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень ефективності добавок селену при ТХ, з акцентом на функції ЩЗ, рівнях антитіл проти ЩЗ, імунних маркерів та безпеці застосування. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Профілактика йододефіциту: історія

Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...

02.05.2024 Ендокринологія Багатогранність фебуксостату і його терапевтичне застосування

Фебуксостат – ​інгібітор ксантиноксидази, спочатку заявлений як препарат для лікування гіперурикемії в пацієнтів із подагрою, сьогодні трансформується в багатогранний терапевтичний засіб із широким спектром дії [1]. У цьому комплексному огляді розглянуто різноманітний спектр впливу фебуксостату на різні фізіологічні системи, механізми його дії, а також ефективність у лікуванні подагри, серцево-судинних ускладнень, вплив на нирки і печінку, скелетно-м’язову систему, профіль побічних ефектів і нові перспективи для майбутніх досліджень....