Патология мочевой системы у детей с нарушениями микробиоценоза кишечника
Последние десятилетия характеризуются устойчивым ростом детской заболеваемости в нашей стране. Это касается как патологии микробно-воспалительного характера, так и заболеваний неинфекционного генеза. Популярный многие годы слоган «один больной – одна болезнь» все чаще оказывается несостоятельным. Нередко в патологический процесс вовлекаются разные органы и системы, и не всегда удается определить, какая из систем пострадала раньше. Такая полиорганность требует участия в диагностическом поиске специалистов разных профилей. В этой ситуации нередко возникают проблемы с интегральной оценкой состояния ребенка, а также с выработкой корректной программы лечения. Яркий пример сочетанного поражения висцеральных органов у ребенка – вовлечение в патологический процесс пищеварительной и мочевой систем.
Формирование и развитие сочетанной патологии возможно при вовлечении в процесс разных органов мочевой и пищеварительной систем. Однако наиболее частые параллели характерны для такой связки, как «кишечник-почки» и (или) «кишечник-мочевой пузырь».
Ведущим этиопатогенетическим фактором подавляющего большинства инфекционно-воспалительных заболеваний мочевой системы, как известно, является нарушение микрофлоры толстой кишки, что, собственно, во многом объясняет высокую частоту перекрестных заболеваний обеих систем. Проблема микроэкологических нарушений толстой кишки (дисбактериоза) остается одной из самых дискутабельных в современной педиатрии. В частности, не все авторы понимают и принимают этот термин как таковой, ссылаясь на зарубежные источники, в которых он отсутствует. Соглашаясь с тем, что в течение длительного времени термину «дисбактериоз кишечника» уделялось слишком много внимания вплоть до придания ему нозологической окраски, мы считаем необходимым нацелить педиатров на взвешенный подход к обсуждаемой проблеме.
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 1 апрель - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....