Механизмы формирования и клинические особенности течения «аллергического марша» у детей
С 60-х годов ХХ столетия отмечается неуклонный рост распространенности аллергической патологии как у взрослых, так и у детей, в связи с чем ее называют глобальной проблемой человечества. В настоящее время аллергические заболевания (АЗ) встречаются у 25-30% детей, при этом наблюдается их значительное «омоложение» (смещение начала на более ранний возраст) и тенденция к учащению тяжелых клинических форм, что выдвигает проблему лечения и профилактики аллергии у детей на одно из ведущих мест в современной клинической педиатрии.
Развитие AЗ в течение жизни у предрасположенных к возникновению атопии лиц получило название «аллергического» или «атопического марша». У детей первыми проявлениями аллергии чаще всего являются пищевая аллергия и атопический дерматит (АД). Его первые симптомы, как правило, возникают в грудном возрасте и часто совпадают по времени с прекращением грудного вскармливания, с введением прикорма или нарушением диеты кормящей матерью. В этот период наибольшее значение имеют пищевые аллергены. В дальнейшем развивается аллергия к бытовым и пыльцевым аллергенам и формируются (чаще в первые 5-6 лет жизни) респираторные АЗ – бронхиальная астма (БА) и аллергический ринит (АР). Частота АД и гастроинтестинальных проявлений аллергии с возрастом уменьшается (рис. 1). У детей школьного возраста и подростков преобладают АЗ органов дыхания – АР и БА. Одним из факторов высокого риска развития БА у детей является АД, который можно считать первым (по срокам возникновения) АЗ, а также начальным этапом «аллергического марша»: АД – АР – БА или АД – БА – АР/БА.
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 1 апрель - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....
Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...