Епідеміологічні, діагностичні, клінічні аспекти ХОЗЛ в осіб, які не курять
Основними причинами розвитку ХОЗЛ вважають вплив зовнішніх полютантів, у першу чергу тютюнового диму, пилу, забруднювачів атмосферного повітря. ХОЗЛ характеризується частково зворотнім, а надалі – незворотнім обмеженням повітряного потоку, індукованим особливою запальною реакцією на інгаляційні патогенні частки або гази.
Прийнято вважати, що на ХОЗЛ хворіють чоловіки похилого віку, які багато і тривалий час курять і мають респіраторні симптоми. Проте, останнім часом, стереотип хворого на ХОЗЛ почав змінюватися. Цей діагноз все частіше ставлять жінкам, які курять помірно, й особам, які зовсім не курять. Куріння асоціюється з ризиком розвитку ХОЗЛ з початку 1950-х років, коли за результатами проспективного дослідження Глетчера і Пето ця звичка була визнана основним фактором ризику хвороби. Подальші клінічні дослідження за участі переважно курців зі значним стажем та інтенсивністю стосувалися куріння як найбільш важливого фактору ризику ХОЗЛ. Проте, останнім часом, все більше уваги приділяється іншим факторам ризику ХОЗЛ, таким як атмосферні полютанти, інгаляція пилу на робочих місцях, наявність в анамнезі або в дитинстві легеневого туберкульозу, бронхіальної астми, внутрішньоутробної затримки росту, низький соціальний статус, недостатнє харчування, вдихання випарів біопалива та інше.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....