0 %

Резолюція І Міжнародного конгресу «Раціональне використання антибіотиків. Antibiotic resistance STOP!»

02.04.2019

м. Київ, 15-16 листопада 2018 р.

Впровадження антибіотиків стало революцією у боротьбі з інфекційними хворобами. Антибіотики також використовуються для лікування та профілактики інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях і маніпуляціях (у хіміотерапії, інтервенційній кардіології, трансплантації органів, акушерстві, неонатології, педіатрії). Але в наш час будь-хто, будь-якого віку, у будь-якій країні може захворіти на антибіотикорезистентну інфекцію (ВООЗ). Поширення резистентності до антибактеріальних лікарських засобів стало глобальною загрозою людству, воно призводить до зменшення ефективності лікування інфекцій, небезпечних для життя; збільшення частоти та тривалості госпіталізацій; витрат на охорону здоров’я; рівня смертності пацієнтів.

За останні роки не впроваджений жоден антибактеріальний препарат нового класу для лікування інфекцій, викликаних грамнегативними збудниками, зокрема тому, що розробка нових антибіотиків залишається малопривабливою для інвестицій внаслідок складності наукових досліджень, скорочення термінів застосування нового засобу через швидкий розвиток резистентності мікроорганізмів до нього.

Отже, поширення антибіотикорезистентності (АБР) і відсутність нових ефективних антибактеріальних лікарських засобів визначають загальнодержавне значення цієї проблеми, що потребує вжиття невідкладних заходів.

15-16 листопада 2018 року у м. Києві під егідою Міністерства охорони здоров’я України, Британського товариства антимікробної хіміотерапії, громадської організації «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків» відбувся перший в Україні Міжнародний конгрес «Раціональне використання антибіотиків. Antibiotic resistance STOP!». Понад 700 учасників Конгресу заслухали 60 доповідей, взяли участь у роботі 6 майстер-класів, на яких розглядалися проблемні питання управління АБР у медицині та ветеринарії, промисловості тощо.

У виступах зазначено недосконалість системи інфекційного контролю в Україні; недоступність сучасних лабораторних методів діагностики АБР, медичних виробів для експрес-діагностики in vitro; невідповідність між знаннями про біологічні механізми дії антибіотиків та клінічною практикою; фактично відсутність освітніх програм із проблем АБР та кваліфікованого персоналу з мікробіологічної діагностики; недостатність та нераціональне використання фінансових ресурсів. Велику увагу було приділено перспективам наукових досліджень, підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів.

Учасниками Конгресу визнана потреба в масштабних та постійних діях з управління АБР і визначено основні стратегічні цілі:
досягти розуміння у суспільстві проблем АБР; раціонально застосовувати існуючі протимікробні препарати та медичні вироби для діагностики in vitro в охороні здоров’я людини та тварин; створити умови для стимулювання розробки нових методів терапії та лабораторної діагностики АБР.

Шляхом широкого обговорення сформульовані основні принципи управління АБР:

  • «Єдине здоров’я» – виявлення АБР в Україні та внесення даних до ResistanceMap. Здійснення контролю над використанням антибіотиків у сфері охорони здоров’я, в якості стимуляторів росту у ветеринарній медицині й аграрному секторі відповідно до міжнародних стандартів.
  • Співпраця: міждисциплінарна (між фахівцями в різних галузях медицини); міжвідомча (клінічна й ветеринарна медицина тощо); міжсекторальна ­(політичні партії, органи місцевої влади, промисловість, фінансові органи, заклади вищої освіти, наукові установи, громадські організації, професійні асоціації, страхові компанії тощо мають спільно працювати з метою посилення контролю над АБР); міжнародна (спільні епідеміологічні та інші наукові дослідження, клінічні випробування тощо).
  • Визнання мікробіологічної діагностики та тестування чутливості виділених збудників до антимікробних препаратів невід’ємною частиною антимікробної терапії.

Важливими напрямами належної практики визнано:

1) запобігання виникненню інфекцій (для зменшення потреби в антибіотиках):

  • організація ефективних програм та заходів інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я відповідно до міжнародних стандартів;
  • подальше впровадження програм вакцинації для профілактики бактеріальних інфекцій;
  • вакцинація від вірусних інфекцій тощо;

2) впровадження нових методів діагностики в практику охорони здоров’я через включення їх до стандартів та ринкові стимули їх застосування;
3) подальший розвиток фармаконагляду, зокрема оптимізація процесу реєстрації випадків інфекцій, спричинених АБР, у тому числі пов’язаних із наданням медичної допомоги, які мають клінічне та епідеміологічне значення;
4) удосконалення локальних протоколів із призначення антибіотиків для забезпечення:

  • виключення призначення антибіотиків за відсутності показань;
  • правил відбору зразків біологічного матеріалу в пацієнтів для мікробіологічного дослідження (мікроскопія, культуральне дослідження), визначення чутливості виділеного збудника до антибактеріальних лікарських засобів із дотриманням вимог правил забору та транспортування біоматеріалу;
  • впровадження в практичну діяльність закладів охорони здоров’я регламентів EUCAST щодо визначення чутливості до антибіотиків та інтерпретації результатів з метою застосування препаратів вузького спектра дії;
  • дозорного нагляду за АБР із використанням електронної бази даних (WHONET);
  • адекватного часу початку й тривалості антимікробної терапії;
  • раннього доступу до нових ефективних антибактеріальних лікарських засобів для пацієнтів з інфекційними захворюваннями у випадку полірезистентності;
  • використання фармакокінетичної/фармакодинамічної моделі антибіотикотерапії, у тому числі при проведенні одноразової хірургічної профілактики та превентивної антибіотикотерапії;

5) суворий контроль за відпуском антибіотиків в аптеках за рецептом;
6) терапевтичний моніторинг ефективності антибактеріальних лікарських засобів;
7) застосування генеричних препаратів лише за результатами їх біоеквівалентності.

Учасники Конгресу ухвалили рішення звернутися:

1) до Кабінету Міністрів України з проханням:

  • підтримати підготовлений Міністерством охорони здоров’я України проект розпорядження «Про затвердження Національного плану дій для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів» та вжити заходів для його термінового впровадження;
  • створити державний фонд фінансування на конкурсній основі інноваційних розробок, у тому числі молодих вчених, для підтримки наукових та освітніх, у тому числі спільних, міжвідомчих проектів з управління АБР;
  • стимулювати інвестування в розробку та дослідження медичних виробів для експрес-діагностики in vitro та в розробку пілотних моделей виведення на ринок нових антибіотиків, які не передбачають взаємозв’язку між отриманням прибутку та обсягами продажу;

2) до Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інформаційної політики України, Національної академії медичних наук України, Національної академії аграрних наук України з проханням:

  • посилити інформаційно-просвітницьку кампанію з метою поглиблення розуміння у суспільстві ролі антибіотиків, їх цінності для охорони здоров’я, критичної необхідності їх належного використання;
  • забезпечити створення посібників у різних форматах для певних груп (студенти закладів вищої медичної, фармацевтичної та ветеринарної освіти, медичні працівники, пацієнти тощо) із проблем управління АБР;
  • активізувати підготовку фахівців охорони здоров’я та партнерів у галузі боротьби з АБР із використанням сучасних освітніх, у тому числі онлайн-, ресурсів (лекцій, семінарів, майстер-класів, тренінгових лабораторних центрів тощо);

3) до Міністерства охорони здоров’я України:

  • розробити національні настанови з управління АБР, національну програму та алгоритми моніторингу поширення штамів, резистентних до дії антибактеріальних препаратів;
  • створити національну референс-лабораторію з дослідження чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів та забезпечити її сучасним обладнанням і витратними матеріалами;
  • забезпечити оснащення лабораторних підрозділів закладів охорони здоров’я сучасним лабораторним обладнанням, яке дозволяє в найкоротші терміни визначити збудника і його чутливість до антибактеріальних засобів, та безперебійне постачання їх витратними матеріалами гарантованої якості;
  • створити депозитарій даних мікробіологічних досліджень із різних географічних регіонів України, закладів охорони здоров’я тощо;
  • забезпечити регулярний моніторинг належної практики фахівців охорони здоров’я (лікарів, епідеміологів, мікробіологів, провізорів, фармацевтів) із раціонального використання антибіотиків;
  • посилити наукові дослідження: фундаментальні – ​для визначення механізмів формування АБР; прикладні – ​для виявлення нових маркерів АБР, оцінки ефективності та безпечності антибактеріальної, у тому числі комбінованої, терапії тощо.

4) до «Української асоціації за доцільне використання антибіотиків», Національної лікарської ради України:

  • продовжити діяльність з об’єднання зусиль науковців і фахівців різних галузей медицини, ветеринарії тощо, забезпечивши широкий обмін новою інформацією з питань АБР, отриманою на засадах доказової медицини, з використанням міжнародних підходів до визначення та інтерпретації результатів чутливості до антимікробних препаратів.

Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» №3  (14), листопад-грудень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Урологія та андрологія

11.09.2019 Урологія та андрологія Сучасні підходи до лікування циститу: роль фітотерапії

Цистит – це запалення слизової оболонки сечового міхура [2]. Частота різних видів циститу варіює в широких межах і залежить від етіології й особливостей популяції пацієнтів. Щорічно в сексуально активних жінок відзначається 0,5-0,7 епізоду гострого бактеріального висхідного циститу на 1 пацієнтку із симптоматичною сечовою інфекцією [7]. В Україні поширеність гострого циститу становить 314, а хронічного – 135 випадків на 100 тис. населення [2]....

11.07.2019 Урологія та андрологія Инфекции нижних мочевых путей: в поисках правильных решений

14 июня в г. Киеве прошла Европейская школа урологов, включавшая серию докладов иностранных делегатов и разбор клинических случаев. Мероприятие состоялось в рамках конгресса Ассоциации урологов Украины и привлекло внимание многих отечественных специалистов в области урологии и нефрологии....

06.05.2019 Урологія та андрологія Препарат ЕСПА-ФОЦИН при інфекціях сечових шляхів: визнаний препарат першого вибору

Інфекції сечових шляхів (ІСШ) є надзвичайно частою причиною звернення за медичною допомогою. Клінічні прояви ІСШ варіюють від асимптоматичної бактеріальної колонізації сечового міхура до виражених скарг на гарячку, озноб, різі, часті позиви та біль (Patterson T. F., Andriole V. T., 1987; Mikhail M. S., Anyaegbunam A., 1995). 80-90% ІСШ зумовлює Escherichia coli. Більш рідкісними причинами є інші грамнегативні палички (Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae), стрептококи групи В та сапрофітні стафілококи (Khawaja A. R. et al., 2015)....

03.04.2019 Урологія та андрологія Тамсулозин у лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози в рутинній клінічній практиці

З проблемою утрудненого сечовипускання й частих до нього позивів стикається більшість чоловічої популяції у віці понад 60 років. Саме ці симптоми є зазвичай першими й головними під час діагностики такого захворювання, як доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)....