Що краще при постстресовій тривожності та безсонні – ​комбінація пасифлори з мелатоніном чи з 5-НТР?

Стаття у форматі PDF

Стрес і тривожність чинять потужний несприятливий вплив і на самопочуття окремих індивідуумів, і на загальний стан здоров’я всієї популяції світу. Цей несприятливий вплив значно підсилили пандемія COVID‑19 та війна в Україні (Celuch M. et al., 2023).

Так, пандемія коронавірусної хвороби спричинила підвищення загальносвітової поширеності тривожних розладів на 25,6% (Santomauro D. F. et al., 2021). Що стосується війни, то дослідження, проведене в березні 2022 р., установило, що вже тоді 53% українців дорослого віку перенесли тяжкий психічний стрес, у 54% спостерігалася тривожність, а в 47% – ​депресія (Xu W. et al., 2023).

Інше дослідження (квітень 2022 р.) зафіксувало підвищений ризик посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у 30,8% дорослих осіб, які були змушені змінити місце проживання через війну (Ben-Ezra M. et al., 2023). Подальші асоційовані з війною психічні розлади, включаючи комплексний ПТСР і тривалий гнітючий розлад, очікуються і в подальші місяці, роки, декади та навіть у наступних поколіннях (Shevlin M. et al., 2023).

У дослідженні O. Lushchak і співавт. (2023), проведеному для з’ясування стану психічного здоров’я українців через 9-12 міс повномасштабної війни, проводилася оцінка стресу (за шкалою сприйнятого стресу PSS‑10), тривожності (за опитувальником для оцінки генералізованих тривожних розладів GAD‑7) та ПТСР (за опитувальником PCL‑5). В опитуванні взяли участь 3173 дорослих віком 18-92 роки. Загалом клінічні розлади психічного здоров’я виявили в 20,8% осіб, які не змінили місця проживання через війну, у 21,0% внутрішньо переміщених осіб і в 27,7% біженців. Лише 7,2% респондентів повідомили про відсутній або незначний рівень стресу, тривожності та ПТСР (рис. 1).

Рис. 1. Поширеність стресу серед респондентів

Помірна тривожність спостерігалася в 26,9-28,4% респондентів, а тяжка тривожність – ​у 16,9-23,2% (рис. 2). Слід зауважити, що за критеріями GAD‑7, особи з помірною і тяжкою тривожністю потребують подальшого обстеження. Своєю чергою, критеріям ПТСР відповідали 30,8-62,2% учасників дослідження.

Рис. 2. Поширеність тривожності серед респондентів

Отже, вже через 9-12 міс війни поширеність стресу, тривожності та ПТСР серед українців різко зросла. В 93% респондентів спостерігався щонайменше один із досліджуваних психічних розладів. Для порівняння: до початку повномасштабного вторгнення такі психічні розлади відзначалися лише в 20,8-27,7% дорослого населення (Lushchak O. et al., 2023).

Оскільки поширеність тривожності та ­стресових / постстресових розладів наразі є дуже високою, перед сімейними лікарями та терапевтами часто постає питання застосування заспокійливих засобів для вирішення різних проблем – ​денний неспокій і обумовлена тривожністю низька праце­здатність та погане засинання, розлади сну.

Нерідко в пацієнтів зі стресом спостерігаються високий рівень тривожності, дратівливість, відчуття грудки в горлі, низька концентрація уваги та знижена мотивація до дій.

Водночас багатьом пацієнтам не можна застосовувати препарати, які чинять виражену седативну дію і внаслідок цього перешкоджають водінню автомобіля або виконанню роботи, що потребує уваги та концентрації, при роботі за комп’ютером, а антидепресанти кожному не призначиш.

У такій ситуації проблему можна вирішити за допомогою препаратів, що безпечно заспокоюють та відновлюють рівень серотоніну без втрати активності вдень, а саме рослинні комбінації пасифлори, яка має безпечну швидку та потужну заспокійливу дію, з попередником синтезу серотоніну – ​5-НТР. Такі комплексні засоби можуть заспокоювати, зменшувати тривожність та водночас покращувати настрій і праце­здатність удень. До таких препаратів належить ­ПасіВалеМ 5-НТР ­(«Асфарма», Туреччина). ПасіВалеМ 5-НТР містить високу дозу стандартизованого екстракту пасифлори (Passiflora incarnata; 300 мг), екстракт валеріани (Valeriana officinalis; 120 мг), екстракт меліси (Melissa officinalis, 80 мг), магнію оксид (167 мг, що відповідає 100 мг магнію) та попередник серотоніну – ​5-гідрокситриптофан (100 мг).

5-гідрокситриптофан (5-НТР), який на відміну від триптофану, швидко і з високою біодоступністю (98%) надходить до центральної нервової системи, сприяє синтезу серотоніну та мелатоніну, нормалізує добовий ритм виділення кортизолу, за рахунок відновлення контролюючого впливу серотоніну над іншими нейромедіаторами заспокоює, зменшує відчуття тривожності без втрати ­активності вдень, сприяє зменшенню дратівливості та відчуття «нервового клубка» в горлі, покращує настрій, денну працездатність, сприяє зменшенню відчуття втоми, забезпечує поліпшення конт­ролю емоційно-настроєвої сфери та підвищує стресостійкість загалом, що особ­ливо важливо при тривалому стресі, при «астенічній» тривозі.

У чому унікальність комбінації пасифлори з 5-НТР при стресі?

Пасифлора (Passiflora incarnata) – ​багаторічна ліана, яка походить з південного сходу США, Аргентини та Бразилії. До складу екстракту пасифлори входять такі фітохімічні речовини, як C‑гліковані флавоноїди (вітексин, ізовітексин, шафтозид, орієнтин, ізоорієнтин тощо) та вільні флавоноїди (апігенін, лютеолін, кверцетин, кемпферол, хризин) (Fonseca L. et al., 2020; Dhawan K. et al., 2004). Алкалоїди пасифлори належать до індолового типу (β-карболінів) і мають виражений заспокійливий та гіпотензивний ефекти, сприяють зменшенню частоти серцевих скорочень (Sarris J. et al., 2011), а це важливо для тривожних кардіологічних пацієнтів з вираженими вегетативними порушеннями. Вважається, що протитривожний ефект пасифлори обумовлений фенольними сполуками класу флавоноїдів, які є частковими агоністами А‑рецепторів гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) (Fonseca L. et al., 2020). Так, апігенін і хризин зв’язуються з бензодіазепін-зв’язувальною ділянкою рецептора ГАМК та чинять виражену анксіолітичну дію без ­надмірної седації (Wasowski C., Marder M., 2012). У систематичному огляді K. Janda та спів­авт. (2020) було підтверджено зменшення тривожності внаслідок прийому препаратів пасифлори за відсутності побічних ефектів на кшталт погіршення пам’яті чи несприятливих змін (за психометричними шкалами).

В дозуваннях до 500 мг/добу екстракт пасифлори, навпаки, сприяє покращенню концентрації уваги та мотивації до дії.

У перерахунку на анксіолітичну дію 300 мг екстракту пасифлори відповідають 6 мг оксазепаму, але не мають побічних ефектів зазначеного синтетичного препарату. Пасифлора ефективна і при розладах сну, покращує якість і глибину сну, скорочує тривалість швидкої фази сну, дозволяючи якісніше виспатися за одиницю часу. Для коморбідних пацієнтів важливо, що, крім швидкої заспокійливої дії, яка проявляється через 30 хв, додатковими сприятливими ефектами пасифлори є антиспазматична, знеболювальна, гіпотензивна та антитахікардитична дії, а при тривалому прийомі >1 міс пасифлора, за рахунок наявності вітексину, зменшує гіпоксичне пошкодження міокарда, має нейропротекторну дію – ​підвищує рівень нейротрофічного фактора мозку (BDNF) та сприяє утворенню нових міжнейрональних зв’язків, що позитивно впливає на настрій пацієнтів, допомагає їм вирватись із «воронки стресу», повернутись до хобі та інтересів.

Своєю чергою, 5-гідрокситриптофан за рахунок сприяння синтезу серотоніну природним шляхом бере участь у модуляції настрою, когнітивних процесів, навчання, сну та інших процесів (Strac D. S. et al., 2016). Показано, що 5-НТР нормалізує рівень кортизолу в організмі, внаслідок чого зменшується втомлюваність і покращується стресостійкість. Слід зауважити, що для оптимальної регуляції вмісту кортизолу та підвищення стресостійкості ПасіВалеМ 5-НТР доцільно призначати зранку або вдень (тобто не у вечірні години, щонайменше за 3-4 год до сну). При такому режимі дозування забезпечується нормалізація добового виділення кортизолу – ​підвищення ­ранкової концентрації кортизолу та зниження ­вечірньої. У дослідженні за участю пацієнтів із фіброміалгією було продемонстровано, що застосування 5-НТР упродовж 30 днів забезпечувало достовірне зменшення середньої оцінки втомлюваності. Водночас знижувалася й середня оцінка рівня тривожності та болю у м’язах (Caruso I. et al., 1990).

Важливою особливістю 5-НТР (як і екстракту пасифлори) є те, що ці компоненти дозволяють протидіяти т. зв. воронці виснаження (рис. 3). Суть цього поняття полягає в тому, що внаслідок дії хронічного стресу, після припинення розваг та хобі, завдяки яким людина наповнює себе позитивною енергією, в пацієнта з тривогою та неспокоєм починає розвиватись астенія: спочатку виникають розлади сну, далі – ​відчуття нестачі енергії, а згодом – ​болі, безрадісність, пригнічений настрій, що в цілому провокує розвиток екзогенної депресії.

Рис. 3. Воронка виснаження за Марі Осберг

5-НТР та вітексин, який входить до складу екстракту пасифлори, заспокоюють, зменшують дратівливість, покращують настрій, сприяють зменшенню втоми, однак головний ефект відбувається на клітинному рівні – ​ці компоненти сприяють утворенню нових міжнейрональних зв’язків, отже, і нових навичок, допомагають перейти від звичок, які сформувалися під час періоду стресу, до нових, які приносять радість спілкування і задоволення, – ​сприяють виходу з воронки емоційного виснаження. Цей ефект досягається завдяки покращенню нейропластичності та збільшенню рівня нейтротрофічного фактора мозку (BDNF) (Marta Pratelli. University of California, San Diego. April 2017).

Варто зауважити, що для утворення нових міжаксональних зв’язків потрібен час, тому застосовувати ПасіВалеМ 5-НТР слід протягом щонайменше 1 міс по 1 таб­летці, краще зранку, щоб бути спокійними і водночас активними протягом дня. ­ПасіВалеМ 5-НТР – ​баланс спокою й активності, вдалий початок для гарного дня!

Ще два рослинні складники ПасіВалеМу 5-НТР – ​меліса та валеріана – ​є визнаними седативними засобами. Так, Європейська агенція ліків схвалила застосування меліси для усунення помірних симптомів психічного стресу та покращення сну. Екстракт меліси пригнічує активність трансамінази ГАМК, що сприяє підвищенню рівнів останньої, отже, забезпечує анксіолітичний вплив (Kenda M. et al., 2022). За даними D. O. Kennedy та спів­авт. (2002), вже через 1-2,5 год після вживання екстракту меліси пацієнти спостерігають заспокоєння. У схожому дослідженні екст­ракт меліси покращував когнітивні здатності, збільшуючи швидкість математичних обчислень (Kennedy D. O. et al., 2004). Добровольці, які під час клінічного експерименту приймали екстракт меліси, через 14-15 днів застосування спостерігали зменшення симптомів тривожності та безсоння, а також зникнення відчуття пришвидшеного серцебиття (Cases J. et al., 2011; Alijaniha F. et al., 2015).

Водний екстракт валеріани містить іридоїди, флавоноїди, монотерпени та сесквітерпени, чинить сприятливий вплив на сон. Установлено, що корінь валеріани – ​дієвий засіб для усунення нервової напруги, помірних симптомів психічного стресу та безсоння (European Medicine Agency, 2016). Вважається, що ці сприятливі ефекти обумовлені впливом на ГАМК‑ергічну медіаторну систему (Kenda M. et al., 2022). У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні прийом добавок валеріани забезпечував меншу імовірність виникнення когнітивних розладів порівняно із плацебо (Hassani S. et al., 2015). Описана також анксіолітична дія валеріани, яка асоціювалася з позитивними змінами на електроенцефалограмі, а саме з підвищенням когерентності альфа-хвиль фронтальної ділянки мозку (Shellenberg R. et al., 2004). 100 мг магнію в ­ПасіВалеМі 5-НТР забезпечують кращу міорелаксацію, потенціюють гіпотензивний ефект пасифлори, сприяють перетворенню 5-НТР на серотонін.

У чому перевага комбінації пасифлори з мелатоніном при безсонні?

Іншою проблемою пацієнтів зі стресом є безсоння, яке особливо часто також виникає при тривалому користуванні гаджетами, при роботі в нічні зміни, при перевтомі. Передвечірня тривожність, перевантаження думками, неможливість заснути, поверхневий сон із частими прокиданнями серед ночі від найменшого подразника та відчуття розбитості зранку – ​ось найчастіші скарги пацієнтів з постстресовим безсонням. У такій клінічній ситуації оптимальним буде застосування комбінації пасифлори з безпечними дозами мелатоніну за 30 хв – ​1 год до сну. Мелатонін ініціює засинання, а пасифлора пролонгує ефект прийому перорального мелатоніну (який має дуже короткий період напіввиведення – ​45 хв), сприяє зменшенню нічних прокидань та підвищеної чутливості до подразників, сприяє швидшому поверненню до сну в разі прокидання, покращує відчуття ранкового настрою та бадьорості після сну. Дійсно, під час біохімічних перетворень з 5-гідрокситриптофану утворюється мелатонін, що є основним регулятором циклу сну та прокидання (Ye T. T. et al., 2019; Samanta S., 2020), але покращення сну відбувається не так швидко, як після прийому мелатоніну; 5-НТР потрібно приймати зранку, щоб покращити сон вночі, мелатонін – ​перед сном.

Поєднання безпечних доз мелатоніну (до 3 мг) з рослинними екстрактами пасифлори валеріани, магнію, вітаміну В₆ швидко заспокоїть, зменшить передвечірню тривожність, ініціює сон та пришвидшить засинання, а головне, завдяки в першу чергу пасифлорі (м’якому інгібітору МАО), яка зменшує руйнацію серотоніну, – ​підтримає синтез ендогенного мелатоніну протягом ночі. Така комбінація є також ефективнішим і безпечнішим рішенням безсоння порівняно з високими дозами мелатоніну (3-10 мг) чи мелатоніну пролонгованої дії, адже високі дози мелатоніну здатні спричинити вранішню сонливість, підвищену дратівливість протягом наступного дня та дисфорію (в хворих на депресію), можуть викликати або посилити відчуття «холодних кінцівок» та помірні набряки, асоційовані зі зниженням артеріального тиску (в 1-й тиж лікування), а також, що найважливіше, – ​можуть спричинити чутливий (з яскравими дивними сновидіннями) сон, який супроводжується раптовим пробудженням зі сповільненим поверненням до сну. Саме тому краще рекомендувати пацієнтам звичайні дози мелатоніну – ​до 3 мг, які є безпечнішими, разом з пасифлорою та іншими заспокійливими рослинними екстрактами.

Чому мелатонін у безпечних дозах з пасифлорою кращий за надвисокі дози мелатоніну?

Хоча мелатонін є потужним ініціатором засинання, він не допомагає заспокоїтися та зняти нервову напругу перед сном, не зменшує надмірної активації симпатоадреналової системи після денного стресу, не допомагає суттєво зменшити проявів тривожного сну, не пришвидшує засинання після повторного пробудження серед ночі, оскільки має дуже короткий період напіввиведення (до 45 хв), а також не відновлює ранкові рівні серотоніну, норадреналіну та дофаміну (вкрай необхідні для відчуття ранкової бадьорості та припливу енергії після сну). Тому для посилення позитивних ефектів мелатоніну та підтримки синтезу і виділення ендогенного мелатоніну доцільно додавати щонайменше 200 мг екстракту пасифлори, яка не лише має власну заспокійливу дію, а й сприяє синтезу ендогенного мелатоніну як слабкого інгібітора моно­амінооксидази. Використання пасифлори в осіб із хронічним безсонням дозволяє усунути розлади сну завдяки седативному ефекту, що полегшує процес засинання (Miroddi M. et al., 2013). Отже, мелатонін у дозах <3 мг пришвидшуватиме засинання, а пасифлора забезпечить як швидкий заспокійливий ефект через 30 хв, так і підтримку сну впродовж ночі, сприятиме зменшенню кількості нічних прокидань, пришвидшить повернення до сну в разі нічного пробудження. На відміну від значних доз мелатоніну (>3-10 мг) або пролонгованого мелатоніну, рослинна комбінація з мелатоніном забезпечить відсутність або знизить імовірність появи таких побічних ефектів мелатоніну, як дивні яскраві сни, що пробуджують, ранкова сонливість, підвищена дратівливість протягом дня, зниження температури тіла в кінцівках (симптом «холодних рук»), а також надасть відчуття ранкової бадьорості та мотивації до дії після пробудження, оскільки пасифлора збільшить рівень серотоніну та дофаміну станом на ранок. Цю комбінацію можна також призначати для прискорення зниження тривоги та покращення сну разом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, наприклад сертраліном. Пасифлора пришвидшуватиме і посилюватиме протитривожну дію СІЗЗС, а мелатонін ефективно доповнюватиме лікування антидепресантами, забезпечуючи додаткове покращення настрою й усунення коморбідного безсоння, може успішно застосовуватися при хворобах Альцгеймера, Паркінсона, за яких безсоння є вторинним симптомом церебральної дисфункції, обумовленим втратою нейронів, дезінтеграцією мозкових нейрональних мереж (Poza J. J. et al., 2022). ­Прикладом ефективної комбінації пасифлори та мелатоніну є ­ПасіВалеМ-М Мелатонін, який містить 200 мг стандартизованого екстракту пасифлори, 120 мг екстракту валеріани, 150 мг магнію, 1 мг вітаміну В₆ та 2,5 мг мелатоніну.

ПасіВалеМ-М Мелатонін розроблений, щоб максимально безпечно вирішити всі багатогранні проблеми безсоння: мелатонін (у безпечній дозі 2,5 мг) і валеріана ініціюють та пришвидшують засинання; пасифлора підтримує синтез ендогенного мелатоніну вночі, знижує кількість нічних пробуджень і пришвидшує повернення до сну, покращує безперервність та якість сну, а також разом з магнієм та вітаміном В₆ сприяє появі ранкового відчуття бадьорості та відпочинку після пробудження. ПасіВалеМ-М Мелатонін слід приймати за 30 хв – ​1 год до сну (20 таблеток в упаковці).

Отже, в умовах постійного стресу, високої поширеності тривожності та ПТСР лікарям слід бути обізнаними із сучасними можливостями ефективного й безпечного усунення симптомів цих станів, зокрема за допомогою дієтичних добавок, які містять комбінації пасифлори з 5-НТР чи пасифлори з мелатоніном. Так який кращий вибір? Найефективніше порекомендувати зранку комбінацію пасифлори з 5-гідрокситриптофаном – ​1 таб­летка ПасіВалеМ 5-НТР протягом 30 днів для підвищення стресостійкості, зменшення тривожності, дратівливості (зі збереженням активності протягом дня), а ввечері за 30 хв – ​1 год до сну – ​рослинну комбінацію з пасифлорою та безпечною дозою мелатоніну, наприклад ПасіВалеМ-М Мелатонін, – ​для ініціації та пришвидшення засинання, підтримки безперервності сну безпечним фізіологічним шляхом. Для солодких снів та добрих ранків!

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (567), 2024 р