Можливості рослинних лікарських препаратів у терапії тривожних розладів і підвищенні стресостійкості

10.07.2023

Стаття у форматі PDF

Всесвітня організація охорони здоров’я називає стрес пандемією ХХІ століття. Хоча за своєю природою стрес є фізіологічною реакцією, при тривалому чи надмірно інтенсивному стресі виникає дезадаптація з появою як психологічних, так і фізичних симптомів, які чинять несприятливий вплив на якість життя та працездатність. За відсутності лікування стійкий стрес спричиняє тяжкі медичні проблеми, як-от депресія, тривожні стани, цукровий діабет, а також серцево-судинні, шлунково-кишкові, неврологічні та м’язово-скелетні хвороби (Anghelescu I.-G. et al., 2018).

Зумовлені стресом виснаження та втома проявляються соматичними симптомами: головним болем, розладами травлення, сексуальною дисфункцією, порушеннями емоційно-настроєвої сфери (Edwards D. et al., 2012; Milczarek M. et al., 2009) (рис. 1).

Рис. 1. Ключові симптоми стресу (Anghelescu I.-G. et al., 2018)

Рис. 1. Ключові симптоми стресу (Anghelescu I.-G. et al., 2018)

Для фармакотерапії стресу та пов’язаного з ним вигорання використовується низка рослинних засобів, здатних зберегти / збільшити енергетичний резерв або сприяти належному розслабленню. Ідеальний антистресовий засіб має одночасно впливати на всі симптоми, а також повинен мати сприятливий профіль безпеки (Anghelescu I.-G. et al., 2018).

Екстракт коренів родіоли рожевої, ЕРР (Rhodiola rosea) являє собою адаптоген, здатний підвищувати стійкість організму до стресів, виснаження та втоми. Відповідно до рішення Комітету з рослинних лікарських засобів Європейської агенції лікарських засобів, це основний адаптоген, показаний за стресу (European Medicines Agency, 2011, 2012). Широкий спектр доклінічних досліджень in vivo та ex vivo виявив декілька біохімічних та фармакологічних антистрес-механізмів ЕРР, головними з яких є нормалізація вивільнення гормонів стресу й активація синтезу АТФ у мітохонд­ріях (Anghelescu I.-G. et al., 2018).

ЕРР добре вивчений у клінічних дослідженнях. Показано, що ЕРР здатний забезпечувати клінічно значуще зменшення асоційованої зі стресом симптоматики, покращувати настрій і концентрацію уваги, а також підвищувати працездатність, якість особистого та соціального життя. Достовірне покращення спостерігалося вже через 3 дні лікування (Edwards D. et al., 2012). Навіть 14 днів застосування мали наслідком достовірне зниження вираженості суб’єктивно зафіксованих тривожності, стресу, гніву, сплутаності свідомості, депресії; відзначалося достовірне покращення настрою загалом за відсутності погіршення когнітивних функцій (Cropley M. et al., 2015). 12-тижневе лікування ЕРР покращувало увагу в умовах підвищених вимог (експериментальна багатозадачність), а також сприяло збільшенню швидкості та покращенню якості розумової праці (Heldmann M. et al., 2016). У дослідженні за участю лікарів, які працювали в нічні зміни, ЕРР сприяв покращенню низки складних перцептивних і когнітивних функцій: асоціативного мислення, короткотривалої пам’яті, математичних обрахунків, аудіовізуального сприйняття тощо (Darbinyan V. et al., 2000).

ЕРР дієвий і в разі хронічної втоми, що було підтверджено в дослідженні за участю пацієнтів із професійним вигоранням (Olsson E. M. et al., 2009). 8-тижневе застосування ЕРР забезпечувало достовірне зменшення таких симптомів, як виснаження, депресія, безсоння, погіршення праце­здатності (Goyvaerts B., Bruhn S., 2012).

Профіль безпеки ЕРР є сприятливим; побічних ефектів цього препарату суттєво не спостерігалося. Водночас не повідомлялося про лікарські взаємодії (European Medicines Agency, 2012).

З огляду на унікальний подвійний механізм дії, який забезпечує усунення як психологічних, так і фізичних симптомів за рахунок нормалізації рівнів гормонів стресу та підвищення синтезу джерел енергії, ЕРР доцільно використовувати для лікування й профілактики хронізації симптомів стресу, а також для профілактики вигорання і асоційованих зі стресом вторинних розладів.

Зі стресом нерідко асоціюється тривожність, для фармакотерапії якої як перша лінія застосовуються селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): циталопрам, есциталопрам, пароксетин, сертралін, а також інгібітори зворотного захоплення серотоніну та нор­адреналіну (ІЗЗСН): венлафаксин, дулоксетин; як друга лінія – ​трицик­лічні антидепресанти. Через широкий спектр побічних дій цих препаратів (збудження, нудота, безсоння,  неспокій, головний біль, утома, зміни апетиту, збільшення або втрата маси тіла, тремор, пітливість, подовження інтервалу QT, сексуальна дисфункція, діарея, закрепи) така фармакотерапія часто погано переноситься та асоціюється з незадовільною прихильністю (Dold M. et al., 2023). Потреба в створенні інноваційного анксіолітика з хорошими показниками переносимості зумовила створення інноваційного фітопрепарату – ​олії лаванди (ОЛ, Lavandula angustifolia, WS® 1265) Silexan® (Kasper S. et al., 2018; Muller W. et al., 2021). Механізм дії ОЛ Silexan® полягає у потужному пригніченні вольтаж-залежних кальцієвих каналів, за рахунок чого гальмується надмірна й неадекватна стресова відповідь центральної нервової системи (Satpute A. et al., 2012). Крім того, Silexan® збільшує щільність серотонінових рецепторів 5-HT1A, водночас зменшуючи їхній зв’язувальний потенціал, що спричиняє зростання позаклітинного вмісту серотоніну, дофаміну й норадреналіну. Ліналоол, основний компонент лавандової олії, взаємодіє з глутаматовими рецепторами, пригнічує захват глутаматів, а також їх вивільнення і модулює ГАМК-рецептори (Baldinger P. et al., 2015; Kehr J. et al., 2010).

ОЛ добре вивчено в клінічних дослідженнях при субпороговій тривожності, генералізованих тривожних розладах та асоційованих із ними симптомах (Charney D. S. et al., 2004; Seifritz E. et al., 2019; von Kanel R. et al., 2021; Volz H. P. et al., 2021). У порівняльному дослідженні було показано, що ОЛ Silexan® у фізіологічних концентраціях виявляє анксіолітичний ефект, зіставний з таким прегабаліну та діазепаму (рис. 2) (Schuwald A. M. et al., 2013).

Рис. 2. Лазея (Silexan®) зіставна за анксіолітичним ефектом із прегабаліном і діазепамом (Schuwald A.M. et al., 2013)

Рис. 2. Лазея (Silexan®) зіставна за анксіолітичним ефектом із прегабаліном і діазепамом (Schuwald A.M. et al., 2013)

Станом на кінець 2020 р. було опуб­ліковано результати 14 клінічних ­досліджень різних фаз, присвячених ОЛ Silexan®, що дозволяє вважати цей засіб найвивченішим рослинним препаратом для лікування різних видів тривожності й асоційованих із нею клінічних проявів. ОЛ Silexan® забезпечує достовірне зменшення тривожності за шкалою Гамільтона, за її психічною та соматичною субшкалами, а також за суб’єктивною оцінкою пацієнтів. ОЛ Silexan® продемонструвала сприятливий вплив на якість життя, вираженість депресивних та психосоматичних симптомів, якість сну. Цікаво, що на початку досліджень ≈⅔ пацієнтів, залучених до метааналізу, страждали на розлади концентрації та пам’яті, але в них застосування ОЛ Silexan® спричиняло зменшення тривожності й водночас вищезазначених розладів когнітивної сфери (Dold M. et al., 2023; Bartova L. et al., 2023). Це відповідає даним інших авторів, які свідчать, що, на відміну від деяких інших анксіолітиків, ОЛ Silexan® не притаманні центральні депресивні ефекти (Seifritz E. et al., 2019, 2021). Загалом лікування ОЛ Silexan® (Лазея) є безпечним, оскільки не зумовлює седації та синдрому відміни або звикання, а також не має лікарських взаємодій, не чинить впливу або незначно впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами (Bartova L. et al., 2023).

Анксіолітичний ефект ОЛ Silexan® (Lavandula angustifolia) WS® 1265 відповідав таким найчастіше застосовуваних СІЗЗС й ІЗЗСН та був найпотужнішим серед інших препаратів на основі лікарських рослин. Основними побічними ефектами ОЛ Silexan® є незначні минущі шлунково-кишкові явища (нудота, відрижка), але препарат не перешкоджав рутинним щоденним справам (зокрема керуванню автомобілем), не мав седативного ефекту, не спричиняв синдрому відміни (Dold M. et al., 2023).

У метааналізі досліджень, присвяченому ОЛ Silexan®, також було продемонстровано переваги цього лікарського препарату над плацебо в лікуванні субпорогової тривожності, генералізованих тривожних розладів і коморбідних депресивних симптомів. За субпорогової тривожності застосування Silexan® асоціювалося зі зменшенням частки осіб із проявами депресивного настрою на ≥50% від початкового рівня. В осіб зі змішаними тривожно-депресивними розладами було зафіксовано значущий антидепресивний ефект лікування ОЛ Silexan® (Dold M. et al., 2023). Цей ефект обумовлений здатністю ОЛ Silexan® ­покращувати синаптичну ­нейропластичність. Саме ця здатність лежить в основі механізму дії більшості антидепресантів (Duman R. S. et al., 2016; Harmer C. J. et al., 2017). Крім того, ОЛ Silexan® сприяє підвищенню щільності синапсів у первинних нейронах гіпокампу, що також може мати антидепресивний вплив (Friedland K. et al., 2021).

Отже, ОЛ Silexan® чинить сприятливий клінічно значущий вплив як на тривожні, так і депресивні симптоми, що підтверджено в клінічних дослідженнях та їхніх метааналізах.

Аналізуючи сучасні тенденції у лікуванні тривожності, можна помітити, що рослинні препарати мають високу популярність насамперед через сприятливий профіль безпеки. За даними E. McIntyre та співавт. (2015), 22% осіб зі встановленим діагнозом тривожного розладу обирають рослинні засоби. Фітопрепарати можуть застосовуватися і як самостійне лікування, а також доповнювати синтетичні медикаменти. Однак слід зауважити, що нерідко пацієнти отримують інформацію не від лікаря, а із джерел масової інформації або від своїх друзів і колег, тому вживають засоби з відсутньою доказовою базою (McIntyre E. et al., 2015). Щоб запобігти такому недієвому та потенційно небезпечному самолікуванню, лікар має ознайомлювати хворих із лікарськими рослинними препаратами з доведеною ефективністю та вивченим профілем безпеки, як-от екстракт коренів родіоли рожевої (Rhodiola rosea, WS® 1375, Rosalin®) – безрецептурний лікарський препарат Вітанго, а також олія лаванди (Lavandula аngustifolia, WS® 1265, Silexan®) – безрецептурний лікарський препарат Лазея.


Експертна думка

Мар’яна Миколаївна Селюк, професор кафедри терапії Української військово-медичної академії (м. Київ), кандидат медичних наук

– Загалом стрес являє собою неспецифічну захисну реакцію організму на несприятливі зміни довкілля, але сучасні психологи стверджують, що ⅔ смертей серед населення промислово розвинених країн пов’язані саме зі стресами. Причини стресів можна розподілити на зовнішні (смерть родичів і близьких, зміна місця роботи, вплив мікробів та вірусів, політична ситуація, больові стимули, надмірне фізичне навантаження тощо) й внутрішні (життєві цінності / переконання, особиста самооцінка людини). Гострий стрес і хронічний мають різні прояви (табл.).

Згідно з результатами опитування компанії GRADUS Research, 71% українців протягом останнього часу відчували стрес або сильну знервованість, а 76,6% мали справу зі стресовими ситуаціями по декілька разів на місяць. Рівень суб’єктивного стресу був вищим серед жінок і молоді.

Таблиця. Прояви гострого та хронічного стресу

Психіка

Емоції

Тіло

Гормональний фон і коморбідності

Гострий стрес

Порушення свідомості, мови, пам’яті

Страх, афект, лють, гнів, жах, апатія

Тремор кінцівок, почервоніння/збліднення, тахікардія, гіпертензія, спазми судин, спазми стравоходу, посилене потовиділення, мерзлякуватість

Збільшення рівня адреналіну

Хронічний стрес

Розлади уваги, сну, втомлюваність

Депресія, тривога, розлади сексуальної сфери

Головний біль, болі в м’язах, постійна напруга в тілі

Розвиток цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, захворювань ШКТ, дерматологічних хвороб

Тривалий стрес є надзвичайно несприятливим для організму людини. В мешканців України стреси, обумовлені війною, та постійне нервове напруження зумовлюють переактивацію симпатичної нервової системи і надмірну секрецію глюкокортикоїдів, що, своєю чергою, підвищує довгостроковий ризик розвитку серцево-судинних захворювань. У наших сьогоднішніх умовах потужність впливу зовнішніх стресових факторів знизити неможливо, але кожен із нас може змінити свій спосіб життя з метою профілактики хвороб. Для цього науковці пропонують використовувати нефармакологічні методи: спорт, хобі, медитації, контакт із природою тощо. Доцільним може бути також використання лікарських засобів на основі рослинної сировини, наприклад ЕРР чи ОЛ.

Препарат Вітанго містить екстракт коренів родіоли рожевої (Rhodiola rosea, WS® 1375, Rosalin®), здатний покращувати розумову працездатність і концентрацію уваги, паралельно знижуючи інтенсивність опосередкованої кортизолом стресової реакції на пробудження в пацієнтів із вигоранням та спричиненою стресом втомлюваністю. Через 28 днів лікування в слині пацієнтів достовірно зменшувався вміст кортизолу порівняно з початковим рівнем (Olsson E.M. et al., 2009). У дослідженні D. Edwards і співавт. (2012) показано, що Вітанго достовірно знижує вираженість психічних і фізичних симптомів стресу вже протягом перших днів лікування. Вітанго широко вивчався в різнопланових міжнародних дослідженнях, які продемонстрували здатність ЕРР покращувати увагу в багатозадачних умовах, підвищувати швидкість та якість розумової праці, знижувати тривожність, стрес, дратівливість і депресію. Достовірне покращення спостерігається вже після 3-го дня лікування і продовжує наростати впродовж 4 тиж терапії.

Препарату Вітанго властива подвійна дія: нормалізація рівня гормонів стресу й підвищення синтезу АТФ із покращенням енергетичного метаболізму, за рахунок чого Вітанго дозволяє усунути занепокоєння, дратівливість і нервову напругу та водночас ліквідувати втому, виснаження, емоційне вигорання.

Вітанго показаний як адаптогенний засіб для запобігання психічним і фізичним симптомам стресу та перевтоми (стомлюваність, неврастенія, роздратованість, напруженість), а також для їхнього полегшення. Денна доза становить 400 мг: по 1 таблетці (200 мг) 2 р/день зранку та в обід; засіб не слід приймати ввечері через ­стимулювальний ефект. Значуще полегшення симптомів відбувається вже протягом 1-го тиж застосування Вітанго, однак для максимального ефекту препарат доцільно приймати щонайменше 4 тиж. Вітанго може використовуватися як монотерапія та як складова комплексного лікування (рис. 3).

Рис. 3. Вітанго в профілактиці та лікуванні симптомів стресу й астенії

Рис. 3. Вітанго в профілактиці та лікуванні симптомів стресу й астенії

Якщо в пацієнта спостерігаються генералізовані тривожні розлади, доцільним є призначення препарату Лазея, який містить Silexan® (Lavandula angustifolia) WS® 1265. У таких хворих ефективність препарату Лазея за шкалою Гамільтона відповідає показникам лоразепаму (0,5 мг/добу), але за умови прийому Лазеї спостерігаються вищий відсоток відповіді на лікування та більша тривалість ремісії (Woelk H., Schlafke S., 2010). Схожі результати були отримані й іншим авторським колективом, який ви­явив аналогічну ефективність Silexan® і СІЗЗС, а також здатність Silexan® достовірно покращувати якість сну (Kasper S. et  al., 2014).

Переваги препарату Лазея – ​статус безрецептурного лікарського препарату (не дієтична добавка), рослинна сировина (ОЛ Silexan® (Lavandula angustifolia) WS® 1265), яка є природним анксіолітиком, клінічно доведена ефективність, зіставна з бензодіазепінами, прегабаліном та антидепресантами групи СІЗЗС, високий комплаєнс за рахунок прийому 1 р/день, а також безпечності застосування, відсутність формування залежності та лікарських взаємодій, відсутність седації удень, відсутність впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом, можливість тривалого прийому.

Отже, обираючи препарат, який допоможе конт­ролювати стрес у сучасних напружених умовах, слід звернути увагу на лікарські препарати на рослинній основі Вітанго та Лазея, котрі мають потужну доказову базу, а також, що важливо, мають статус безрецептурних лікарських препаратів, а не дієтичних добавок.


Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (547), 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....

23.04.2024 Неврологія Психіатрія Терапія та сімейна медицина Що краще при постстресовій тривожності та безсонні – ​комбінація пасифлори з мелатоніном чи з 5-НТР?

Стрес і тривожність чинять потужний несприятливий вплив і на самопочуття окремих індивідуумів, і на загальний стан здоров’я всієї популяції світу. Цей несприятливий вплив значно підсилили пандемія COVID‑19 та війна в Україні (Celuch M. et al., 2023)....

23.04.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Психосоматичні розлади на тлі емоційного виснаження

З кожним роком збільшується кількість випадків порушення функцій органів і систем, обумовлених психічними факторами. Саме тому психосоматичні розлади посідають щоразу більше місце в захворюваності населення. У лютому відбувся науково-практичний майстер-клас «Хронічний стрес сьогодення: обрані питання про здоров’я жінки в різні вікові періоди», під час проведення якого виступив завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос із доповіддю «Психосоматичні розлади, асоційовані з синдромом тотального нервового виснаження»....

23.04.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Актуальні питання психіатрії, наркології та клінічної психології

Через травмувальні ситуації, пов’язані з війною в Україні, суттєво погіршився стан психічного здоров’я населення, що потребує посилення заходів для надання постраждалим своєчасної медичної допомоги. У березні у форматі онлайн відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності». Було розглянуто проблеми організації психіатричної допомоги в умовах протистояння військовій агресії, а також актуальні питання психіатричної, наркологічної, медико-психологічної та психотерапевтичної допомоги постраждалим. ...