Порівняльне дослідження ефективності монотерапії пероральним біластином з одночасним прийомом перорального біластину з пробіотиком у пацієнтів з алергічним ринітом

Стаття у форматі PDF

Алергічний риніт (АР) залишається однією з поширених проблем здоров’я в усьому світі. Приблизно 1 із 10 пацієнтів, які звертаються до оториноларингологів, мають симптоми АР [1]. Із поширеністю 20-30% АР становить близько 55% від загальної кількості алергій, причому обидві статі мають однаковий ризик захворіти [2]. Симптоми алергії зумовлені дисбалансом між Th-лімфоцитами, а саме підтипами Th1 і Th2, з переважанням Th2-запальних клітин [5, 7].

Різноманітні симптоми АР включають свербіж у носі, ринорею, закладеність носа, очні симптоми, а також системні, як-от надмірна втома, нездужання, хропіння та порушення сну [3, 7]. Було показано, що багато засобів медикаментозного лікування, зокрема антигістамінні препарати, стероїди, є корисними для лікування симптомів АР [12, 16]. Подальші дослідження також довели корисні ефекти пробіотиків щодо полегшення симптомів у разі застосування в ранньому віці [14, 15]. Проте небагато досліджень порівнювали результати застосування пероральних антигістамінних препаратів окремо та в поєднанні з пробіотиками. Наше дослідження було проведено для того, щоб порівняти монотерапію з комбінованим лікуванням із погляду покращення симптоматики АР, що може мати важливе значення.

Методологія

Джерела даних

Для участі в дослідженні відбирали пацієнтів будь-якої статі у віковій групі 18-60 років із симптомами чхання, закладеності носа, свербежу в носі й очах, сльозотечі та почервоніння очей, які зверталися до оториноларингологів у лікарнях Бапуджі та Чігатері (навчальні клініки при Медичному коледжі J.J.M., Даванджер, Індія).

Обсяг вибірки

Було відібрано й рандомізовано 100 пацієнтів, яким на основі анамнезу та клінічного обстеження встановили діагноз АР і які відповідали всім критеріям включення та виключення. Пацієнти, що застосовували пероральний біластин у дозі 20 мг 1 раз на день, були виділені в групу 1, а ті, що застосовували пероральний біластин по 20 мг 1 раз на день у поєднанні з пробіотиками, – ​в групу 2.

Критерії включення

1. Вік від 18 до 60 років.

2. Будь-яка стать.

3. Пацієнти з оцінкою тяжкості симптомів не менш як 6 із 15.

4. Пацієнти, які не приймали жодних протиалергічних препаратів не менш як 15 днів.

Критерії виключення

1. Вік до 18 років.

2. Пацієнти із супутніми захворюваннями (печінки, серця, ендокринної системи).

3. Вагітні.

4. Пацієнти з астмою в анамнезі та неалергічними причинами риніту.

Процедури оцінки

Початкова оцінка симптомів (наведена в таблиці 1) була виконана під час першого відвідування лікарні. Оцінювали такі симптоми, як закладеність носа, чхання, виділення з носа, свербіж у носі й очні симптоми, а також абсолютну кількість еозинофілів і кількість еозинофілів у мазку з носа. Період активного лікування становив 6 тиж, після чого пацієнтів спостерігати ще 6 тиж.

Дизайн дослідження

Рандомізоване клінічне дослідження з подвійним засліпленням.

Тривалість дослідження

Серпень 2019 р. – ​червень 2021 р.

Статистичний аналіз

Статистичний аналіз проводили за допомогою IBM SPSS Statistics для Windows, версія 20.0., IBM Corp. Результати представлені як середні значення ± стандартне відхилення (СВ). Нормальність даних оцінювали за допомогою тесту хі-квадрат. Для порівняння між групами використовували інференційну статистику, як-от незалежний t-тест. Прийнятий рівень значущості становив 5%.

Результати

У групі 1 було 27 (54%) чоловіків і 23 (46%) жінок, а група 2 складалася з 32 (64%) чоловіків і 18 (36%) жінок. Не було статистично значущої різниці в розподілі за статтю між двома групами.

Середній вік пацієнтів у групах 1 і 2 становив 27,76±9,19 та 27,72±9,70 року відповідно (табл. 2). Позитивний сімейний анамнез мали 24% пацієнтів у групі 1 та 38% у групі 2.

Середній бал виразності симптомів у групі 1 становив 7,72 до лікування та знизився до 3,66 після лікування, а в групі 2 – ​з 9,32 до 5,05. Середній бал групи 2 був вищим до й після лікування, обидві різниці були статистично значущими, як показано в таблицях 3 та 4; рис. 1 і 2 (p <0,001).

Чхання було усунуто в 15 пацієнтів (30%) у групі 1 порівняно з 6 пацієнтами (12%) у групі 2. Закладеність носа було усунуто у 18 пацієнтів із 49 пацієнтів (36%) у групі 1 порівняно з 20% у групі 2.

У нашому дослідженні монотерапія пероральним біластином показала значне покращення носових і позаносових симптомів. Пробіотики в поєднанні з біластином чинили додатковий ефект щодо поліпшення симптоматики при АР порівняно з монотерапією біластином.

Рис. 1. Порівняльна оцінка симптомів між двома групами. Середній бал групи 2 вищий як до, так і після лікування, що є статистично значущим (p <0,001)

Рис. 2 Порівняльна оцінка симптомів до та після лікування (всередині груп). Середній бал значно знизився (p <0,001) як у групі 1, так і в групі 2

Обговорення

АР клінічно визначається симптомами, спричиненими імуноопосередкованим запаленням після впливу на оболонки носа алергенів [4]. Симптоми АР включають ринорею, закладеність носа, свербіж у носі, чхання та постназальне затікання, котрі зникають спонтанно або після лікування [3]. Отже, оцінка тяжкості симптомів розраховується на підставі основних симптомів АР, кожному з яких надається оцінка від 0 до 3 [10]. Залежно від виразності симптомів медикаментозну терапію розпочинають як першу лінію лікування, причому антигістамінним препаратам віддають перевагу як за легких, так і за тяжких симптомів [6, 11].

У нашому дослідженні 100 пацієнтів з АР після рандомізації отримували монотерапію пероральним біластином або пероральний біластин із пероральними пробіотиками. Середній вік пацієнтів, які отримували біластин, становив 27,76 року, а тих, хто отримував біластин із пробіотиками,– 27,72 року, середня вікова група була статистично подібною. У групі біластину між чоловіками та жінками була мінімальна різниця, тоді як у групі біластин + пробіотик чоловіків у групі було більше (32), ніж жінок (18).

Обидві групи були статистично подібними за тривалістю хвороби та сімейним анамнезом. Також обидві групи мали подібні середні загальні показники симптомів на початку дослідження, що вказує на однакову вихідну тяжкість симптомів серед усіх пацієнтів.

Чхання спостерігалося в усіх пацієнтів обох груп. Про закладеність носа повідомляли 98% пацієнтів обох груп. Біластин був ефективним у полегшенні чхання, закладеності носа й очних симптомів у 30, 36 та 68% пацієнтів відповідно порівняно з 12, 10 та 56% пацієнтів відповідно, які отримували лікування біластином разом із пробіотиками.

У групі 1 відзначалося значне зменшення частоти чхання (50%), а також закладеності носа (47%), тоді як у пацієнтів групи 2 спостерігалося значне зменшення виділень із носа й очних симптомів. Середні загальні показники симптомів знизилися в обох групах лікування після 12-тижневого періоду дослідження зі зміною 3,66 у групі 1 та 5,02 у групі 2. Середні показники симптомів у двох групах до лікування були статистично подібними, тоді як після періоду лікування зміни були значущими (значення p <0,001). Початок зменшення симптомів наставав через 7 днів в обох групах.

Зменшення носових симптомів було статистично значущим в обох групах. Зменшення симптомів закладеності носа було більш значним у групі 1 порівняно з групою 2. Натомість свербіж у носі й очні симптоми більшою мірою зменшилися в групі 2 порівняно з групою 1.

Різні дослідження показали кореляцію між абсолютною кількістю еозинофілів і кількістю еозинофілів у мазках із носа пацієнтів з АР [8, 9]. Наше дослідження показало статистично значуще покращення кількості еозинофілів у диференційному аналізі крові й абсолютному рівні еозинофілів в обох групах. Статистично обидві групи мали значущі зміни зі значенням p <0,001 разом зі значним покращенням цитологічних мазків із носа в групі 2 порівняно з групою 1, що, ймовірно, свідчить про місцевий вплив пробіотиків на слизову оболонку носа та носові раковини. Подібним чином дослідження, проведене D. J. Costa та співавт., показало значне покращення якості життя й очних симптомів у пацієнтів зі стійким АР, які отримували лікування пробіотиками (L. paracasei) [15].

На додачу до доведеної ефективності в клінічних випробуваннях біластин підтвердив свою ефективність в умовах повсякденної практики. В серії реальних випадків пацієнтів із Канади, представлених членами експертної групи, біластин ефективно полегшував симптоми цілорічного та сезонного АР, хронічної кропив’янки та менш поширених станів, як-от уртикарний васкуліт і свербіж, пов’язаний із запальними захворюваннями шкіри. Біластин був ефективним у хворих різних вікових груп (9-76 років) і при застосуванні різними фахівцями: дерматологами, педіатрами, алергологами / клінічними імунологами. Крім того, в усіх звітах про випадки застосування біластину зазначалося, що він добре переносився та був безпечним, навіть якщо його використовували протягом тривалих періодів (до декількох місяців) і в дозах, вищих за звичайні (до 80 мг/день).

Висновок

Із дослідження можна зробити висновок, що біластин був ефективним у полегшенні загальних та окремих симптомів АР.

Джерело: Santosh U. P., Ashwini G. B., Baneet Chadha. Comparative case study of efficacy of oral bilastine monotherapy to concomittant administration of oral bilastine with probiotic in patients with allergic rhinitis. Indian Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery, 2023. DOI: https://doi.org/10.1007/s12070-023-03818-x.

Довідка «ЗУ»

В Україні оригінальний біластин представлено компанією «Берлін-Хемі» під назвою Ніксар у двох лікарських формах: таблетки 20 мг – Ніксар^®, таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, 10 мг – Ніксар^® 10 мг. У двох формах препарату є показання для застосування при симптоматичному лікуванні алергічного ринокон’юнктивіту (сезонного та цілорічного) і кропив’янки. Ніксар^® 10 мг показаний дітям віком від 6 до 11 років із масою тіла не менше 20 кг, Ніксар^® у дозі 20 мг – дорослим і дітям від 12 років. Для полегшення симптомів алергічного ринокон’юнктивіту та кропив’янки рекомендується застосовувати 1 раз на добу.

Переклав з англ. Ігор Петренко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 13-14 (549-550), 2023 р.