Стимуляция блуждающего нерва при эпилепсии, резистентной к лекарственной терапии, у детей: европейское долгосрочное исследование

30.10.2015

Данное широкомасштабное комплексное исследование было проведено с целью получения сведений о долгосрочном влиянии стимуляции блуждающего нерва у детей с лекарственно-устойчивой эпилепсией. В исследовании приняли участие 347 пациентов в возрасте от 6 мес до 17,9 года. Наблюдение после имплантации аппарата для вагусной стимуляции осуществляли в течение 24 мес. Первоочередной задачей было достигнуть изменений в частоте приступов преобладающего типа (наиболее инвалидизирующих) после имплантации прибора для вагусной стимуляции. Лечащие врачи собирали информацию от пациентов через 6, 12 и 24 мес после имплантации и сравнивали ее с исходной. Участникам исследования имплантировали аппарат для вагусной стимуляции в период с 28 апреля 1995 г. по 20 апреля 2010 г. Анализ данных показал, что через 6, 12 и 24 мес после начала вагусной стимуляции у 32,5, 37,6 и 43,8% пациентов соответственно наблюдалось уменьшение частоты приступов преобладающего типа более чем на 50%. Наиболее выраженное улучшение отмечалось в подгруппе пациентов, которым не меняли противоэпилептические препараты на протяжении исследования. Наименьший процент улучшения наблюдался у пациентов с синдромом Драве и синдромом Леннокса-Гасто и у лиц с преимущественно генерализованными тонико-судорожными приступами. Результаты у пациентов с синдромом Драве через 6, 12 и 24 мес составляли соответственно 12,5 (2/16), 25,0 (5/20) и 38,5% (5/13); у больных с синдромом Леннокса-Гасто – 28,5 (35/123), 32,9 (48/146) и 39,1% (34/87); у пациентов с генерализованными тонико-судорожными приступами – 18,7 (14/75), 21,7 (20/92) и 29,3% (17/58). Благоприятная динамика отмечена относительно всех вторичных точек, включая изменения в продолжительности приступов, иктальной и постиктальной тяжести, качестве жизни и общем клиническом впечатлении. При помощи ретроспективного анализа показано наличие статистически значимой корреляции между полным зарядом, получаемым пациентом через вагусную стимуляцию в день, и увеличением частоты ответов. Стимуляция вагуса рекомендуется в качестве дополнительной терапии у детей с фокальными эпилепсиями и эпилепсиями, связанными со структурным повреждением мозга. В таких случаях по ряду причин не рекомендуется хирургическое вмешательство. Вагусная стимуляция также может быть рекомендована детям с преимущественно генерализованной формой приступов при синдроме Драве или синдроме Леннокса-Гасто. По результатам исследования, стимуляция вагуса является хорошей вспомогательной терапией у детей с лекарственно-устойчивой эпилепсией. Она уменьшает частоту приступов и хорошо переносится в течение 2 лет наблюдения. В рамках исследования новых вопросов касательно безопасности не возникло. Данный показатель оценивали с учетом всех побочных эффектов, начиная с момента операции по имплантации устройства для вагусной стимуляции. Ретроспективный анализ впервые выявил дозозависимый эффект вагусной стимуляции у пациентов с эпилепсией. Orosz I. et al. Vagus nerve stimulation for drug-resistant epilepsy: a European long-term study up to 24 months in 347 children. Epilepsia. 2014 Oct; 55 (10): 1576-1584. doi: 10.1111/epi.12762. Epub 2014 Sep 17.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Онкологія та гематологія Нова мРНК-вакцина проти раку ефективна у боротьбі зі злоякісними пухлинами мозку

На початку травня відбулося перше в історії клінічне випробування мРНК-вакцини проти злоякісних новоутворень мозку. Вакцина, розроблена в Університеті Флориди, швидко перепрограмувала імунну систему пацієнтів на атаку гліобластоми, найбільш агресивної пухлини мозку. Результати ідентичні до тих, які були здобуті раніше під час досліджень на собаках та мишах. Для створення персоналізованої вакцини використовують власні пухлинні клітини пацієнта....

02.05.2024 Неврологія Дослідження того, як холін проходить через гематоенцефалічний бар’єр, розкриває шляхи лікування розладів мозку

Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією....

01.05.2024 Гастроентерологія Ендокринологія Новий препарат усуває надмірну вагу, жирову хворобу печінки та діабет

Дослідники з Каролінського інституту у Швеції, імовірно, знайшли новий спосіб лікування ожиріння та пов’язаних із ним розладів шляхом впливу на мітохондрії клітин. Дослідження, опубліковане в Nature Metabolism, показує, що певний клас препаратів, які блокують функцію мітохондрій, може вплинути на ожиріння, неалкогольну жирову хворобу печінки та діабет у мишей. Мітохондрії мають сферичну, ниткоподібну або овальну форму та забезпечують енергетичну функцію, впливаючи на етапи енергетичного обміну та синтезуючи АТФ. ...