Влияние антибиотиков на экспрессию генов, ответственных за лекарственную устойчивость, и микрофлору кишечника

18.04.2016
Здравоохранение ХХІ века столкнулось с такой серьезной проблемой, как рост распространенности устойчивых к антибиотикам бактерий. Чрезмерное и неправильное использование антибактериальных препаратов (АБП) приводит к появлению бактериальных штаммов с множественной лекарственной устойчивостью, что ассоциируется с неэффективностью лечения, повышением уровней заболеваемости и смертности, а также с увеличением расходов на здравоохранение. В дополнение к этому на фоне применения АБП отмечаются нарушение микрофлоры кишечника и увеличение частоты сопутствующей патологии (бронхиальной астмы, экземы, воспалительных заболеваний кишечника). Ученые из Академического центра стоматологии, Университета Амстердама и Амстердамского свободного университета (Нидерланды) под руководством Egija Zaura провели двухцентровое рандомизированное плацебо-контролированное исследование, в которое включили 66 здоровых добровольцев из Великобритании и Швеции. Участники прошли курс лечения одним из следующих антибиотиков: ципрофлоксацин (n=10), клиндамицин (n=9), амоксициллин (n=14), миноциклин (n=10) или плацебо. Исследователи брали у участников эксперимента образцы кала и слюны до начала лечения, сразу после окончания приема антибиотиков, а также спустя 1, 2, 4 и 12 мес по завершении терапии. Оказалось, что прием АБП усиливал экспрессию генов 16S rRNA, ответственных за развитие лекарственной устойчивости, а также влиял на разнообразие микроорганизмов в кишечнике. Всего один курс антибиотикотерапии вызывал серьезные нарушения микрофлоры кишечника у исходно здоровых добровольцев. Клиндамицин и ципрофлоксацин оказывали наиболее выраженный и продолжительный ингибирующий эффект в отношении нормальной микрофлоры кишечника, выражавшийся в том числе в уменьшении количества бактерий, синтезирующих бутират, который подавляет воспаление и реализует протекторное влияние в отношении развития рака кишечника. Zaura E., Brandt B. W., Joost Teixeira de Mattos M. et al. mBio. 2015 Nov-Dec; 6 (6): e01693-15. Подготовила Ольга Татаренко

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

26.04.2024 Діагностика Онкологія та гематологія Цифрова система візуалізації на основі штучного інтелекту створена для отримання швидких результатів біопсії

Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...

26.04.2024 Акушерство/гінекологія Опіоїди під час вагітності не пов'язані із суттєво підвищеним ризиком психічних розладів у дітей

Згідно з даними Центрів контролю та профілактики захворювань за 2019 рік, приблизно 7 % жінок у Сполучених Штатах отримували опіоїди під час вагітності. Попередні дослідження показали неоднозначні висновки щодо зв’язку між вживанням опіоїдів під час вагітності та різними наслідками для здоров’я дітей через малий розмір вибірки та короткі періоди спостереження. Хоча багато жінок обережно ставляться до прийому ліків під час вагітності, потреба в знеболюванні в деяких випадках призвела до помітної залежності від анальгетиків, у тому числі опіоїдів. Окрім анальгетиків, жінки в основному використовували опіоїди як протикашльові засоби. Нові висновки дослідників ґрунтуються на даних Національної служби медичного страхування Південної Кореї щодо 3 128 571 немовляти, народжених між 2010 і 2017 роками, і 2 299 664 матерів (середній вік 32 роки)....