Первому Киевскому медицинскому колледжу — 162 года (укр)

1 жовтня 2003 року виповнилося 162 роки від дня заснування першого Київського медичного коледжу. Так, у 1842 році за рішенням Київського Наказу Суспільного Піклування при Кирилівській церкві було відкрито фельдшерську школу. Вона розмістилась у старому бараці, що поділявся на дві половини: у першій половині — два класи, а в другій — гуртожиток на 15 учнів. У фельдшерську школу приймали тільки юнаків віком від 13 до 17 років. У той час навчання проводилось 4 роки, було платним, учні забезпечувались усім необхідним. У 1907 році в школі навчалося вже 102 учні. У цей рік тут відкрилась амбулаторія, що підвищила якість навчання. А у вересні 1910 року фельдшерська школа була перейменована в фельдшерсько-акушерську. На фельдшерсько-акушерське відділення приймалися тільки дівчата, які повинні були за чотири роки засвоїти програму фельдшерського курсу і за один рік — акушерського. Усе це сторінки історії…

На сьогодні в стінах коледжу щорічно навчається близько 1100 чоловік. Протягом часу змінювалися назви, два роки тому установа отримала статус коледжу, ставши вищим навчальним закладом ІІ рівня акредитації і розпочала підготовку лаборантів-бакалаврів. Ця установа готує медичних працівників на базі неповної середньої школи за фахом «Лікувальна справа», «Сестринська справа», «Лабораторна діагностика», та на базі повної середньої школи — за фахом «Лікувальна справа», «Сестринська справа», «Лабораторна діагностика» та «Медико-профілактична справа», у тому числі на контрактній основі.

Ідучи вперед не слід забувати про ті надбання, які залишили для нас попередники. Напередодні ювілею слід згадати словами подяки і шани старших наставників, які вже відійшли у вічність, В. П. Охрончука, В. В. Оранського, Л. Р. Екельчика, Р. Ю. Фільварову, Б. Ю. Барингольця, П. І. Повалія, Г. Л. Кирильченка, Д. К. Іцковича, В. Я. Костюченка, Т. Г. Пієвську та інших.

Київське медичне училище №1 було довгий час методичним центром і базовим училищем для медучилищ Києва та Київської області. Колективом викладачів проводилася велика методична робота, регулярно проводилися міські та обласні конференції, семінари. У його стінах здобували досвід педагогічної, адміністративної, методичної, виховної роботи нинішні директори: Київського медичного коледжу ім. Гаврося — В. Ф. Сєдєльніков, Київського медичного коледжу № 3 — Т. Г. Лежненко. Багато його вихованців стали видатними вченими, серед них М. І. Коломійченко, В. П. Комісаренко, В. Д. Братусь та інші.

Напередодні ювілею коледжу наш кореспондент звернувся до директора коледжу Миколи Васильовича Трегубенка із проханням розповісти про те, чим живе установа, новітні методики викладання, запроваджені в навчальний процес, і подальші плани на майбутнє.

— Керуючись стратегічним документом на найближчу перспективу — Доктриною розвитку освіти в Україні — викладачі нашого коледжу використовують форми і методи, які заохочують студентів до самостійного пошуку шляхів розв’язання навчальних завдань, до формування власного особистого досвіду, розвитку індивідуальних здібностей та професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста. Більшість викладачів нашого коледжу вивчають і випробовують на практиці інноваційні методи: проблемне та програмоване навчання, ділові ігри тощо. Так, викладач мікробіології Т. М. Євдокименко успішно використовує технологію ситуаційного навчання, яке передбачає активну участь студентів у навчальному процесі, тобто основний акцент робиться не на оволодінні готовими знаннями, а на їх самостійному добуванні. Для цього викладач розробляє модель конкретної ситуації та використовує для цього створений нею цікавий ілюстративно-графічний матеріал з предмету: схеми, алгоритми, опорні конспекти, графи логічної структури предмету, малюнки тощо. Показниками роботи викладача є високі оцінки на іспитах, призові місця її студентів у щорічних конкурсах «Кращий за фахом», вдалі доповіді на науково-практичних конференціях під час традиційних у коледжі тижнів мікробіології.

На мій погляд, у всьому повинен бути творчий підхід. Так, проведення нетрадиційних уроків з використанням проблемних ситуацій розвивають пізнавальні можливості студента, підвищують інтерес до навчання й майбутньої професії. Як форма організації пізнавальної діяльності ділові ігри використовують для імітаційного модулювання реальних механізмів і процесів. Мета гри — забезпечення переходу від пізнавальної мотивації до професійного зв’язку з появою потреби у знаннях та практичного застосування в обстановці навчального процесу, що наближена до реальних умов лікувальних закладів. Методикою їх проведення володіє більшість викладачів спеціальних клінічних дисциплін. Для контролю та перевірки знань студентів викладачами широко використовується комп’ютерне тестування. Відомо, що сучасний навчальний процес неможливий без його комп’ютеризації. Викладачами коледжу створені контролюючі комп’ютерні програми з багатьох предметів.

Педагогічний колектив коледжу докладає максимум зусиль для підвищення ефективності та результативності навчання, надання йому творчого характеру. Викладач анатомії та фізіології з патологією Н.Ф. Вітер широко використовує на своїх заняттях літературні та історичні джерела. Зважаючи на те, що значна частина студентів відносить анатомію до важких предметів, для подолання таких уявлень активізує пізнавальну активність студентів, користуючися золотим правилом дидактики — залучати до навчання всі органи чуття. Таким чином, звертання викладача до художніх творів О. І. Купріна, А. П. Чехова, А. Кроніна, К. Маккалоу та інших письменників, історичних екскурсів, міфів Стародавньої Греції та полотен відомих художників, їх окремих епізодів сприяє формуванню у студентів більш оперативного використання знань, уміння аналізувати, узагальнювати, доводити й заперечувати, збагачувати здавалось би «суху» анатомію новим змістом, надаючи їй емоційного забарвлення та повноти сприйняття. Так, скажімо, на занятті «Ендокринна система» викладач підкріплює навчальний матеріал прикладами з художніх творів: у розповіді І. С. Тургенєва «Живые мощи» яскраво описані клінічні прояви розладу функцій надниркових залоз — аддисонова хвороба, у повісті О. І. Купріна «Суламифь» — розлад функції статевих залоз. Викладачем зібрано багато літературних прикладів та історичних відомостей, створено каталог.

Процес отримання знань та засвоєння практичних навичок студентами нерозривно пов’язаний із формуванням особистості громадянина нової держави, суспільно свідомого і духовно багатого. Позитивні результати дає спільне обговорення проблем пацієнта, оцінки правильності діагнозів. Саме індивідуальна робота активізує пізнавальну діяльність студентів, привчає їх працювати з додатковою літературою, формує чуйне, уважне ставлення до пацієнта, почуття відповідальності перед ним.

Узагалі, на мій погляд, студенти повинні навчатися не з примусу, а добровільно — за власним бажанням. І тому велика увага в останні роки приділяється розвитку здібностей і обдарувань студентів.

Відомо, що плідна й ефективна робота педагогічного колективу неможлива без тісної співпраці із лікувально-профілактичними закладами.

Проведення спільних науково-практичних конференцій, семінарів і круглих столів стало невід’ємною частиною навчального процесу та підготовки кадрів. Така співпраця приносить вагомі й взаємовигідні результати: лікувально-профілактичні заклади збагачуються новими науковими ідеями та досягненнями, а студенти коледжу мають змогу використовувати їх базу для практичного навчання.

Майбутні медики у стінах коледжу не лише зростають професійно, а й стають носіями високої культури з чіткою громадською позицією, прагненням до саморозвитку та моральної досконалості.

Слід зазначити, що більшість медичних установ Шевченківського, Святошинського, Подільського районів нашого міста стали базами практичного навчання для студентів нашого коледжу. Але із словами особливої подяки я хочу згадати головних лікарів: госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни — Л. М. Дударя, лікарні № 9 — М. Д. Валюка, лікарні №16 — М.В. Тульчіва, які надають можливість студентам проводити різні медичні маніпуляції в повному обсязі.

Якщо говорити про модернізацію навчально-виховного процесу, слід зазначити, що він спрямований безпосередньо на особистість, розвиток її творчого і духовного потенціалу. Зважаючи на сучасні вимоги до підготовки не тільки висококваліфікованого спеціаліста, а і всебічно розвиненої людини, розуміючи необхідність модернізації навчально-виховного процесу, його особистої спрямованості, гуманізації, демократизації, толерантності, педагогічних взаємин, колектив нашого коледжу готовий до подальшого вдосконалення форм і методів навчання, переходу до більш прогресивних технологій навчання.

Особлива увага приділяється реалізації плану роботи з внутріколеджного контролю удосконалення навчання та виховання студентів. Перевага надається тематичному, узагальненому, фронтальному, персональному контролю. У процесі контролю вивчається та узагальнюється досвід роботи викладачів, результати якого заносяться до картки контролю. Цілеспрямоване ведення карток контролю дозволяє чітко слідкувати за ростом педагогічної майстерності викладачів.

Виходячи з основних проблем усі структурні підрозділи коледжу працюють над глобальними питаннями:

• органічне поєднання з національною культурою, народними традиціями, джерелами народної педагогіки методів викладання соціально-гуманітарних дисциплін;
• удосконалення самостійної роботи студентів;
• нетрадиційні форми та методи навчання;
• використання науково-дослідної роботи студентів та викладачів у процесі викладання профорієнтованих дисциплін.

Немає сумніву, що завдяки накопиченому внутрішньому потенціалу, самовідданій праці викладачів професійна медична школа України проявляє свою життєстійкість, здатність до всебічного удосконалення та розвитку.

І наостанок, я хочу побажати всім випускникам щастя, здоров’я, наснаги, творчого росту, усіх благ і поздоровити з 162-ю річницею з дня заснування нашого навчального закладу.