Будущее медицины в постгеномную эру
В 2003 году,из завершении (США, Канада, Великобритания, Япония, Китай, Германия) удалось полностью объявлено о мирового проекта «Геном человека». Благодаря совместным усилиям более 2 тыс. ученых шести стран прочитать «инструкцию», по которой создан человек, как и все живое на Земле. Значение этого события для человечества трудно переоценить. Возможность полного картирования генома любого индивида открыла постгеномную эру в медицине. Все достижения генетики и ее относительно молодых направлений – эпигенетики, фармакогенетики, нутрициогенетики – теперь можно использовать для построения принципиально новой модели здравоохранения, основанной на планировании здоровья и своевременной индивидуальной профилактике заболеваний. Такая медицина коренным образом отличается от существующей, которая является реагирующей, эпизодической и в большей части эмпирической и направлена не на поддержание здоровья, а на лечение уже развившихся заболеваний и их осложнений, которые на момент постановки диагноза могут носить необратимый характер. Действительно ли полная расшифровка генома человека уже сегодня открыла перед нами новые возможности для того, чтобы следить за своим здоровьем и управлять болезнями, или же мы стоим лишь в начале пути? Об этом мы беседуем с заведующим кафедрой внутренней медицины No 1 Национального медицинского университета им. А.А. Богомольца, доктором медицинских наук, профессором Вячеславом Григорьевичем Передерием.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....