Антибиотикоассоциированная диарея: подходы к лечению
Несмотря на высокую эффективность антибиотикотерапии в лечении многих инфекционных заболеваний, ее применение значительно ограничивается высокой частотой побочных эффектов. Основной причиной развития побочных реакций при приеме антибиотиков является нарушение принципов их рационального использования, что обусловливает актуальность проблемы для врачей различных специальностей.
Одним из часто встречающихся осложнений антибиотикотерапии (у 10-30% госпитализированных больных) является антибиотикоассоциированная диарея (ААД). Она характеризуется как минимум тремя эпизодами неоформленного стула в течение двух и более последовательных дней на фоне приема антибактериальных препаратов.
Частота возникновения ААД зависит от вида назначаемого антибиотика и варьирует от 2 до 30%. Наиболее часто ААД развивается при приеме клиндамицина и линкомицина (в 20-30% случаев), хлорамфеникола (4-8%), ампициллина (5-10%), амоксициллина/клавуланата (10-25%), тетрациклина (8-10%), цефиксима (15-20%), эритромицина и кларитромицина (3-6%), флероксацина, спарфлоксацина, офлоксацина (2-3%), сульфаметоксазола/триметоприма (около 1%), но может возникать после приема любого антибиотика. Считается, что ААД возникает у одного из 100 пациентов, принимавших антибактериальные препараты, при этом риск ее развития в случае одновременного приема ингибиторов протонной помпы и/или антагонистов Н2-рецепторов увеличивается в 2-3 раза, а при применении нестероидных противовоспалительных препаратов – на 30%.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....