Гастродайджест
Пегилированный интерферон, адефовир и их комбинация в терапии вирусного гепатита D
Вирус гепатита дельта (HDV) – дефектный РНК-содержащий вирус рода Deltavirus, выделяемый только от пациентов, инфицированных вирусом гепатита В. HDV не способен к самостоятельной репродукции; синтез его компонентов требует наличия вируса гепатита В, в частности его поверхностного антигена (HBsAg). В случаях коинфекции клиническое течение заболевания аналогично таковому вирусного гепатита В, но с преобладанием тяжелой формы.
При суперинфекции наблюдают резкое утяжеление течения вирусного гепатита В с формированием печеночной недостаточности и хронизацией процесса, что повышает риск развития цирроза печени.
Несмотря на отсутствие на сегодняшний день утвержденных лекарственных средств для лечения гепатита D, некоторые данные свидетельствуют об эффективности нуклеозидного аналога адефовира, используемого при хроническом гепатите В. Поскольку препарат может снижать продукцию HBsAg, соответственно, он может оказывать терапевтический эффект в лечении пациентов с сочетанным гепатитом D. Другие источники свидетельствуют о целесообразности назначения пациентам с коинфекцией пегилированного интерферона.
Целью исследования Hep-Net-International Delta Hepatitis Intervention Trial, проведенного германскими учеными, было изучение эффективности и безопасности монотерапии пегилированным интерфероном и адефовиром и их комбинации в лечении больных вирусным гепатитом D. Всего в испытание включили 90 участников, которые были рандомизированы в следующие группы терапии: 180 мкг пегинтерферона альфа-2а еженедельно и 10 мг адефовира ежедневно; 180 мкг пегинтерферона альфа-2а еженедельно и плацебо; 10 мг адефовира ежедневно и плацебо. Длительность терапии составила 48 нед. После окончания периода активного лечения пациенты находились под наблюдением еще 26 нед.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....