Пульмодайджест
Кардиоваскулярные и воспалительные маркеры в определении кратко- и долгосрочного прогноза выживаемости больных с внегоспитальной пневмонией
Целью исследования S. Kruger было сравнение прогностической ценности различных биомаркеров относительно риска летального исхода у больных внегоспитальной пневмонией (ВП). В исследовании приняли участие 728 пациентов (средний возраст – 59,0±18,2 года) с ВП. Уровни предшественника адреномедуллина (MR-proADM), среднерегионарного предшественника предсердного натрийуретического пептида (MR-proANP), проаргинин-вазопрессина (копептина), проэндотелина-1 (CT-proET-1), прокальцитонина (РСТ), С-реактивного белка (СРБ), лейкоцитов, частоты дыхательных движений, артериального давления, показатели специализированной шкалы количественной оценки тяжести и прогноза у больных ВП (CRB-65) были определены при установлении диагноза и через 180 дней.
У пациентов, которые умерли по любой причине к 28-му и 180-му дню (2,5 и 5,1%, соответственно) исследования, уровни MR-proADM, MR-proANP, копептина, CT-proET-1, PCT, CRB-65 были достоверно выше по сравнению с таковыми у выживших больных. Наиболее высокой прогностической ценностью в отношении смертности пациентов как к 28-му дню (относительный риск (ОР) 3,67), так и к 180-му дню (ОР 2,84) обладал MR-proADM. Этот маркер был признан независимым прогностическим показателем кратко- и долгосрочной смертности. Авторы пришли к заключению, что комбинация CRB-65 и MR-proADM обладает наибольшей прогностической ценностью относительно риска смерти пациентов с ВП.
Kruger S. Cardiovascular and Inflammatory Biomarkers to Predict Short- and Long-Term Survival in Community-acquired Pneumonia// Am J Respir. Crit Care Med 2010. Vol. 182, pp. 1426-1434.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...