Эпилепсия у женщин: особенности выбора противоэпилептического препарата

27.03.2015

Судороги – одно из наиболее распространенных неврологических нарушений, встречающихся в клинической практике. Приблизительно у 3% населения к 75 годам устанавливают диагноз эпилепсии (W.A. Hauser et al., 1993). В США зарегистрировано около 2,8 млн пациентов с эпилепсией (M.S. Yerby et al., 2000). По подсчетам экспертов, в Украине около 500 тыс. больных эпилепсией (С.М. Харчук, 2007). Хотя распространенность этой патологии несколько выше у мужчин, в течение первых 5 лет жизни существует тенденция к преобладанию в структуре больных женщин. В мире более 1,1 млн женщин детородного возраста страдают эпилепсией.

При лечении эпилепсии неврологи назначают препарат исходя из характера эпилептической активности (фокальная или генерализованная). Чаще всего врачи сталкиваются с больными симптоматической парциальной эпилепсией (C.P. Panayiotopoulos, 2007).

Физиологические и гормональные различия женщин и мужчин ставят врачей перед проблемой выбора терапии в зависимости от пола пациента. Надпочечниковые и половые гормоны, также как и противоэпилептические препараты, могут влиять на судорожную активность головного мозга (M.J. Morrell, 1999). В то же время следует обращать внимание на воздействие противоэпилептических средств на эндокринную функцию.

Цель лечения – избавить пациента от приступов без возникновения побочных реакций. Таким образом, клиницист должен стремиться к индивидуализации применения противоэпилептических средств в зависимости от фазы репродуктивного цикла. Кроме того, колебания уровня половых гормонов могут усугубить клиническое течение эпилепсии в определенные периоды жизни женщины, в частности при становлении менархе, во время менструации (катамениальная эпилепсия), беременности или в перименопаузе. Это является сложным аспектом лечения эпилепсии у женщин.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...