Резолюція засідання групи експертів з інноваційних технологій у клінічній аритмології Асоціації кардіологів України 28 травня 2010 р., м. Київ
Наша країна, на жаль, продовжує займати одне з провідних місць у Європі за рівнем серцево-судинної смертності. Щорічно в Україні реєструється понад 50 тис. випадків інфаркту міокарда та більш ніж 100 тис. мозкових інсультів.
Багато в чому це пов’язано з великою розповсюдженістю порушень серцевого ритму. Згідно з результатами проведених у Національному науковому центрі «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України популяційних досліджень у 1/3 населення віком від 20 до 65 років реєструються порушення ритму та провідності серця, а розповсюдженість у цій віковій групі фібриляції та тріпотіння передсердь досягає 2,4%, причому в 96,7% випадків цей вид аритмії розвивається на тлі структурної патології серця.
Відповідно до реєстру REACH на підставі аналізу даних 63 122 пацієнтів встановлено, що фібриляція та тріпотіння передсердь підвищують рівень серцево-судинної смерті у 2,5 разу, нефатальних мозкових інсультів – у 1,6 разу, а госпіталізацій, пов’язаних з прогресуванням симптомів серцевої недостатності, – у 3,1 разу. Фахівці вважають, що не менше 20% порушень мозкового кровообігу пов’язані з миготливою аритмією.
Донедавна не було доведено впливу антиаритмічних лікарських засобів на серцево-судинну смертність та рівень мозкових інсультів у хворих з фібриляцією/тріпотінням передсердь. Але протягом останніх років було проведено 5 плацебо контрольованих дослідженнь (DAFNE, ERATO, EURIDIS, ADONIS, ATHENA), у яких були рандомізовані та отримали лікування загалом 6666 пацієнтів, 3524 з них лікувалися новим антиаритмічним препаратом дронедароном, а 3142 отримували плацебо.
Проведені дослідження показали ефективність та безпеку препарату дронедарон. Крім того, у дослідженні DIONYSOS під час обстеження 504 хворих було доведено, що дронедарон має менший органотоксичний вплив порівняно з аміодароном. У дослідженні АСТ2401 не відмічено вірогідних розбіжностей між групами хворих, які приймали дронедарон чи плацебо, у бік погіршення дисфункції лівого шлуночка. А в дослідженні DAFNE на підставі спостереження за 270 хворими було показано, що оптимальна доза дронедарону становить 400 мг двічі на добу.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...