Інфаркт міокарда та інсульт найчастіше виникають у ранкові години — більше половини хворих з добре контрольованою гіпертензією несвідомо наражаються на ризик

Дані, представлені на 14-й конференції Європейського товариства гіпертензії, Париж, 13-17 червня 2004 р.

Париж, 16 червня 2004 р. Провідні міжнародні експерти-кардіологи запропонували зниження артеріального тиску в ранкові години як новий терапевтичний підхід для хворих на гіпертензію — обов’язкове зниження артеріального тиску у ранкові години. Вони попередили, що в ранній ранковий період ці пацієнти наражаються на найбільший ризик, оскільки різке підвищення артеріального тиску в ці години супроводжується найчастішим розвитком загрозливих для життя серцево-судинних ускладнень [1-3]. Встановлено, що на ризик наражаються навіть пацієнти, у яких, як вважається, добре контролюється гіпертензія, хоча насправді більше ніж у 50% цих пацієнтів гіпертензія в ранкові часи залишається неконтрольованою [4]. Для досягнення цільових показників артеріального тиску, особливо протягом критичного раннього ранкового періоду, можуть стати корисними в захисті серцево-судинної системи гіпотензивні засоби, які забезпечують тривале зниження артеріального тиску, перекриваючи весь інтервал до наступного введення препарату.

Дані, представлені на 14-й конференції Європейського товариства гіпертензії в Парижі, свідчать, що деякі гіпотензивні засоби не захищають пацієнтів від підвищеного ризику ранкового розвитку серцево-судинних ускладнень, наприклад інфаркту міокарда. Це доведено результатами досліджень, які показали, що телмісартан [5] — блокатор рецепторів ангіотензину ІІ з найбільшою тривалістю дії — забезпечує більш тривалий контроль артеріального тиску протягом добового інтервалу між введеннями, ніж вальсартан або лозартан [6-9]. Кращий контроль артеріального тиску за допомогою телмісартану (Мікардіс^®) поширюється і на критичний ранковий період, що може забезпечувати пацієнтам додатковий захист від розвитку тяжких або навіть смертельних серцево-судинних ускладнень.

«На цей час ми маємо недостатні знання і недостатній рівень контролю артеріального тиску крові протягом критичного ранкового періоду. Ця обставина разом з поганим дотриманням пацієнтами схем лікування є основною перешкодою в досягненні адекватного контролю артеріального тиску, через що пацієнти зрештою наражаються на високий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень. Тому вкрай необхідними є гіпотензивні засоби, які можуть забезпечити тривалий контроль артеріального тиску, навіть якщо пацієнт пропустив дозу», — прокоментував професор Ів Лакорсе, директор відділу з вивчення гіпертензії медичного центру при Лавальському університеті в Канаді.

Професор Лакорсе навів дані [8], які найближчим часом будуть опубліковані, отримані при проведенні досліджень MICADO І і ІІ для порівняння телмісартану 80 мг з вальсартаном 160 мг. Результати показали [8], що телмісартан 80 мг, який має період напіввиведення 24 години [5], забезпечує більш тривалий контроль артеріального тиску, ніж вальсартан 160 мг з періодом напіввиведення 7 годин [10, 11]. Особливо наглядним це було в останні 6 годин інтервалу між введеннями наступної дози, коли ймовірність розвитку ускладнень, пов’язаних з високим артеріальним тиском, є найбільшою [2]. Порівняно з вальсартаном телмісартан (Мікардіс^®), навіть при пропущеній дозі, забезпечував кращий контроль артеріального тиску протягом періоду до 48 годин після введення препарату [8].

«Ці дані свідчать про те, що у пацієнтів, яким був призначений телмісартан, навіть при нерегулярному прийманні препарату, буде забезпечуватись кращий рівень контролю артеріального тиску протягом усього періоду до введення наступної дози, включаючи загрозливі ранні ранкові години наступного дня, ніж у пацієнтів, яким був призначений вальсартан», — додав професор Лакорсе.

Результати досліджень MICADO І і ІІ добре узгоджуються із сучасними рекомендаціями ESH/ESC і положенням JNC VІІ стосовно застосування антигіпертензивних препаратів з тривалою дією, які слід приймати один раз на добу і які забезпечують тривалий контроль артеріального тиску протягом доби, з метою досягнення більшого захисту проти розвитку серцево-судинних ускладнень. У цьому положенні також зазначається, що для більшості пацієнтів з гіпертензією для адекватного зниження артеріального тиску потрібно застосовувати декілька препаратів. Тому рекомендується ці препарати вводити або окремо, або у вигляді комбінованих засобів з постійною дозою, до складу яких повинен обов’язково входити діуретик тіазидового ряду [12, 13].

Результати комбінованої терапії

Застосування комбінованої терапії для досягнення цільових показників артеріального тиску перевіряли у представленому на конференції Європейського товариства гіпертензії дослідженні, у якому порівнювали телмісартан/гідрохлоротіазид (МікардісПлюс^®) з лозартаном/гідрохлоротіазидом. Результати дослідження показали, що телмісартан/гідрохлоротіазид протягом останніх 6 годин інтервалу між прийманням наступної дози забезпечує кращий контроль артеріального тиску, ніж лозартан/гідрохлоротіазид, і є більш ефективним для попередження ранкового підвищення артеріального тиску [9].

«Досягнення контролю артеріального тиску, особливо протягом критичних ранніх ранкових годин, є важливою проблемою для лікарів, яку необхідно враховувати при призначенні препаратів хворим на гіпертензію. У цьому дослідженні продемонстрована різниця в ступені контролю артеріального тиску при порівнянні телмісартану і лозартану протягом критичних останніх 6 годин інтервалу між введеннями наступної дози, який співпадає з ранковим різким підвищенням артеріального тиску. Це дуже важливо з клінічного погляду, оскільки недавні дослідження чітко продемонстрували, що неадекватний контроль артеріального тиску протягом ранніх ранкових годин супроводжується значним зростанням ризику виникнення тяжких або смертельних серцево-судинних ускладнень», — прокоментував професор Джоел Ньютел, асистент професора медицини Ірвінського університету в Каліфорнії, директор з досліджень наукового центру округу Оранж, Каліфорнія, США.

Телмісартан (Мікардіс^®) є єдиним блокатором рецепторів ангіотензину ІІ, для якого був продемонстрований стійкий добовий контроль артеріального тиску, який виявився значно кращим, ніж для інших гіпотензивних засобів [5]. Аналіз результатів досліджень телмісартану, у яких проводився амбулаторний моніторинг артеріального тиску (ABPM), показав, що телмісартан забезпечує значно краще зниження артеріального тиску в останні 4-6 годин інтервалу між введеннями порівняно з такими поширеними гіпотензивними засобами, як вальсартан, лозартан або амлодипін [14-18]. Ще один доказ стійкого добового контролю артеріального тиску за допомогою телмісартану передбачається отримати наприкінці цього року після одержання результатів дослідження PRISMA, у якому телмісартан порівнюється з інгібітором АПФ раміприлом.

Телмісартан (Мікардіс^®) зараз широко вивчається в рамках великомасштабної і далекосяжної наукової програми, найбільшої серед програм, які проводилися для блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ, у якій беруть участь понад 53 000 пацієнтів. Метою дослідницьких програм ONTARGET™, PRoFESS^® і PROTECTION™ є демонстрація зниження серцево-судинної захворюваності і смертності завдяки профілактиці інсульту і захисту органів-мішеней.

Компанія Boehringer Ingelheim

Група Boehringer Ingelheim є однією з 20 провідних фармацевтичних компаній у світі. Головний офіс компанії знаходиться в м. Інгельхаймі в Германії. Компанія має 152 представництва в 45 країнах світу і більше ніж 34 000 службовців. З моменту заснування в 1885 р. ця сімейна компанія займається дослідженням, розробкою, виробництвом і продажем нових медичних виробів для людини і тварин, що мають високу терапевтичну цінність.

У 2003 р. чиста сума продаж компанії Boehringer Ingelheim становила 7,4 мільярда євро, при цьому більше однієї п’ятої частини від чистої суми продаж було виділено найбільшому в компанії відділу рецептурних препаратів на наукові дослідження і розробку.

Tелмісартан (Mікардіс^®)

Телмісартан був розроблений і створений компанією Boehringer Ingelheim у Германії. Boehringer Ingelheim продає телмісартан під торговельною назвою Мікардіс^® у 84 країнах світу, включаючи США, Японію і європейські країни.

У деяких країнах телмісартан також продають компанії Abbott Laboratories, Bayer AG, GlaxoSmithKline і Yamanouchi.

Примітки

1. MICADO — MICArdis (Missed DOse Study (дослідження Mікардису^® при пропусках у введенні)
   1. MICADO І — 45 центрів в Європі та Південній Африці
   2. MICADO ІІ — 34 центра у США і Канаді
2. Рекомендації ESH/ESC — Рекомендації Європейського товариства гіпертензії / Європейського товариства кардіології для лікування артеріальної гіпертонії
3. Рекомендації JNC VII — Сьомий звіт Об’єднаного національного комітету з профілактики, виявлення, оцінювання і лікування гіпертензії
4. PRISMA — A Prospective Randomised Investigation of the Safety and efficacy of Micardis vs. Ramipril using ABPM (проспективне рандомізоване вивчення безпеки і ефективності Мікардісу в порівнянні з Раміприлом при застосуванні ABPM — амбулаторного моніторування артеріального тиску)
5. ONTARGET^TM — ONgoing Telmisartan Alone and in combination with Ramipril Global Endpoint Trial (проглобальне дослідження телмісартану окремо або в комбінації з раміприлом)
6. PRoFESS^® — Prevention Regimen For Effectively avoiding Second Strokes (превентивне лікування з метою запобігання повторного інсульту)
7. PROTECTION^TM — Programme of Research tO show Telmisartan End-organ proteCTION (наукова програма для демонстрації захисту телмісартаном органів-мішеней)
8. ARB — Angiotensin II Receptor Blocker (блокатор рецепторів ангіотензину II)
9. ACE inhibitor — Angiotensin Converting Enzyme inhibitors [інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ)]

Література

1. Neutel J et al. Curr Opin Nephrol Hypertens 1997;6: 250-256.
2. White W. Blood Press Monit 1997;2:47-51.
3. Kario K et al. Morning surge in blood pressure as a predictor of silent and clinical cerebrovascular disease in elderly hypertensives. A prospective study. Circulation 2003;107:1401-1406.
4. Ishikawa J et al. Morning hypertension is masked in well-controlled hypertensives: the JICHI morning hypertension research study (J-MORE) study. Poster presented at American Society of Hypertension, 2004 New York USA.
5. Burnier M et al. Angiotensin ll receptor agonists. Lancet. 2000;355:637-645.
6. Krzesinksi J et al. The antihypertensive efficacy of telmisartan versus valsartan in patients with mild-to-moderate hypertension after missing one dose. Poster presented at European Council for Blood Pressure and Cardiovascular Research 2003, Seeheim Germany.
7. White W et al. Effects of angiotensin ll receptor blockers telmisartan versus valsartan on the circadian variation of blood pressure. Am J Hypertens 2004;17: 347-353.
8. Lacourciere Y et al. Sustained antihypertensive activity of telmisartan vs valsartan. In press 2004.
9. Neutel J et al. Telmisartan 40 or 80mg / HCTZ 12.5mg provide superior ambulatory BP reductions compared to losartan 50 mg / HCTZ 12.5 mg during the last 6 hours of the dosing interval. Poster presented at European Society of Hypertension, 2004 Paris France.
10. Markham A et al. Valsartan. A review of its pharmacology and therapeutic use in essential hypertension. Drugs 1997;54:299-311.
11. Flesch G et al. Absolute bioavailability and pharmacokinetics of valsartan, an angiotensin ll receptor agonist, in man. Eur J Clin Pharmacol 1997;52:115-120.
12. 2003 European Society of Hypertension — European Society of Cardiology guidelines for the management of arterial hypertension. J Hypertens 2003; 21: 1011 — 1053.
13. Jones D et al. Seventh report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure and evidence from new hypertension trials. Hypertension 2004;43(1):1-3. 2004.
14. Neutel J et al. Evaluation of ARBs for 24 hour BP control: meta-analysis of a clinical database. J Clin Hypertens2003; 5: 58-63.
15. Littlejohn T et al. A prospective, randomised, open-label trial comparing telmisartan 80 mg with valsartan 80 mg in patients with mild to moderate hypertension using ambulatory blood pressure monitoring. Can J Cardiol 2000;16:1123-1132.
16. Smith D et al. Comparison of telmisartan versus losartan: meta-analysis of titration-to-response studies. Blood Press Monit 2003;8:111-117.
17. Neutel J. Use of ambulatory blood pressure monitoring to evaluate the selective angiotensin ll receptor antagonist, telmisartan, and other antihypertensive drugs. Blood Press Monit 2000;5 (suppl 1):S35-S40.
18. Lacourciere Y et al. A comparison of efficacies and duration of action of the angiotensin ll receptor blockers telmisartan and amlodipine. Blood Press Monit 1998;3:295-302.