Эффективность ингибирования тирозинкиназных рецепторов у пациентов с тяжелой рефрактерной астмой
Тучные клетки нередко обнаруживаются в дыхательных путях пациентов с тяжелой БА, несмотря на лечение глюкокортикоидами. Присутствие данных клеток свидетельствует о плохом контроле над заболеванием и, как следствие, низком качестве жизни. Взаимодействие фактора стволовых клеток и рецепторной тирозинкиназы (KIT, c-kit) тучных клеток играет центральную роль в развитии и выживании последних.
Целью исследования было оценить влияние ингибитора KIT иматиниба на выраженность гиперреактивности дыхательных путей, а также на концентрацию и активацию тучных клеток у больных тяжелой БА.
Методы. В рандомизированном двойном слепом плацебо-контролированном 24-недельном исследовании приняли участие пациенты с рефрактерной БА на фоне непрерывного лечения ингаляционным беклометазоном (≥960 мкг/день) и по крайней мере еще одним противоастматическим препаратом. Критериями включения в исследование также служили оценка по 6-балльному опроснику контроля астмы (ACQ‑6) ≥1,5 балла и концентрация метахолина, используемая в провокационной пробе, приводящая к уменьшению объема форсированного выдоха за 1-ю секунду (ОФВ1) на 20% (РС20), ≤10 мг/мл. Участники были рандомизированы для перорального приема иматиниба (200 мг в первые 2 нед, затем 400 мг) или плацебо 1 р/сут на протяжении 24 нед. В период до рандомизации и по окончании периода терапии пациентам была выполнена бронхоскопия дыхательных путей с биопсией. Первичной конечной точкой служило изменение выраженности гиперреактивности бронхов, которая определялась по концентрации метахолина, необходимого для снижения ОФВ1 на 20% (PC20).
Результаты. У 62 пациентов в возрасте 18-65 лет терапия иматинибом достоверно уменьшала выраженность гиперреактивности дыхательных путей по сравнению с плацебо. Спустя 6 мес PC20 метахолина увеличилась в среднем на 1,73±0,60 при повышении дозы иматиниба вдвое и на 1,07±0,60 в группе плацебо (р=0,048). Применение иматиниба в большей степени, чем плацебо, способствовало снижению уровня сывороточной триптазы – маркера активации тучных клеток (снижение на 2,02±2,32 vs 0,56±1,39 нг/мл соответственно; р=0,02). Уменьшение концентрации тучных клеток в дыхательных путях наблюдалось в обеих группах. В группе иматиниба снижение выраженности гиперреактивности дыхательных путей обратно пропорционально коррелировало с количеством эозинофилов периферической крови (р=0,03). Частота побочных эффектов существенно не различалась между группами. Иматиниб ассоциировался с большей вероятностью развития мышечных спазмов и метаболических нарушений, в частности гипофосфатемии. Два пациента в группе активной терапии прекратили участие в исследовании из-за побочных эффектов (нейтропения у одного пациента и судороги у другого). В целом 7 тяжелых побочных эффектов были зарегистрированы у 3 участников во время лечения иматинибом и 10 у 5 больных, получавших плацебо.
Выводы. У пациентов с тяжелой рефрактерной БА применение иматиниба ассоциировано с уменьшением выраженности гиперреактивности дыхательных путей, снижением количества тучных клеток в бронхах и ингибированием высвобождения триптазы.
Cahill K. N., Katz H. R. et al. KIT Inhibition by Imatinib in Patients with Severe Refractory Asthma.
N Engl J Med 2017; 376:1911-1920; 18 May 2017.
Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія
Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...
Розбір клінічного випадку...
Організм людини – це складна жива система, функціонування якої визначається безліччю змінних і задіює величезну кількість механізмів. Зовнішні і внутрішні чинники здатні порушувати регуляцію її діяльності. Однак є механізми, які допомагають ефективно усувати «поломки» в організмі і нормалізувати його стан. Така здатність має назву біорегуляції. Основою біорегуляційної медицини є комплексні біорегуляційні препарати, серед яких одним із найвідоміших є Ехінацея Композитум С. ...
Проблема гострих запальних захворювань верхніх дихальних шляхів (ВДШ), гострого риносинуситу (ГРС) зокрема, є однією з найактуальніших у сучасній клінічній медицині. Останніми роками спостерігають зростання частоти захворювань носа і приносових пазух, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі оториноларингологічної патології) показників. В Україні поширеність гострих ринітів, риносинуситів та ринофарингітів сягає 489,9 випадку на 10 тис. населення, а захворюваність – 5-15 випадків на 1 тис. населення залежно від сезону. Такі хворі становлять 60-65% амбулаторних пацієнтів лікарів-отоларингологів. Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги (УКПМД) призначений забезпечити організацію надання медичної допомоги пацієнтам із ГРС на всіх етапах медичної допомоги для своєчасного виявлення, профілактики та лікування ГРС. ...