Науково-освітній проект «Школа ендокринолога» успішно крокує Україною

Стаття у форматі PDF.

Минулоріч для медичної спільноти було започатковано потужний захід – ​науково-освітній проект «Школа ендокринолога». Як зазначалося в попередніх номерах нашого видання, Школа ендокринолога відбувається за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Асоціації ендокринологів України, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», кафедри ендокринології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Науковим керівником Школи є президент Асоціації ендокринологів України, директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», віце-президент НАМН України, академік НАМН України М.Д. Тронько.

Для наукового супроводу «Школи Ендокринолога» згуртовані найкращі науковці та лектори сфери ендокринології й суміжних спеціальностей, зокрема д.мед.н. М.В. Власенко, д. мед. н. О.В. Зінич, д. мед. н. А.М. Кваченюк, д. мед. н. Є.В. Лучицький, д. мед. н. В.О. Сергієнко, д. мед. н. Л.К. Соколова, д. мед. н. А.М. Урбанович, к. мед. н. Ю.Б. Бєльчіна, к. мед. н. С.В. Болгарська, к. мед. н. Ю.В. Булдигіна, к. мед. н. В.Є. Лучицький, к. мед. н. В.Г. Науменко, к. мед. н. В.Л. Орленко, к. мед. н. Н.А. Спринчук, к. мед. н. К.М. Тронько, О.Є. Озерянська.

Протягом усього існування Школи ендокринолога безпосередньою організацією та забезпеченням комфортних умов проведення заходу в усіх регіонах опікується технічний партнер компанія «LAV CONSULT».

Школа ендокринолога має низку особливостей, які відрізняють її від багатьох інших науково-практичних конференцій. Насамперед – ​це навчальний процес. На початку і після завершення освітньої конференції відбувається тестування учасників за допомогою технологій інтерактивного спілкування з викладачами, що дає змогу простежити динаміку знань учасників з тієї чи іншої тематики й відкоригувати їх.

Навчання у Школі проходить у кілька етапів. На першому етапі учасники слухають лекцію. Після того за допомогою новітніх інтерактивних систем разом із лектором опрацьовують практичні кейси (клінічні випадки) зі щойно прослуханого матеріалу. Далі інтерактивна система наочно демонструє результати відповідей лікарів із практичних кейсів. І нарешті, на останньому етапі слухачі мають можливість у реальному режимі обговорити з лектором найкращу тактику ведення пацієнта в кожному конкретному випадку.

Крім того, величезне зацікавлення присутніх викликає дискусійний модуль, під час кого і доповідачі, й учасники спільно обговорюють питання, які хвилюють їх найбільше. До речі, ці питання учасники Школи надсилають організаторам заходу завчасно, іще до початку занять. У навчальній програмі Школи ендокринолога передбачено також проведення практичних семінарів (воркшопів), під час яких присутні мають змогу набути практичних навичок і просто на місці самостійно обстежити реального пацієнта з ендокринними захворюваннями. Після завершення занять кожен учасник отримує сертифікат про навчання в Школі ендокринолога.

Саме напередодні свого професійного свята 15-16 червня 2017 року вітчизняні медики зібралися у Львові на засідання сьомої Школи ендокринолога. Цьогоріч у заході взяла участь рекордна кількість учасників, а також було розширено коло тем для обговорення і збільшено кількість доповідей.

Ми звернулися до учасників та викладачів Школи ендокринолога із проханням розповісти, що саме приваблює їх у цьому науково-освітньому проекті.

Ольга Лебедь (учасник, призер Школи), міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша, м. Херсон:

– Дуже вдячна організаторам за можливість взяти участь у такому чудовому заході. Я тут уперше, тому з ­величезним зацікавленням слухала лекції провідних фахівців, так би мовити, з перших уст отримала найновішу інформацію, а також практичні поради з ендокринології з урахуванням принципів доказової медицини. Залюбки брала участь у воркшопах і клінічних обговореннях хворих (реальних !).

За два дні вдалося багато чого зробити, ми дізналися чимало нового, обговорили найактуальніші питання і проблеми сучасної ендокринології. Багато хто з лекторів спиралися у своїх доповідях на міжнародні стандарти (європейські та американські), наводили останні результати клінічних досліджень і доказової бази тих чи інших даних. Дуже доречно було одразу поєднувати доповіді з клінічними випадками.

Найбільше сподобалося інтерактивне опитування: аудиторія не мала жодної хвилини на відпочинок, ми безперервно слухали, аналізували, порівнювали, мозок постійно працював. А які отримали подарунки! (Учасники мали змогу дістати подарунки за кращі знання й запитання до викладачів).

Дуже вдячна організаторам за такий чудовий захід. Сподіваюся, що навчання у Школі ендокринолога стане для мене гарною традицією.

Ганна Слободянюк (учасник, призер Школи), обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр, м. Вінниця:

– Я вперше брала участь у Школі, хоча працюю ендокринологом уже 16 років. Вразила насамперед надзвичайно висока організація заходу – ​від реєстрації учасників до дотриманням регламенту доповідей. Було розглянуто дуже багато запитань, з якими стикається лікар-ендокринолог у повсякденній практиці. Вважаю, що тестування учасників конференції – ​надзвичайно дієвий метод навчання. На наступних Школах хотілося б прослухати доповіді з ведення пацієнтів із дифузним токсичним зобом, ендокринною офтальмопатією і раком щитоподібної залози. Бажаю Школі ендокринолога творчої наснаги й процвітання!

Лілія Таран (учасник, призер Школи), Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг», м. Київ:

– На конференції, що відбувалася у рамках освітнього проекту, я була вперше. Не можу не поділитися позитивними враженнями про чудову організацію заходу, а головне – ​його відмінне тематичне наповнення.

Програма конференції включала доповіді на різну тематику, воркшопи, огляд реальних пацієнтів. Цікаво й незвично проводилося тестування («зріз знань») перед початком засідань. Згодом запитання тестів обговорювали під час профільних доповідей, а наостанок відбувалася фінальна перевірка за цими самими запитаннями. Така інновація донесення знань допомагає краще запам’ятовувати важливу інформацію і додає певного драйву, є родзинкою конференції.

Школа ендокринолога – ​це справжній освітній проект, а не лише науково-практична конференція, під час якої лектор повідомляє присутнім певну інформацію. Проведення заходу в такому форматі дає можливість не тільки дізнатися щось нове, так би мовити, «освіжити» свої знання, а й закріпити знання завдяки розбору практичних кейсів за різними темами.

Хочу подякувати організаторам науково-практичної конференції у рамках освітнього проекту «Школа ендокринолога» за відмінну організацію та наукове наповнення. Бажаю творчої наснаги й успіхів у нових освітніх проектах, а особисто кожному – ​міцного здоров’я! Ви робите важливу справу – ​доносите сучасні знання до практикуючих лікарів. Отже, наші пацієнти зможуть отримувати медичну допомогу відповідно до світових рекомендацій, які базуються на доказовій медицині.

Ольга Вишневська і Валентина Музь (учасники Школи), Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка, м. Київ:

– Ми вперше беремо участь у Школі. Враження дуже позитивні. Ми стежимо за новинами Школи на інтернет-сайті ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» і на сторінці Школи у Facebook: дізнаємося про нові теми занять, спікерів тощо. Крім того, Школа обговорюється серед ендокринологів. Наприклад, минулого тижня до нашої установи (Інститут ендокринології) надійшов лист з однієї з облдержадміністрацій зі словами подяки за проведення Школи. От ми вирішили самі приїхати й перевірити. Перше враження – ​гарна організація заходу. Рівень доповідей і воркшопів – ​дуже високий. Тестування дає можливість мобілізуватися, подумати. Ми радимо молодим лікарям, та й фахівцям із досвідом теж, вчитися у Школі ендокринолога. Адже зараз постійно з’являється нова інформація, її треба знати. Крім того, Школа – ​це обмін досвідом, тим більше, що сюди приїздять лікарі з різних регіонів країни. Ми всі маємо спілкуватися. Хотілося б, щоб аудиторію більше залучали до обговорення клінічних випадків.

Лілія Мельник і Катерина Семашко (учасники Школи), комунальна міська лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів:

– Ми були учасниками Школи минулого року, що теж була у Львові. Дуже цікавий формат. Нам подобається. Інформація подається легко, швидко запам’ятовується, одразу ж підсумовується. Стисло, лаконічно, при цьому дають багато інформації. Вважаємо, що практичному лікареві потрібно отримувати інформацію у доступній формі, інформативно, коротко. Можливо, хотілося б, щоб було більше дискусій, але ми розуміємо, що тоді аудиторія має бути не такою численною. Як лікарі з ендемічного регіону ми хотіли би почути більше доповідей щодо різних станів щитоподібної залози, онкопатології щитоподібної залози, порогових станів. Нас дуже хвилюють ці теми. Справді, працюючи в стаціонарі, ми спостерігаємо зростання захворюваності на цукровий діабет, поширення метаболічного синдрому. Тому ми радіємо з того, що з’явився проект, завдяки якому маємо змогу вчитися, пізнавати нове, отримувати знання для повсякденної роботи.

Марина Власенко (викладач Школи), Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця:

– Освітній щорічний проект «Школа ендокринолога», який започаткували провідні викладачі Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка, – ​це великий прорив в навчанні вітчизняних ендокринологів. Я знаю, що Школу відвідують і сімейні лікарі, і терапевти, і вони дуже зацікавлені в цій інформації.

Фахівці кажуть, що хочуть дізнатися – ​з чого починати, що треба робити, яку дозу призначати тощо. Кожен практикуючий лікар навіть при гарних підходах до вивчення будь-яких патогенетичних і біогенетичних механізмів потребує практичних алгоритмів: курси, дози, тривалість застосування. Саме в цьому напрямі слід вибудовувати доповіді – ​від простих моментів, що «покладуть» у свої портфелі сімейні лікарі, до більш глибоких аспектів для ендокринологів. Але кожному необхідно дати конкретні практичні поради та алгоритми.

Гадаю, що Школа з року в рік набуває власного досвіду і стає іще кращою, насамперед завдяки цікавим і актуальним темам. Вони мають бути різнобічними й стосуватися і діабету, і щитовидної залози, і статевої функції, тому що в пацієнта часто спостерігаються усі ці супутні стани, тож він має отримати всебічні рекомендації. Водночас не можу залишити поза увагою питання практичного застосування тих чи інших препаратів. Ми не повинні пропагувати використання певних препаратів, просто маємо поінформувати лікаря про деякі особливості цих продуктів і надати загальну інформацію про групу препаратів.

Я стежу за аудиторією і бачу, що є ендокринологи, які приїздять на заняття Школи у різні міста, оскільки бачать, що тематика лекцій відрізняється. Отже, фахівці хочуть почути й дізнатися якомога більше наявної на сьогодні інформації. Я вважаю, що тематику Школи треба зробити більш сталою, тобто не змінювати програму й увесь рік повністю присвятити цим темам на заняттях Школи в усіх регіонах України.

Людмила Закар’ян (учасник Школи), поліклінічне відділення № 2 міської клінічної лікарні № 1, м. Львів:

– Цьогоріч це вже моя третя Школа ендокринолога. І з нетерпінням чекатиму наступної. Як зауважив один із лекторів, після цієї Школи ми працюватимемо трохи по-іншому. Під час прийому пацієнта час у нас обмежений, а навчання дає мені впевненість у правильності моїх дій. Бачимо динаміку відповідей під час тестування на початку і наприкінці занять. Це дуже важливо. Медицина розвивається, з’являються нові проекти, на ринок виходять більш ефективні препарати, проводяться дослідження… Я працюю 40 років і дуже люблю вчитися, удосконалюватися. Тож чекатиму на наступну Школу.

Любов Соколова (тьютор Школи), Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка, м. Київ:
– Освітній проект «Школа ендокринолога» відсвяткував свій перший ювілей. За останній рік ми були в семи містах України і пишаємося тим, що поспілкувалися із понад 850 лікарями з різних куточків країни. Мета проекту – ​дати ендокринологам нові знання для впровадження сучасних стандартів лікування у щоденну клінічну практику. У цьому ми бачимо наше основне завдання. В усіх містах, де відбувалися заняття Школи, учасники залишали якнайкращі відгуки. Отже, справа, яку ми робимо, потрібна і корисна для лікарів.

Це головне для нас. Водночас підтвердженням затребуваності проекту є постійне збільшення кількості слухачів Школи. Виступити з лекціями ми запрошуємо лікарів із великим практичним досвідом лікувальної та наукової роботи, вони є лідерами думок в ендокринології.

Тематика шкіл різноманітна – ​від патології гіпофіза до репродуктивної ендокринології. Обговорюємо питання лікування діабету і його ускладнень, дитячої ендокринології, консервативного та хірургічного лікування патології щитовидної залози, надниркових залоз тощо. Теми лекцій майбутніх шкіл визначаємо шляхом безпосереднього опитування слухачів або ж пропонуємо їм висловити свої побажання на нашій  сторінці у Facebook.

Виступи у Школі ендокринолога – ​це не просто суха академічна презентація. Слухачі спілкуються з лектором, між собою, ставлять запитання онлайн й відразу отримують відповіді. Отже, Школа дає можливість спікеру не тільки виступити з доповіддю, а й вести діалог із лікарями, що, як ми сподіваємося, сприяє зацікавленості слухачів і прагненню отримати нові знання. Наразі маємо чимало ідей, як зробити процес навчання ще цікавішим. Я впевнена, що ми зможемо реалізувати наші ідеї під час майбутніх занять Школи ендокринолога, а також Школи ендокринології для сімейних лікарів.

Проекти були започатковані у 2016 році, й відтоді відбулося 10 шкіл у різних регіонах України. Вашій увазі пропонуємо попередній календарний план проведення Школи у 2018 році:

лютий – м. Київ;
квітень – м. Ужгород;
червень – м. Львів;
вересень – м. Вінниця;
жовтень – м. Чернівці;
листопад – м. Одеса.

Отже, триває набір усіх охочих на навчання у Школі ендокринолога. Стежте за анонсами на сайті ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» – ​http://www.iem.net.ua/, а також на сторінці Школи ендокринолога у Facebook – ​fb.com/EndoSchool.

Лечение рака щитовидной железы: какова роль КАРБИМАЗОЛа?

Наблюдение за пациентами с дифференцированным раком щитовидной железы (РЩЖ) подразумевает оценку уровня тиреоглобулина и степени поглощения ^131I при сцинтиграфии всего тела в динамике. Эти показатели зависят от стимуляции тиреотропным гормоном (ТТГ), обеспечить которую после тиреоидэктомии можно либо с помощью временной отмены тироксина (Т₄), либо посредством введения рекомбинантного человеческого ТТГ. Поскольку второй вариант является дорогостоящим и недоступен во многих лечебных учреждениях, H. Farghaly и соавт. (2014) изучили возможность применения КАРБИМАЗОЛа для повышения уровня ТТГ у пациентов с дифференцированным РЩЖ после тиреоидэктомии, у которых с помощью отмены Т4 не удается достичь необходимого повышения секреции ТТГ.

Проспективное исследование включило 15 пациентов с дифференцированным РЩЖ, перенесших тотальную тиреоидэктомию, у которых после отмены тироксина на 4 нед уровень ТТГ не поднялся >30 мМЕ/л, что необходимо для проведения сцинтиграфии с ^131I. Все участники получали КАРБИМАЗОЛ в дозе по 10 мг 3 р/сут в течение 2 нед, после чего у них снова оценивали уровень ТТГ. Если он превышал 30 мМЕ/л, проводилась сцинтиграфия, если нет – ​увеличивали дозу КАРБИМАЗОЛа до 15 мг 3 р/сут еще на 1 или 2 нед, а затем снова оценивали уровень ТТГ.

Повысить уровень ТТГ до уровня >30 мМЕ/л у 7 пациентов удалось с помощью применения ­КАРБИМАЗОЛа в дозе 30 мг/сут в течение 2 нед. Еще 7 участникам ­исследования доза ­КАРБИМАЗОЛа была увеличена до 45 мг/сут, а прием ее продлен на 1-2 нед, после чего еще у 4 пациентов уровень ТТГ достиг необходимого. В итоге у 11 пациентов из 15 (73,3%) удалось добиться повышения уровня ТТГ >30 мМЕ/л. Проведенная этим пациентам сцинтиграфия всего тела с ^131I показала наличие резидуальной ткани ЩЗ / опухоли в ложе ЩЗ, и у 4 пациентов были выявлены отдаленные метастазы. Средний уровень ТТГ до применения ­КАРБИМАЗОЛа ­ составил 9,957±5,9 мМЕ/л, а после курса лечения – ​25,8±14,6 мМЕ/л (р<0,0001).

Выводы. У пациентов с РЩЖ и большим резидуальным остатком ткани ЩЗ / опухолями или функционирующими метастазами, у которых отмена Т4 не обеспечивает необходимого для выполнения сцинтиграфии уровня ТТГ, а рекомбинатный человеческий ТТГ недоступен, может быть использован ­КАРБИМАЗОЛ для повышения уровня ТТГ, последующего сцинтиграфического исследования и лечения радиоактивным йодом.

Farghaly Н. et al. Management of cancer thyroid: Is there a role for carbimazole?
J Nucl Med May 2014, vol. 55 no. supplement 1 480.

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 3 (39), жовтень 2017 р.