0 %

Взаємозв’язок між індексом маси тіла та тяжкістю псоріазу

18.03.2018

Псоріаз – це хронічне захворювання, яке пов’язане з дисфункцією імунної системи, спричиненою сукупним впливом генетичних факторів та чинників довкілля, наприклад травм, інфекційних процесів, прийому ліків тощо. Патофізіологія, що лежить в основі цього процесу, включає порушення функціонування клітин вродженого імунітету, кератиноцитів, T-лімфоцитів та їх взаємодії з дендритними клітинами (Lee S., Wu J., 2012; Parisi R. et al., 2013; Kimball A. et al., 2008).

Псоріаз є досить поширеною хворобою, частота якої, за даними різних авторів, становить 2,0-4,7% (Parisi R. et al., 2013; Prodanovich S. et al., 2009). Однак точних специфічних даних щодо поширеності псоріазу немає, оскільки в більшості публікацій повідомляються лише приблизні показники (Parisi R. et al., 2013). Псоріаз уражає людей різного віку, але найбільш поширений у вікових категоріях 20-30 та 50-60 років (Lee S., Wu J., 2012). У 60-90% осіб відзначається сімейний анамнез цієї хвороби (Kimball A. et al., 2008).

Псоріаз негативно впливає на фізичне, психічне і т. зв. професійне здоров’я. Якість життя таких пацієнтів зіставна з аналогічним показником хворих на рак та серцево-судинні хвороби (Prodanovich S. et al., 2009; Richard M. et al., 2013). Зокрема, у 19% осіб із псоріазом та псоріатичним артритом спостерігаються порушення функціональних можливостей (Vena G. et al., 2010).

Індекс маси тіла (ІМТ) на сьогодні є одним з найпростіших показників для оцінки співвідношення ваги та зросту. Існують докази стосовно зв’язку псоріазу та хвороб, пов’язаних з надмірною вагою, у т. ч. цукровим діабетом 2 типу, артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, гіперліпідемією. Збільшення маси тіла (МТ) у таких випадках, імовірно, є наслідком лікування, а також відповіддю пацієнта на системне захворювання. Сьогодні дерматологи звертають більше уваги на ІМТ при оцінці результатів терапії та розглядають ожиріння як незалежний фактор ризику псоріазу (Lee M. et al., 2009).

Ожиріння здатне загострити клінічні прояви псоріазу чи навіть спровокувати його розвиток. Ймовірно, зв’язок між ожирінням та псоріазом є двонаправленим, тобто за умов ожиріння хворі більш схильні до розвитку псоріазу, а псоріаз, у свою чергу, збільшує ризик ожиріння. Однак на сьогодні недостатньо даних для визначення першопочаткового пускового елементу цього хибного кола (Mehta N. et al., 2010).

Існує кілька параметрів для оцінки інтенсивності псоріазу, серед яких площа ураженої поверхні; активність захворювання (інтенсивність почервоніння, товщина кірки, лущення); відповідь на попереднє лікування (Lee S., Wu J., 2012; Mehta N. et al., 2011; Ryan C., Menter A., 2012).

Ступінь тяжкості псоріазу зазвичай визначається за індексом PASI (Psoriasis Area and Severity Index), що враховує площу ураженої шкіри та оцінку ступеня вираженості симптоматики (почервоніння, товщина кірки, лущення): від 0 (відсутність псоріазу) до 72 балів (максимальна вираженість) (Sommer D. et al., 2006).

Визначення факторів ризику хвороби здатне допомогти її контролювати, зменшити вживання ліків та поліпшити перебіг, тому надлишкова вага є фокусом багатьох наукових робіт. Зв’язок між МТ та тяжкістю псоріазу досі не доведений і є полем для теперішніх та майбутніх досліджень.

У дослідження було включено пацієнтів із псоріазом (n=42), які звернулися до лікарні Farshchian (м. Хамадан, Іран) у період з березня 2014 р. до березня 2015 р. Критеріями виключення були небажання брати участь у дослідженні; анамнез сімейної гіперліпідемії, цукрового діабету, гіпотиреозу; застосування місцевих засобів для лікування псоріазу впродовж 1 міс до початку дослідження; вживання системних протипсоріатичних препаратів протягом 6 міс до початку дослідження.

Індекс PASI визначався дерматологом, ІМТ розраховувався шляхом ділення ваги пацієнта (кг) на його зріст (м) у квадраті. Результати інтерпретувалися таким чином: <18,5 кг/м2 – недостатня МТ; 18,5-24,9 кг/м2 – оптимальна МТ; 25,0-29,9 кг/м2 – надлишкова МТ; 30,0-34,9 кг/м2 – ожиріння І ступеня; 35,0-39,9 – ожиріння ІІ ступеня; >40 кг/м2 – ожиріння ІІІ ступеня. Усі виміри здійснювалися натще медичними працівниками (тобто не зі слів пацієнтів). Для збору демографічних та клінічних даних застосовувався спеціальний опитувальник. Дані аналізувалися за допомогою статистичної програми SPSS (версія 16).

Результати

Відповідно до PASI учасників дослідження розподілили на 3 групи: псоріаз незначної тяжкості (0-7), помірно тяжкий (7-12) та тяжкий (>12). Загалом у 15 (35,07%) хворих діагностували псоріаз незначної тяжкості, у 9 (21,4%) – помірно тяжкий, у 18 (42,9%) – тяжкий.

Середній вік учасників становив 46±13,39 року; середній ІМТ – 27,4±5,64 кг/м2; за умов незначної тяжкості хвороби – 25,86±5,93 кг/м2, помірної – 30,85±3,77 кг/м2, при тяжкому псоріазі – 26,96±5,68 кг/м2 (p=0,096). Тест Пірсона не виявив зв’язку між ІМТ та PASI (p=0,849). Середній показник окружності талії учасників дослідження становив 93,4±10,74 см; у групах незначного, помірно тяжкого та тяжкого псоріазу – 91,54±11,49, 99,00±8,39 та 92,17±10,73 см відповідно (p=0,211), тобто статистично значущої різниці зафіксовано не було.

Статистичний аналіз не виявив також різниці за такими параметрами, як вік початку хвороби та тривалість патологічного процесу. Середній показник віку початку хвороби у всій групі дослідження становив 40,095±9,28 року, у групах незначного, помірно тяжкого та тяжкого псоріазу – 40,34±8,00, 37,66±9,84 та 41,12±9,55 року відповідно (p=0,667). Середній показник тривалості захворювання для всіх учасників становив 7,12±2,89 року, для трьох груп за тяжкістю від найменшої до найбільшої – 6,87±2,88, 4,89±2,53 та 8,45±2,41 року відповідно (p=0,007).

Аналіз шкідливих звичок встановив, що 9 (21,4%) хворих на момент дослідження чи в анамнезі вживали алкогольні напої, а 33 (78,6%) пацієнти ніколи їх не вживали (p=0,510). Курцями тепер чи в минулому були 14 (33,3%) осіб, ніколи не курили 28 (66,7%) пацієнтів (p=0,760).

Обговорення

Головною метою дослідження було встановити зв’язок ожиріння з тяжкістю псоріазу. Раніше M. Farshchian та співавт. (2015) показали, що в групі хворих на псоріаз ІМТ був значно вищим, ніж у групі контролю (26,36±4,71 vs 2,60±3,00 кг/м2; p=0,02). F. Bardazzi та співавт. (2010) виконали подібне дослідження в Італії, під час якого також виявили, що зростання ІМТ та окружності талії впливало на тяжкість хвороби. Дослідження F. Prignano та співавт. (2009) за участю 268 пацієнтів із псоріазом показало, що збільшення ваги асоціювалося з погіршенням відповіді на лікування. У системному огляді P. Felming та співавт. (2015) було продемонстровано значущий зв’язок між більшою тяжкістю псоріазу та вищим ІМТ у 7 з 9 проаналізованих публікацій. A. Armstrong та співавт. (2012) у метааналізі 16 обсерваційних досліджень встановили, що узагальнене відношення шансів для ожиріння серед пацієнтів із псоріазом порівняно з учасниками без цієї хвороби становило 1,66 (95% ДІ 1,46-1,89). Крім того, у хворих з тяжчим псоріазом фіксувався більший ризик ожиріння, ніж за умов незначної інтенсивності патологічного процесу. Натомість у згаданому вище дослідженні подібних зв’язків та тенденцій не виявлено.

Більш ранні наукові роботи щодо зв’язку ожиріння та псоріазу були проведені у Європі як великомасштабні епідеміологічні дослідження (Brauchli Y. et al., 2009; Kim G. et al., 2012; Wakkee M. et al., 2009; Zamanian A., Mahjub H., 2005). Перше випробування, виконане 1986 року в Скандинавії, показало, що ожиріння більш поширене серед жінок із псоріазом (Kim G.W. et al., 2012). Аналогічне американське дослідження продемонструвало, що ожиріння частіше спостерігається при псоріазі, ніж у популяції без цієї хвороби (Zamanian A., Mahjub H., 2005).

Розповсюдженість ожиріння в розвинутих країнах та країнах, що розвиваються, швидко зростає. Існує думка, що ожиріння впливає на виникнення та перебіг дерматологічних хвороб, у т. ч. збільшуючи їх поширеність та тяжкість (Zamanian A., Mahjub H., 2005; Herron M. et al., 2005). Ця точка зору підтверджена в датському проспективному рандомізованому клінічному дослідженні, яке оцінювало вплив зниження МТ на тяжкість псоріазу в пацієнтів з надмірною вагою. Через 16 тиж в учасників дослідження, що перебували на низькокалорійній дієті, відзначалося більш виражене, хоча й статистично незначуще (p=0,06), зниження PASI, ніж у хворих контрольної групи, які отримували звичне харчування (Madanagobalane S., Anandan S., 2012).

Дослідження минулого десятиліття виявили в пацієнтів з ожирінням стан хронічного запалення, що супроводжувався високими рівнями фактора некрозу пухлини, інтерлейкіну-6 та С-реактивного білка. Крім того, існує думка стосовно гіршої чутливості тканин до інсуліну, більшого окисного стресу та продукції вільних радикалів серед осіб з надмірною вагою. Деякі дослідження підтвердили, що прозапальні цитокіни можуть брати участь у перебігу псоріазу, що пояснює зв’язок між ІМТ та цією хворобою (Herron M. et al., 2005; Pietrzak A. et al., 2008).

L. Mallbris та співавт. (2006) не виявили значущої різниці в ІМТ хворих на псоріаз (до 12 міс після початку захворювання) та осіб контрольної групи. M. Herron та співавт. (2005) стверджують, що ожиріння є скоріше наслідком псоріазу, ніж його фактором ризику. У роботі цих науковців ожиріння жодним чином не впливало на відповідь на лікування чи побічні ефекти місцевих кортикостероїдів, світлолікування чи системних засобів, що зіставне з результатами згаданого вище випробування.

Під час дослідження не було виявлено також зв’язку між шкідливими звичками (куріння та вживання алкоголю) і тяжкістю псоріазу, хоча M. Herron та співавт. (2005) вказують, що пацієнти з ожирінням та псоріазом частіше курили, ніж особи з ожирінням (35 vs 9%; p<0,001).

Таким чином, результати дослідження не підтвердили наявності зв’язку між ІМТ, окружністю талії, віком, статтю та тяжкістю псоріазу. Автори вважають, що брак доказів не дозволяє розглядати метаболічний синдром як фактор ризику зростання тяжкості псоріазу, проте такий результат може бути обумовлений невеликою кількістю учасників випробування. Безсумнівно, існує потреба в подальших дослідженнях у цій області.

 

Sobhan M., Farshchian M. Associations between body
mass index and severity of psoriasis. Clin Cosmet Investig Dermatol.
2017; 10: 493-498.

 

Переклала з англ. Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (425), лютий 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

25.07.2019 Кардіологія Качество жизни у пациентов с инфарктом головного мозга на фоне перенесенного инфаркта миокарда

В журнале «Неврология и нейрохирургия. Восточная Европа» (2018; Т. 8, № 2) была опубликована статья коллег из Беларуси, в которой приведены данные исследования по оценке влияния оригинальной комплексной системы реабилитации на качество жизни у пациентов, перенесших мозговой инсульт (МИ), с кардиологической патологией в анамнезе. Установлено негативное влияние сопутствующих заболеваний сердца на качество жизни больных после МИ. Доказано, что разработанная комплексная система новых подходов к реабилитации таких пациентов безопасна, не оказывает негативного влияния на уровень качества жизни, по ряду параметров отмечается более выраженная тенденция к улучшению ряда показателей по сравнению с общепринятыми ранее мероприятиями....

25.07.2019 Кардіологія Токсико-епідермальний некроліз: огляд літератури та сучасних рекомендацій у фокусі уваги ревматологів

Синдром Стівенса – Джонсона та токсико-епідермальний некроліз (ССД/ТЕН) є рідкісними вторинними патологічними станами, з якими протягом свого професійного життя стикається невелика кількість клініцистів, а успішними результатами лікування можуть пишатися ще менше. Практика ведення таких хворих серед фахівців багатьох спеціальностей і установ охорони здоров’я вельми різниться. Це пояснюється обмеженою доказовою базою щодо результатів терапії даних нозологій. Відтак, у багатьох наявних рекомендаціях термін ССД/ТЕН охоплює повний спектр проявів захворювання, тобто ССД, TEН та ССД/ТЕН (перехресний синдром) збігаються і мають однакові принципи лікування....

25.07.2019 Кардіологія Вплив стратегії лікування артеріальної гіпертензії на серцевий ритм

На ІХ науково-практичній конференції Асоціації аритмологів України, що пройшла 16‑17 травня у Києві, було всебічно розглянуто проблематику аритмій, ускладнення даної патології та сучасні стратегії лікування. Серед багатьох цікавих й актуальних доповідей, майстер-класів, дискусій неабияку увагу слухачів привернула лекція Юрія Миколайовича Сіренка, доктора медичних наук, професора кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувача відділення симптоматичних гіпертензій Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України (м. Київ)....

25.07.2019 Кардіологія Витамин К-независимые пероральные антикоагулянты: международные исследования профилактики инсульта

В Киеве 16‑17 мая прошла ІХ научно-практическая конференция Ассоциации аритмологов Украины. Среди многих докладов, лекций, дискуссий, представленных на мероприятии, интерес вызвал, в частности, симпозиум «Новые возможности НОАК в профилактике инсульта: от пациентов с фибрилляцией предсердий к пациентам с синусовым ритмом». В рамках обмена научными мнениями прозвучало два доклада – доктора медицинских наук, профессора Олега Сергеевича Сычева и доктора медицинских наук, профессора Елены Акиндиновны Коваль....