Механізм психічних порушень при системному червоному вовчаку
Учені з Медичної школи Гарварда (США) та Університету Отто фон Ґеріке (м. Магдебург, Німеччина) виявили, що запалення, яке виникає при аутоімунних захворюваннях, зокрема при системному червоному вовчаку (рідше хвороба Лібмана-Сакса), призводить до знищення зв’язків між нейронами в головному мозку. В результаті чого у хворих можуть з’являтись психоневрологічні симптоми, такі як тривожність, депресія, судоми і порушення когнітивних функцій.
Зокрема, сигналом до знищення нервової тканини виявився інтерферон I типу, а блокування його рецепторів у мозку успішно зняло неврологічні симптоми в мишей. Результати проведеного дослідження наведено в статті A.R. Bialas et al. «Microglia-dependent synapse loss in type I interferon-mediated lupus», опублікованій у журналі Nature (2017; 546: 539–543).
Науковці висунули нову гіпотезу, що при системному червоному вовчаку периферичний інтерферон I типу проникає через гематоенцефалічний бар’єр до головного мозку, де активує мікроглію, зумовлюючи її надмірну активність. Для перевірки цього припущення взяли кілька ліній модельних мишей із зазначеним захворюванням, що викликане різними мутаціями. Спільним критерієм включення був підвищений рівень інтерферону I типу і виражені неврологічні симптоми (погіршення здатності проходити лабіринти і соціальна агресія).
У мишей із системним червоним вовчаком і підвищеним рівнем інтерферону в мозку спостерігалася індукція мішеней інтерферону і підвищена активність мікроглії.
Щоб з’ясувати, що саме «поїдає» мікроглія, вчені виділили вказані клітини з мозку і пофарбували специфічними барвниками до різних компонентів нервових клітин. Як виявилося, інтерферон-активовані клітини мікроглії воліють «поїдати» синапси, тобто контакти між нейронами. «Заклопотані» синаптичні бульбашки всередині клітин мікроглії були помітні під мікроскопом. Отже, в мозку хворих на системний червоний вовчак порушується взаємодія між нейронами, зовнішнім проявом якої стають саме різноманітні неврологічні порушення.
Після введення мишам препарату, що являє собою антитіло до рецептора інтерферону I типу, який блокує його, у тварин знизився рівень молекулярних маркерів відповіді на інтерферон і нормалізувалась активність мікроглії. Крім того, після лікування поведінка мишей не відрізнялася від здорової популяції. Автори зробили висновок, що системний червоний вовчак може добре піддаватися лікуванню, що було продемонстровано на мишачій моделі захворювання.
За матеріалами www.nature.com
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
10-12 вересня в сонячній Одесі відбувся ХІ Нейросимпозіум, у ході якого провідні експерти обговорювали останні досягнення в діагностиці та лікуванні патологій нервової системи. Впродовж трьох днів роботи конференції були проведені численні лекції та майстер-класи, під час яких учасники мали можливість обмінятися досвідом не тільки з українськими колегами, а й із запрошеними міжнародними експертами. Цьогоріч участь у заході взяли близько 800 лікарів....
Вертеброгенные болевые синдромы занимают одно из ведущих мест во всех странах мира как по распространенности, так и по количеству дней нетрудоспособности. Наиболее частой формой вертеброгенных болевых синдромов являются дискогенные радикулопатии, характеризующиеся болевыми, моторными и вегетативными нарушениями, обусловленными поражением корешков спинного мозга. ...
Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, 47 млн осіб у світі страждають на деменцію й щороку реєструється майже 10 млн нових випадків цього захворювання (WHO, 2017). Однією з провідних причин зростання поширеності деменції є виражене старіння світової популяції (Jaul E., Barron J., 2017)....
Діабетична ретинопатія (ДР) буває у кожного третього пацієнта з діабетом і є основною причиною сліпоти серед людей працездатного віку. У кожного десятого зір значно погіршується через діабетичний набряк макули (ДНМ) або проліферативну ДР. Крім того, ДР підвищує ризик інших ускладнень – нефропатії, інсульту, серцево-судинних захворювань (ССЗ), а також смертності, особливо за діабету 2 типу. Сучасна терапія впливає здебільшого на пізні стадії ДР. Тому пошук нових ефективних профілактичних та інтервенційних стратегій, спрямованих на ранні етапи патогенезу, дасть змогу зменшити ризик ускладнень і скоротити витрати на лікування....