Цефуроксим у лікуванні позалікарняних інфекцій: позиції зберігаються

02.07.2018

Стаття у форматі PDF

Серед сучасних антибіотиків, які застосовують у клінічній практиці, важлива роль належить цефалоспоринам, що пов’язано з широким спектром їх антибактеріальної дії, низьким ступенем резистентності мікроорганізмів до цих препаратів, властивою їм стійкістю до β-лактамаз, доброю переносимістю, низькою частотою побічних явищ, високою клінічною та мікробіологічною ефективністю.

Існує чотири покоління цефалоспоринів, кожне з яких має свої переваги та недоліки стосовно впливу на різну мікрофлору або здатності створювати терапев­тичні концентрації у вогнищах запалення. Так, цефалоспорини I покоління – ​менш активні стосовно грамнегативної мікрофлори, що обмежує їх використання для стартової емпіричної антибіотикотерапії.

Цефало­спо­рини ІІІ покоління, які розроблені для лікування госпітальних інфекцій, широко застосовують для впливу на грамнегативну флору, проте відносно респіраторних збудників їх слід розглядати як препарати ­резерву. Цефалоспорини ІІ покоління займають проміжну позицію, вони можуть бути оптимальним варіантом емпіричної терапії.

Серед цефалоспоринів ІІ покоління особливе місце посідає цефуроксим, який є стійким до дії β-лактамаз і має оптимальний протимікробний спектр відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій. Лікарською формою цефуроксиму для перорального прийому є ­цефуроксим аксетил.

Важливою особливістю фармакокінетики цефуроксиму аксетилу є те, що це антибіотик-проліки, який надходить у гастроінтестинальний тракт у неактивній формі і під впливом гідролізу перетворюється в активну речовину (цефуроксим) у стінці тонкого кишечнику. З огляду на те що у просвіті кишечнику знаходяться лише неактивні проліки, можна стверджувати, що цефуроксим аксетил має незначний вплив на кишкову мікрофлору, що мінімізує ризик розвитку антибіотик-асоційованої діареї.

Оригінальний цефуроксим аксетил (Зіннат) був синтезований британською компанією «ГлаксоСмітКляйн» у 1987 р., і сьогодні препарат продовжує демонструвати високу ефективність і безпеку при лікуванні бактеріальних інфекцій.

Респіраторні інфекції

Інфекції дихальних шляхів (ІДШ) залишаються найбільш поширеними інфекційними захворюваннями. ІДШ можуть спричиняти віруси та бактерії, які часто взаємодіють одне з одним. Основними бактеріальними патогенами, які уражають верхні та нижні відділи ­респіраторного тракту, є Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis та стрептококи групи А.

Цефуроксим має низку фармакокінетичних переваг, які є підставою вважати його препаратом вибору в лікуванні ІДШ. Пероральний прийом цефуроксиму аксетилу у звичайних дозах забезпечує у тканинах і рідинах респіраторного тракту високі концентрації, які перевищують мінімальну інгібувальну концентрацію для більшості патогенів. Проникнення цефуроксиму у бронхіальний секрет є дозозалежним.

Встановлено, що концентрації цефуроксиму у слизовій оболонці дихальних шляхів є ефективними проти S. pneumoniae та H. influenzae. Цефуроксим також ефективний проти M. catarrhalis – ​поширеного збудника ­гострого середнього отиту та синуситу в дітей.
У пацієнтів із загостренням хронічного бронхіту та виділенням слизового або гнійного мокротиння лікування цефуроксимом забезпечує швидке усунення симптомів, зазвичай вже на 2-й день терапії.

Чотириденний курс лікування цефуроксимом аксетилом із високою ефективністю застосовують при гострих бактеріальних інфекціях середнього вуха та придаткових пазух носа. У дітей із гострим середнім отитом або синуситом 5-денний курс терапії цефуроксимом аксетилом забезпечує такі самі результати, як і 10-денний курс амоксициліну/клавуланату, стосовно частоти клінічного одужання, ерадикації збудника та профілактики рецидивів.Менша тривалість лікування покращує комплаєнс пацієнтів, зменшує ймовірність клінічної невдачі та запобігає селекції резистентних штамів.

Останніми роками спостерігається зростання поширеності респіраторних патогенів, резистентних до пеніциліну внаслідок продукування β-лактамаз (H. influenzae, M. catarrhalis, S. aureus, Fusobacterium spp., Prevotella spp.) або змін пеніцилін-зв’язувального білка (S. pneumoniae). При цьому цефуроксим зберігає високу активність проти цих збудників. Загальна клінічна ефективність ­цефуроксиму аксетилу в лікуванні ІДШ перевищує 94%.

У США національними настановами з лікування ­гострих бактеріальних риносинуситів цефуроксим аксетил рекомендовано до застосування як антибіотик першої лінії терапії при нетяжкому перебігу захворювання, а у Канаді – ​як препарат другої лінії у пацієнтів, у яких не вдалося досягти покращення після 4-денного курсу амоксициліну.

Цефуроксим аксетил також широко ­застосовують у дорослих і дітей для етіотропної терапії гострого середнього отиту та амбулаторного лікування пневмонії. При бактеріальному тонзилофарингіті 5-денний курс цефуроксиму аксетилу ефективний як для лікування захворювання, так і для ерадикації піогенного стрептокока.

Інфекції сечового тракту

Інфекції сечових шляхів (ІСШ) є дуже поширеними у клінічній практиці, особливо у жінок. Діагноз ІСШ є мікробіологічним і встановлюється за наявності одного штаму бактерій у концентрації 105 КУО/мл у двох зразках сечі.

Захворюваність ІСШ у жінок підвищується під час вагітності. Безсимптомна бактеріурія визначається у 2-10% вагітних; майже у 30% таких хворих без належного лікування розвивається пієлонефрит. Неліковані ІСШ у вагітних асоційовані з підвищеною материнською і перинатальною захворюваністю та смертністю, передчасними пологами та народженням дитини з низькою масою тіла.

ІСШ – ​частий діагноз у чоловіків похилого віку з патологією передміхурової залози, обструкцією витоку сечі або інструментальними втручаннями на сечовому тракті. Ці інфекції також можуть розвиватися у молодих чоловіків, яким не виконувалося обрізання (­через підвищену колонізацію E. coli препуціального мішка і залоз), або у чоловіків, чий сексуальний партнер має колонізацію уропатогенами. У чоловіків індикатором ІСШ є бактеріурія >103 КУО/мл (чутливість і специфічність 97%).

Цефуроксим має високу активність in vitro та in vivo відносно всіх основних уропатогенів, зокрема E. coli, S. saprophyticus, P. mirabilis, K. pneumoniae, Enterococcus spp., Pseudomonas spp. та ін. Цефуроксим є метаболічно стабільним, більшість прийнятої дози екскретується з сечею у незміненому вигляді. Завдяки цій особливості антибіотик є ефективним у пацієнтів з уростазом. Цефуроксим зберігає активність проти уропатогенів, резистентних до інших антибіотиків. Клінічна та мікробіологічна ефективність препарату в лікуванні ІСШ ­сягає 96%. 
Кокранівський огляд 11 досліджень за участю 1125 вагітних засвідчив, що цефуроксим є ефективним і безпечним антибіотиком. Американська академія педіатрів (AAP) рекомендує 7-14-денний курс терапії цефуроксимом аксетилом дітям віком від 2 міс до 2 років з ІСШ.

Інші інфекції

Цефуроксим є ефективним у лікуванні полімікробних інфекцій, характерних для діабетичної стопи. В ішемізованих тканинах і рановому ексудаті підтримуються високі концентрації цефуроксиму.
Цефуроксим має здатність легко проникати крізь біоплівки, що вкривають імплантати; це важлива його ­перевага порівняно з ванкоміцином, тобраміцином і ­ципрофлоксацином.

Протягом кількох десятиліть цефуроксим успішно ­застосовують у лікуванні різноманітних інфекцій шкіри та м’яких тканин, зокрема орбітального целюліту, фурункольозу, піодермії та імпетиго.

У хірургічній практиці цефуроксим у разовій дозі до 1,5 г використовують для антибіотикопрофілактики за 30-60 хв до розрізу. Цефуроксим добре розподіляється в рідині інтерстиціального простору підшкірної жирової клітковини і завдяки цьому забезпечує високу ефективність у пацієнтів з ожирінням.

Профіль безпеки

Діти та дорослі пацієнти добре переносять цефуроксим аксетил. Більшість небажаних подій (переважно диспепсичні розлади) мають легкий характер і самостійно зникають після відміни препарату. Тяжкі небажані події зустрічаються дуже рідко.

Застосування фторхінолонів та макролідів асоціюється з подовженням інтервалу QT, що становить особливу небезпеку для пацієнтів із хворобами серця. Цефуроксим не чинить такої побічної дії, тому його застосування є безпечним у пацієнтів кардіологічного профілю. Зокрема, препарат успішно використовують у дитячих і дорослих відділеннях інтенсивної терапії для профілактики та лікування пневмонії.

Фторхінолони асоціюються з підвищеним ризиком тендиніту та розриву сухожиль у пацієнтів усіх вікових категорій. Цей ризик збільшується у пацієнтів віком старше 60 років та у хворих, які одночасно отримують кортикостероїди. На тлі прийому цефуроксиму не виникає побічних явищ з боку сухожиль.

Цефуроксим не метаболізується печінковими ферментами CYP, тому має низький потенціал медикаментозної взаємодії.
Управління з контролю якості харчових продуктів і ­лікарських препаратів (FDA) США і Британське торакальне товариство (BTS) рекомендують цефуроксим для лікування позалікарняної пневмонії та інших інфекцій ­дихальних шляхів.

Що стосується безпечності застосування цефуроксиму під час вагітності, то препарат має категорію В. Його можна призначати пацієнткам у будь-якому триместрі, він не має тератогенного ефекту і не чинить жодного негативного впливу на внутрішньоутробний розвиток дитини. У 2015 р. FDA включило цефуроксим до переліку препаратів, застосування яких є безпечним для лікування вагітних. FDA рекомендує застосовувати ­цефуроксим у вагітних у дозі 250 мг кожні 12 год протягом 3-7 днів.

Висновки

Цефуроксим аксетил – ​пероральна форма цефалоспоринового антибіотика цефуроксиму, якому притаманна активність проти широкого спектра грампозитивних і грамнегативних патогенів. Цефуроксим є стабільним відносно дії більшості бактеріальних β-лактамаз, завдяки цьому він має високу ефективність в ерадикації ­бактерій – ​продуцентів β-лактамаз. Ця властивість препарату є дуже важливою в умовах зростання антибіотикорезистентності.

Сучасні національні та міжнародні настанови рекомендують застосовувати цефуроксим при інфекційних захворюваннях різної локалізації. З огляду на фармакокінетичний профіль, високу ефективність і безпеку цефуроксим може бути препаратом вибору для лікування інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів, циститу, пієлонефриту, інфекцій шкіри та м’яких тканин. Цефуроксим добре переносять усі групи пацієнтів, у тому числі хворі похилого віку, діти та вагітні.

Оригінальним (брендовим) препаратом цефуроксиму аксетилу є Зіннат (GlaxoSmithKline, Велика Британія). Зіннат застосовують у дорослих і дітей у лікарській формі таблеток або суспензії. Рекомендовані дози становлять: для дітей віком від 3 міс із масою тіла до 40 кг для лікування гострого тонзиліту, фарингіту та бактеріального синуситу – ​10 мг на 1 кг маси тіла 2 р/добу, циститу та пієлонефриту – ​15 мг/кг 2 р/добу; для дітей віком від 2 років та старше для лікування гострого середнього отиту та більшості серйозних інфекцій – ​15 мг/кг 2 р/добу; для дорослих та дітей із масою тіла понад 40 кг при більшості інфекцій – ​по 1 таблетці 250 мг 2 р/добу, гострому середньому отиті та більш тяжких інфекціях нижніх ­дихальних шляхів – ​по 1 таблетці 500 мг 2 р/добу.

Список літератури знаходиться в редакції.

Стаття друкується у скороченні.

Badhwar V.R., Ganapathy S., Prabhudesai P.P. et al. 
A Relook of Cefuroxime in Community Infections: An Option Still Beneficial. J Assoc Physicians In. 2016 Jul; 64 (7): 95-101.

Підготував Михайло Корінчук

Тематичний номер «Педіатрія» №2 (45), червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

08.07.2020 Педіатрія Роль пробіотиків у лікуванні дітей раннього віку з діарейним синдромом

Діарея інфекційної природи нині є одним із найпоширеніших захворювань у світі, що за частотою поступається лише гострим запальним респіраторним захворюванням. Провідне місце серед етіологічних чинників інфекційної діареї (ІД) у дітей в усьому світі займають віруси, на які припадає близько 70-80% усіх випадків ІД, на бактерії – 7-10% . За останні роки кількість випадків змішаних вірусно-бактеріальних діарей [1, 2] збільшилася до 15-17%....

27.05.2020 Гастроентерологія Педіатрія Менеджмент екзокринної недостатності підшлункової залози в дітей

Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – це стан, що характеризується зниженням секреції ферментів та/або бікарбонатів підшлунковою залозою (ПЗ), а це призводить до мальабсорбції нутрієнтів [1, 2]. Незважаючи на те що ПЗ має чималий фізіологічний резерв, зниження секреції на <10% супроводжується появою характерних симптомів: хронічної діареї, стеатореї, недостатнього набору маси тіла [3-6]. Симптоми ЕНПЗ не завжди можуть бути розпізнаними, що ускладнює діагностику патології. Негативний вплив ЕНПЗ на здоров’я та самопочуття людини зумовлений мальдигестією та мальабсорбцією макро-, мікроелементів і жиророзчинних вітамінів (ЖРВ)....

27.05.2020 Педіатрія Ключові аспекти дитячої нутриціології: оновлені алгоритми та сучасні рекомендації

16 квітня 2020 року за підтримки ВГО «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України» відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання дитячої нутриціології», на якій було розглянуто ключові аспекти ведення дітей раннього віку з функціональними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), ожирінням, алергічними реакціями та патологією печінки. Також новою та цікавою для слухачів була тема, присвячена грудному вигодовуванню в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, адже досліджень у цьому напрямку поки що немає....

27.05.2020 Кардіологія Педіатрія Порушення ритму і провідності серця (закінчення)

Під аритмією розуміють серцевий ритм, що відрізняється від нормального синусового ритму частотою, регулярністю і джерелом, а також порушенням зв’язку або послідовності між активацією передсердь і шлуночків. Порушення ритму серця, як правило, обумовлені різними захворюваннями, але також можуть виникнути самостійно. Це пов’язане, в основному, з наявністю кола re-entry (додаткові передсердно-шлуночкові шляхи проведення, тріпотіння передсердь), а також з чутливістю клітин-водіїв ритму, які можуть знаходитися у різних відділах серця, до адренергічних впливів....