0 %

Проблема риносинуситу в аспекті якості життя лікаря та пацієнта

05.07.2018

Бути одночасно ефективним, щасливим і… лікарем! Чи є дієвий рецепт того, як зберігати високу працездатність, позитивний настрій та власне емоційне здоров’я, щоб максимально ефективно надавати допомогу хворим? Чи правда, що щасливі лікарі краще лікують пацієнтів? Як живеться пацієнту із симптомами риносинуситу? Чи відчуває він аромат життя? Отримати відповіді на ці запитання лікарі-отоларингологи змогли на науковому симпозіумі, який відбувся 15 червня з ініціативи компанії Bionorica.

Напередодні дня медичного працівника фітонірингова компанія Bionorіca влаштувала для лікарів подарунковий інтенсив, на якому говорили не про діагностику та лікування риносинуситу. Говорили відверто і про наболіле: де шукати щасливого й ефективного лікаря і як знайти його в собі. До цієї водночас простої і непростої розмови запросили найдосвідченіших лекторів, які поділилися власними роздумами з приводу окресленої теми.

Завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, доктор психологічних наук, професор Олег Созонтович Чабан зазначив, що сучасна людина живе в неймовірні часи, коли життя постійно змінюється, причому швидкість, з якою відбуваються зміни, дедалі зростає.

Комунікацій останнім часом стало значно більше, але й самотності, як це не парадоксально,  – ще більше. Невдоволеність роботою, перевтома, відчуття самотності та браку соціальної підтримки відчувають як лікарі, так і середній медичний персонал.

Так званий синдром емоційного вигорання (СЕВ) спостерігається більш ніж у половини медичних працівників. Під СЕВ розуміють своєрідний механізм психологічного захисту, який формується в умовах емоційного напруження і характеризується повним або частковим виключенням емоцій. Звичайно, такий механізм впливає як на професійну діяльність, так і на інші сфери життя людини, в тому числі значно знижує якість життя лікаря.

Монотонність роботи, особливо якщо її сенс здається сумнівним; вкладання в роботу великих особистісних ресурсів при недостатності визнання і позитивної оцінки; неадекватне співвідношення об’єму роботи і термінів її виконання – ці та інші фактори підвищують вирогідність розвитку СЕВ.

Щоб уникнути СЕВ, фахівці радять дотримуватися нескладних, але дієвих порад: обдумано розподіляти своє навантаження, переключатися з одного виду діяльності на інший, простіше ставитися до конфліктів і виважено йти до своєї мети. Треба зрозуміти, що життя багатогранне, і робота – це тільки невелика його частина, а не його суть. До речі, ви бачили коли-небудь, як хворіють лікарі? Якщо в лівій руці стирчить крапельниця, то права рука обов’язково дописує незакінчену історію хвороби. Особливо коли йдеться про таку дрібницю, як закладений ніс,  – невже риносинусит може стати між лікарем і його роботою?

Слід зазначити, що риносинусит псує життя як лікарям, так і пацієнтам. Вплив риносинуситу на якість життя недооцінений, й отоларингологи знають про це не з чуток. Наскільки страждають різні сфери життя пацієнтів з риносинуситом, нагадав лікарям завідувач кафедри отоларингології та офтальмології з курсом хірургії голови і шиї Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Василь Іванович Попович. Він зазначив, що якість життя із суто медичного погляду є інтегральною характеристикою фізичного, психологічного, соціального та емоційного стану пацієнта. Тому оцінювати цей показник треба, беручи до уваги різні сфери життя пацієнта: як ті, що безпосередньо пов’язані зі станом здоров’я, так і залежні від нього лише опосередковано.

До того ж оцінка базується насамперед на думці самого хворого, його суб’єктивному сприйнятті якості свого життя. Риносинусит, що супроводжується ринообструкцією,  – серйозне обмеження, яке значно знижує якість життя.

Мабуть, кожен з лікарів хоча б раз у житті відчув саме на собі симптоми риносинуситу. І саме в такі моменти життя людина задається питанням, навіщо вона має ніс: для того, щоб дихати, відчувати аромати, забезпечувати резонанс і звучання голосу або щоб прикрашати обличчя? Нюх – перше із відчуттів, яке з’явилося в процесі еволюції. Нюхові ядра локалізуються в найбільш древній частині головного мозку (так званий нюховий мозок), а поряд з ними – лімбічна система, яка відповідає за наші емоції.

Усі запахи емоційно забарвлені, вони викликають у нас ті чи інші емоційні переживання, «байдужих» запахів не існує.
Саме знайомі аромати активують емоційну пам’ять. Кожен знає, який вирій почуттів здіймає в душі запах рідної домівки або коханої людини. До речі, про вирій почуттів слід сказати окремо. У більшості сучасних культур світу поцілунок є найвищим проявом любові, ніжності, вдячності та, звісно, кохання. В акті поцілунку задіяні 16 пар біляротових м’язів, а ніс разом з губами відіграє в ньому ключову роль. Уявіть, наскільки погіршується якість поцілунків при риносинуситі!

Не дивно, що ще в 1887 р. лікарі звернули увагу на цей аспект життя пацієнтів і вперше описали явище апрозексії (від грецьк. «а» – заперечення та «prosechein» – спрямовувати увагу) – зниження уваги в осіб, які страждають на захворювання носа. Під апрозексією сьогодні розуміють виключення як активної, так і неактивної уваги, повну втрату інтересу до того, що відбувається навколо.

Завдання лікаря полягає в підвищенні якості життя пацієнтів із риносинуситом поряд з редукцією клінічних симптомів. Допомогти лікарю в подоланні гострого риносинуситу може препарат Синупрет® екстракт. У пацієнтів, які отримували лікування Сінупретом, відмічали зменшення вираженості основних симптомів гострого риносинуситу порівняно з терапією плацебо, починаючи вже з 3-го дня лікування.

Пацієнти при такому лікуванні одужували та поверталися до повноцінного життя значно швидше (майже на 4 доби раніше), ніж хворі, які отримували плацебо.

Синупрет® екстракт здатен не тільки прокращувати якість життя пацієнтів із гострим риносинуситом, а й попереджати трансформацію гострого вірусного риносинуситу в післявірусний і бактеріальний. Швидке здолання симптомів риносинуситу сприяє клінічному одужанню та підвищенню якості життя пацієнтів. Свобода подиху й улюблені аромати – неодмінні складові повноцінного життя, які повертає Синупрет® екстракт.

Підготувала Марія Марчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11-12 (432-433), червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

26.03.2019 Терапія та сімейна медицина Профілактика уражень печінки в практиці сімейного лікаря

Профілактична діяльність сімейного лікаря буде неефективною, якщо не брати до уваги стан печінки пацієнта. Адже саме цей орган значною мірою впливає не лише на загальний стан здоров’я, а й на перебіг практично всіх хвороб, зокрема соціально значущих, таких як серцево-судинні, цукровий діабет, ожиріння. ...

26.03.2019 Терапія та сімейна медицина Астигматизм: клиника, диагностика, профилактика и лечение

В последние годы увеличивается количество пациентов с различными видами аномалий рефракции. Так, астигматизм выявляют у 45-55% населения....

26.03.2019 Терапія та сімейна медицина Оптимізація лікування сухої форми вікової макулярної дегенерації

Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – ​це хронічний дистрофічний процес з ураженням хоріокапілярного шару та пігментного епітелію в ділянці жовтої плями сітківки, що супроводжується втратою центрального зору переважно в осіб віком понад 50 років, не пов’язана з катарактою чи іншим захворюванням очей (код МКХ Н 35.3). З віком частота ВМД підвищується у 20-25 разів: її ознаки виявляють у чверті чоловіків і третини жінок, яким виповнилося 75 років (Hageman G. S. et al., 2008; Arroyo J. G., 2018)....

26.03.2019 Терапія та сімейна медицина Катаракта: сучасні аспекти лікування

Як відомо, катаракта – ​це поширене прогресуюче захворювання очей, яке призводить до зниження гостроти зору із загрозою повної сліпоти. В Україні щороку діагностується близько 400 тис. хворих з наявною катарактою, що корелює зі світовою статистикою, згідно з якою близько 1% населення має цю патологію. Якщо катаракту не лікувати, вона призводить до повної втрати зору. Хвороба поступово прогресує і навіть на початкових етапах значно погіршує зір пацієнта та якість його життя....