Неомилювані сполуки авокадо та сої у веденні остеоартриту

25.03.2019

Стаття у форматі PDF

Остеоартрит (ОА) – це хронічна хвороба суглобів, що характеризується прогресивним пошкодженням суглобового хряща, ремоделюванням кісткової тканини з утворенням остеофітів і склерозом субхондральної кістки, а також запаленням і фіброзом зв’язок, сухожиль, менісків і капсул. До патологічного процесу можуть залучатися будь-які суглоби, проте найчастіше уражаються колінний, кульшовий суглоби та суглоби кисті. Раніше вважалося, що ОА виникає внаслідок вікового зношування суглобів, при цьому патологічний процес розвивається протягом тривалого часу. Проте сьогодні доведено, що головна роль у патогенезі захворювання належить запаленню з асоційованим проростанням нових судин і нервів із субхондральної кістки в суглобовий хрящ, а також системним метаболічним розладам.

Пацієнти з ОА страждають від болю, запалення й обмеження функції суглобів. Для зменшення болю при ОА застосовують парацетамол, топічні та пероральні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), топічний капсаїцин і синтетичні опіоїди. Утім, кожен із цих засіб має суттєві недоліки, що обмежує їх широке використання. Парацетамол може зумовлювати тяжкі побічні ефекти з боку печінки та нирок. Це стосується й НПЗП, які через гастроінтестинальну, кардіоваскулярну та печінкову токсичність рекомендується застосовувати протягом якомога коротшого часу та в мінімальних ефективних дозах. Призначення опіоїдних алагетиків обмежене через ризик залежності. Щодо внутрішньосуглобових ін’єкцій кортикостероїдів, то вони забезпечують лише короткочасну ефективність, часто асоціюються з побічними ефектами і не впливають на перебіг захворювання.

Для полегшення симптомів ОА і зменшення потреби в НПЗП Європейська протиревматична ліга (EULAR) рекомендує застосовувати неомилювані сполуки авокадо та сої (НCАС), хондроїтинсульфат, гіалуронову кислоту (ГК) і глюкозамін – так звані SYSADOA (симптоматичні повільнодіючі препарати для лікування ОА).

Пацієнтам з ОА, які не переносять НПЗП або очікують на ендопротезування, можна призначати ГК у вигляді внутрішньосуглобових ін’єкцій. Проте цей препарат не покращує прогноз захворювання, до того ж його безпека в довгостроковій перспективі не відома.

Глюкозамін та хондроїтинсульфат у клінічних дослідженнях продемонстрували деяку ефективність лише в окремих підгрупах пацієнтів, а саме у хворих на середньотяжкий ОА колінного суглоба. Прийом глюкозаміну асоціюється з численними побічними ефектами, серед яких найчастішими є біль у животі, печія, діарея та нудота; також глюкозамін може спричиняти алергічні реакції і погано поєднується з багатьма лікарськими препаратами, зокрема з варфарином і протидіабетичними засобами. Загалом користь від прийому глюкозаміну та/або хондроїтинсульфату при ОА є сумнівною. Міжнародне товариство з вивчення ОА (OARSI) і британський Національний інститут здоров’я (NICE) не рекомендують застосовувати ці засоби в монотерапії чи в комбінації, якщо після 6 міс прийому немає відчутного клінічного ефекту або явного покращення радіографічної картини.

Неомилювані сполуки авокадо та сої – це природні екстракти олій відповідних рослин, що складаються із залишкової фракції, яку не можна перетворити на мило шляхом сапоніфікації. Головним компонентом НСАС є фітостероли: β-ситостерол, кампстерол та стигмастерол, – здатні швидко потрапляти в клітини. Також НСАС містять складну суміш інших речовин, як-от жиророзчинні вітаміни, тритерпенові спирти, сквален, жирні кислоти та ін.

У доклінічних дослідження in vitro та in vivo було продемонстровано хондропротекторні, анаболічні й антикатаболічні властивості НСАС. Зокрема, НСАС пригнічують руйнування і стимулюють відновлення хряща; підвищують синтез колагену й агрекану (компонентів хряща); зменшують запалення тканин суглоба шляхом пригнічення запальних цитокінів (інтерлейкінів 1, 6, 8, фактора некрозу пухлини – TNF, простагландину Е2), циклооксигенази‑2, матричних металопротеїназ (MMP2, MMP3), модулювання сигнальних шляхів ERK та PAI‑1. НСАС модулюють і ростові фактори, задіяні в патогенезі ОА: підвищують рівні трансформувальних факторів росту TGF-β1 і TGF-β2, що сприяє відновленню хряща, і зменшують рівень судинного ендотеліального фактора росту (VEGF), який є значно підвищеним у синовіальній рідині пацієнтів з ОА. Ще одним корисним ефектом НСАС є здатність інгібувати окислення ліпротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Встановлено, що високі рівні окислених ЛПНЩ при ОА підвищують активність кисневих радикалів у хондроцитах з подальшим ушкодженням хряща.

У клінічних дослідженнях застосування НСАС зменшувало біль і скутість у суглобах і покращувало їх функцію, завдяки чому знижувалася потреба в аналгетиках. Ефективність і безпека НСАС у ході лікування і після його завершення оцінювались у численних рандомізованих подвійних сліпих багатоцентрових дослідженнях за участю пацієнтів з ОА колінних або кульшових суглобів. У двох дослідженнях тривалістю 3 міс було встановлено, що лікування НСАС у дозі 300 мг/добу покращувало параметри болю, скутості та фізичної функції за шкалою WOMAC і зменшувало потребу в аналгетиках (Blotman F. et al., 1997; Appelboom T. et al., 2001). У 6-місячному плацебо-контрольованому дослідженні спостерігалося значне покращення функції суглобів, оціненої за індексом Лекена, причому ефект зберігався й після закінчення лікування (Maheu E. et al., 1998). У дослідженні K. Pavelka і співавт. (2010) за участю пацієнтів з ОА колінного суглоба, яке також тривало 6 міс, прийом 300 мг НСАС (Піаскледин® 300) 1 р/добу виявився таким же ефективним, як і застосування хондроїтинсульфату 400 мг 3 р/добу.

У 3-річному рандомізованому дослідженні ERADIAS у пацієнтів з ОА кульшового суглоба терапія НСАС (препарат Піаскледин® 300) характеризувалася відмінною безпекою і на 20% сповільнювала радіографічне прогресування хвороби в пацієнтів з тяжким ОА (р=0,04), що свідчить про здатність НСАС покращувати прогноз (хворобомодифікуючий ефект).

У 3 подвійних сліпих плацебо-контрольованих рандомізованих клінічних дослідженнях (РКД) вивчали здатність НСАС зменшувати потребу в НПЗП у пацієнтів з ОА колінного та кульшового суглоба. У двох РКД було продемонстровано, що лікування НСАС зменшує потребу в НПЗП протягом 3 міс (Blotman F. et al., 1997; Appelboom T. et al., 2001). У дослідженні E. Maheu і співавт. (1998) після 6 міс терапії застосування НПЗП потребували 63% пацієнтів групи плацебо порівняно з 48% пацієнтів групи НСАС. Щодо безпеки, то в усіх вищенаведених дослідженнях частота побічних ефектів у групах НСАС не відрізнялася від такої у групах плацебо.

Систематичний огляд 53 РКД показав, що серед 18 препаратів природного походження, які застосовуються при ОА, найбільшу силу наукових доказів щодо ефективності мають НСАС (Ameye L. G., Chee W. S.S, 2006).

Як було зазначено, біологічна активність НСАС забезпечується передусім стеролами, тому від їхнього вмісту в препараті залежить його терапевтичний ефект. У дослідженні за допомогою газової хроматографії мас-спектрометрії вивчали вміст 6 стеролів у різних препаратах НСАС. Результати показали, що Піаскледин® 300 найкраще відповідав контрольному зразку порівняно з іншими препаратами НСАС. Варто зазначити, що в одній капсулі оригінального препарату Піаскледин® 300 міститься 100 мг неомилюваних сполук авокадо та 200 мг неомилюваних сполук сої, і саме таке співвідношення може відповідати за оптимальний вміст стеролів.

Остеоартрит є причиною фізичних страждань і функціональних обмежень мільйонів людей у світі. Збереження функції суглобів та активності пацієнтів з ОА є головною передумовою покращення якості і подовження життя таких хворих. Остеоартрит не можна вилікувати, і навіть арсенал симптоматичних варіантів терапії є досить обмеженим.

Неомилювані сполуки авокадо та сої мають великі перспективи у веденні ОА завдяки їх хондропротекторним, анаболічним, антикатаболічним і протизапальним властивостям. У клінічних дослідженнях у пацієнтів з ОА лікування НСАС значно зменшувало біль і скутість, покращувало функцію суглобів і знижувало потребу в НПЗП. За даними 3-річного дослідження ERADIAS, оригінальний препарат НСАС Піаскледин® 300 може сповільнювати звуження суглобової щілини, а отже, відтерміновувати потребу в ендопротезуванні. Механізми дії на клітинному та метаболічному рівні, які забезпечують терапевтичну користь НСАС при ОА, заслуговують на подальше вивчення.

За матеріалами статті: Christiansen B. A., Bhatti S., Goudarzi R., Emami S. Management of Osteoarthritis with Avocado/Soybean Unsaponifiables. Cartilage. 2015 Jan; 6 (1): 30-44.

Підготував Андрій Буряк

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (449), лютий 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ревматологія

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Протизапальний ефект фебуксостату при безсимптомній гіперурикемії: новий аналіз дослідження PRIZE

Запалення відіграє важливу роль у розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема атеросклерозу. Нещодавно було встановлено, що гіперурикемія спричиняє запалення ендотеліальних клітин судин, ендотеліальну дисфункцію та, зрештою, атеросклероз. Експериментальна робота Mizuno та співавт. (2019), у якій було продемонстровано здатність фебуксостату пригнічувати запальні цитокіни, привернула увагу дослідників до протизапальних ефектів уратзнижувальних препаратів. Кількість лейкоцитів – ​надійний маркер запалення, пов’язаний із різними кардіоваскулярними захворюваннями, як-от ішемічна хвороба серця; у багатьох попередніх дослідженнях його використовували для оцінки протизапального ефекту терапевтичного втручання. Мета нового аналізу дослідження PRIZE – ​вивчити вплив фебуксостату на кількість лейкоцитів у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією....

21.04.2024 Ревматологія Проєкт URRAH: зв’язок гіперурикемії з кардіоваскулярними, нирковими та метаболічними розладами

Зв’язок між рівнем сироваткової сечової кислоти (ССК) і ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) упродовж багатьох років є предметом вивчення дослідників. Установлено, що рівень ССК – незалежний предиктор смерті від усіх причин і серцево-судинної смерті, зокрема від гострого коронарного синдрому, інсульту та серцевої недостатності (СН). Також опубліковано багато робіт про зв’язок між ССК і функцією нирок. Попри значну кількість публікацій, деякі моменти, а саме: яким є оптимальний поріг ССК для визначення ризику ССЗ, чи необхідна корекція значень ССК для функції нирок, чи є ССК ключовим патологічним елементом метаболічної дисрегуляції, потребують прояснення....