Лікар сімейної медицини у боротьбі з інфекційними захворюваннями

За матеріалами міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні інфекційні захворювання у практиці сімейного лікаря», 4-5 квітня, м. Київ

Сьогодні інфекційні захворювання є не тільки причиною незадовільного стану здоров’я населення, а й важливою соціально-економічною проблемою людства. Лікарі первинної ланки надання медичної допомоги першими контактують із потенційним носієм збудника та вирішують подальшу тактику його лікування.

Саме цій тематиці була присвячена науково-практична конференція «Актуальні інфекційні захворювання у практиці сімейного лікаря».

Захід розпочався з надзвичайно важливої та актуальної теми: «Кір в Україні: стан проблеми та перспективи». Доповідь підготувала група авторів під керівництвом директора «Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Національної академії медичних наук України», члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Вікторії Іванівни Задорожної.

У 2018 році Всесвітня організація охорони здоров’я зареєструвала в Європейському регіоні рекордну кількість хворих на кір – ​57 961. Летальність серед дітей до 17 років становила ​0,04% (12 випадків), серед дорослих – ​0,02% (4 випадки). У 2018 році кількість людей, які захворіли на кір, утричі перевищила показник за 2017 рік і в 15 разів – ​за 2016 рік (коли зареєстрували рекордно низьку кількість випадків хвороби). Найвищі показники зафіксували в Україні, Сербії, Ізраїлі.

У доповіді було зазначено, що вакцинопрофілактика залишається однією з основних складових національних програм охорони здоров’я в усіх країнах світу, а також є провіднім методом у стратегії профілактики та боротьби з інфекційними хворобами.

Продовжив цю актуальну тему доктор медичних наук, професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії МО України Володимир Іванович Трихліб, який розповів про особливості сучасного протікання кору.

За оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України протягом 13-го тижня 2019 року на кір захворіли 2 254 людини – ​1 113 дорослих та 1 141 дитина. Впродовж 22-28 березня найбільше випадків кору зареєстровано:

• Київ, 260 хворих (139 дорослих і 121 дитина);
• Київська область, 200 хворих (123 дорослих та 77 дітей);
• Хмельницька область, 177 хворих (93 дорослих та 84 дитини);
• Харківська область, 160 хворих (91 дорослий та 69 дітей).

З початку року (28 грудня 2018 року – ​28 березня 2019 року) на кір захворіло 35 002 людини, із них  15 886 дорослих і 19 116 дітей. Від ускладнень хвороби померло 14 осіб.

Для всіх госпіталізованих характерним був гострий початок хвороби із вираженими симптомами інтоксикації та катаральними явищами. У 60-78,6% людей спостерігалась виражена лихоманка (понад 38,5 °С). Тривалість симптомів інтоксикації в середньому складала три дні. Катаральні явища: кашель, нежить, кон’юнктивіт, склерит, сльозотеча, світлобоязнь, – ​спостерігались у 100% випадків. Висип плямисто-папульозного характеру з’являвся поетапно, протягом 3-4 днів, згори донизу, приблизно на четвертий день хвороби. У 0,5% спостерігались геморагічні елементи. Пігментація з’являлась у середньому на сьомий день хвороби і в 4,8% випадків спричиняла відлущування шкіри.

Володимир Іванович наголосив на тому, що для кожного медичного працівника важливо знати особливості протікання кору в дорослих:

• характерний атиповий початок, відсутність або невираженість катарального синдрому;
• виникнення висипу в перший день захворювання, без етапності, типового характеру та розповсюдження;
• відсутність характерних плям Копліка;
• біль у животі (більш ніж у 15% пацієнтів);
• переважання в загальному аналізі крові нормоцитозу або незначної лейкопенії з вираженим паличкоядерним зсувом;
• у 58,3% розвивається гепатит, можливий виражений цитологічний синдром, при цьому рівень підвищення АЛТ не корелює зі ступенем важкості протікання захворюваності.

Найбільш розповсюджені ускладнення кору представлені у таблиці.

Доповідач звернув увагу на те, що гепатит потрібно розглядати як прояв кору, а не як ускладнення у дорослих.

Професор В.І. Трихліб презентував ще одну доповідь на тему неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у практиці сімейного лікаря. До основних факторів ризику виникнення цього захворювання належать: центральне ожиріння, діабет 2 типу, дисліпідемія, гіпертонія, фактори, пов’язані зі способом життя, гіпотиреоз, гіпопітуїтаризм, полікістоз яєчників, синдром обструктивного апное сну, неякісний сон та його відсутність.

За даними метааналізу, НАЖХП пов’язана з подвійним ризиком розвитку цукрового діабету і метаболічного синдрому.

У хворих із хронічними запальними захворюваннями кишечника часто діагностують стеатоз печінки (пов’язаний із синдромом мальабсорбції, парентеральним харчуванням, використанням кортикостероїдів). Було встановлено, що стан судин покращується, якщо вилікувати НАЖХП.

На сьогодні не існує стандартного методу лікування НАЖХП, який базувався би на доказовій медицині.

Якщо взяти до уваги дані американських та світових організацій 2012 року (American Association for the Study of Liver Diseases, World Gastroenterology Organisation, American College of Gastroenterology, American Gastroenterological Association), можна визначити таку тактику лікування пацієнтів із НАЖХП:

• зниження маси тіла (до 450-900 мг на тиждень, 10% за 6 міс) – ​дієта, фізична активність, баріатрична хірургія;
• обмеження надмірного вживання алкоголю (регулярний прийом не більше 40 г на тиждень може покращити гістологію);
• збільшення вживання кофеїну;
• корекція гіперглікемії;
• лікування дисліпідемії (статини);
• лікування при вираженому фіброзі (вітамін Е (800 одиниць на добу), піоглітазон).

Пацієнти з неагресивним типом НАЖХП не потребують специфічного для печінки лікування, але профілактика серцево-судинних або ниркових захворювань для них також є стратегічно важливою.

Професор кафедри терапії Української військово-медичної академії МО України Мар’яна Миколаївна Селюк презентувала доповідь на тему «Інфекції дихальних шляхів: сучасні можливості попередження ускладнень».

Актуальність цієї теми важко переоцінити. Щорічно гострими респіраторними вірусними захворюваннями (ГРВІ) хворіють 500 мільйонів людей у світі, з яких 2 мільйони помирають, а в 60% випадків захворювання протікає з ускладненнями.

Нижче зображена діаграма, яка відображає вторинні ускладнення гострої респіраторної вірусної інфекції на 1000 випадків (рис.).

До ускладнень грипу А (H1N1) відносять пневмонію, яка буває трьох типів. На 2-3-й день захворювання розвивається вірусна пневмонія. На 7-8-й день – ​вірусно-бактеріальна, а на 14-й день – ​бактеріальна.

На сьогодні доведено, що найефективнішим препаратом для лікування небезпечного збудника інфекцій дихальних шляхів – ​Streptococcus pneumoniae є амоксицилін.

У доповіді Мар’яни Миколаївни гостро стоїть питання щодо нераціонального призначення та використання антибіотиків. Тому важливо пам’ятати наступні факти:

• 50% усіх антибіотиків не потрібно призначати взагалі;
• кожна людина є носієм не більше 20 антибіотикорезистентних штамів;
• після прийому антибіотиків для відновлення мікробіома потрібно не менше одного року.

Кожен лікар повинен пам’ятати про правила поведінки в середовищі хворих на інфекційні захворювання. Цій темі був присвячений виступ доцента кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидата медичних наук Людмили Петрівни Козак, яка презентувала доповідь під назвою «Основні принципи роботи сімейного лікаря в осередках інфекційних захворювань».

Доповідач наголосила, що кожному медичному працівнику, який знаходиться в осередку розповсюдження інфекцій, важливо знати наступний алгоритм дій:

• обстеження середовища з визначенням попереднього діагнозу і місця подальшого лікування хворого;
• інформування про випадок інфекційного захворювання;
• запровадження первинних протиепідемічних заходів щодо осіб з підвищеним ризиком зараження;
• деконтамінація в осередку інфекційного захворювання.

У свою чергу, лікар-епідеміолог Рівненської медичної академії, кандидат медичних наук Анатолій Петрович Рєзніков підняв не менш важливу в практиці сімейного лікаря тему «Актуальні питання профілактики інфекційних хвороб».

Доповідач звернув увагу на те, що у 2018 році в Рівненській області зареєстрували зростання захворюваності на сальмонельоз. До цього призвело недотримання профілактичних заходів, відсутність санітарно-епідеміологічного нагляду та неналежний ветеринарній супровід виробництва продуктів тваринного походження.

На території Рівненської області також зареєстрували 3002 випадки кору. Анатолій Петрович зазначив, що захворюваність на кір продовжує зростати. Він наголосив, що поширення керованих інфекцій відбувається внаслідок збільшення кількості неімунних осіб. До цього призводить збільшення кількості населення, яке відмовляється від вакцинації. Крім того, сімейні лікарі не обслуговують виклики вдома, через що хворі змушені звертатися на прийом. А це призводить до поширення інфекції серед здорового населення на шляху хворого до лікаря.

У підсумку конференції наголосили, що епідемічна ситуація в Україні погіршилась. Наразі продовжується епідемія кору, що значною мірою пов’язано зі збільшенням кількості невакцинованого населення. Окрім цього, існує низка інфекційних хвороб, які необхідно вчасно виявити, щоб запобігти подальшій контамінації населення. Саме лікарі первинної ланки медичної допомоги першими можуть розпізнати носія збудника та попередити подальше розповсюдження інфекції.

Підготувала Ольга Бублієва

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (454), травень 2019 р