Медичні команди «Діємо для здоров’я»: як мобільна медицина підтримує здоров’я українців під час війни

18.10.2022

Читати у форматі PDF

29 вересня, м. Київ. Упродовж червня-вересня 2022 року понад 6 тисяч місцевих мешканців і внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Дніпропетровської, Полтавської, Львівської, Рівненської областей отримали медичну та психологічну допомогу від мобільних медичних команд україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», котрий реалізується за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва. 

29 вересня в Українському кризовому медіацентрі відбулася пресконференція «Мобільна медична допомога як відповідь на виклики війни. Досвід роботи мобільних медичних команд «Діємо для здоров’я». У рамках заходу команда проєкту поділилася результатами роботи мобільних медичних команд і разом із представниками МОЗ України та департаментів охорони здоров’я Дніпропетровської, Полтавської, Львівської, Рівненської областей обговорила необхідність запровадження досвіду й інструментів мобільної медичної допомоги на рівні держави та регіонів.

Потреба в такій допомозі виникла з початком повномасштабної війни, коли пацієнти залишилися без доступу до життєво необхідних ліків та медичної допомоги. Дослідження, яке у квітні провів проєкт «Діємо для здоров’я» серед людей з неінфекційними захворюваннями (НІЗ) у 5 областях України, свідчило, що серед тих, хто приймає ліки від хронічних захворювань, лише 39% змогли купити або отримати всі потрібні медикаменти. 73% опитаних зазначали про погіршення стану свого психічного здоров’я порівняно з довоєнним періодом.

Мобільні команди «Діємо для здоров’я» допомагали вчасно виявляти, безперервно та якісно лікувати уразливі групи населення, серед яких маломобільні люди і внутрішньо переміщені особи з НІЗ (серцево-судинні, легеневі й онкологічні захворювання, а також цукровий діабет).

«На жаль, маємо констатувати факт, що через запізнє звертання пацієнтів по медичну допомогу ми не можемо вчасно діагностувати НІЗ на ранніх етапах розвитку. І пацієнти потрапляють до лікарень вже тоді, коли сталася фатальна подія, наприклад інфаркт або інсульт. Під час війни люди тим паче не звертаються задля профілактичного огляду, а терплять до останнього, тому важливим завданням лікарів є не лише лікування, а й інформування про способи профілактики неінфекційних захворювань», – ​відзначила Олександра ­Машкевич, керівниця директорату медичних послуг МОЗ України.

Перші результати проєкту показали гостру потребу людей з НІЗ у медичній допомозі, зокрема в діагностичних процедурах.

«За останніми даними, 40% пацієнтів, яким ми надали медичну допомогу, мали артеріальну гіпертензію, 38% – ​серцево-судинні захворювання, а 12% – ​цукровий діабет 2 типу. 75% людей, які приходили до лікарів, – ​жінки, >70% – ​це люди віком від 50 років. Для збору цих даних команда проєкту розробила спеціальний застосунок, який працює навіть без доступу до Інтернету, що спрощує внесення даних та відстежування інформації щодо роботи мобільних команд. Це дуже зручна, проста, але ефективна технологія, яку можуть використовувати мобільні команди інших організацій, і ми вже маємо запити від інших проєктів щодо поширення цього інструменту», – ​зазначає Владислав Збанацький, координатор з роботи з первинною ланкою медичної допомоги україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я».

За словами Олександри Машкевич, через повномасштабну війну видатки на Програму медичних гарантій у 2023 році зменшаться майже на 13-15 млрд грн. У зв’язку з цим підтримка міжнародних партнерів, зокрема україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», зараз надзвичайно важлива.

«Наразі гостро стоїть питання забезпечення медичною допомогою людей на де­окупованих та прифронтових територіях. Чимало медичних закладів частково або повністю зруйновано, більшість медичного персоналу звідти виїхала. Крім того, навантаження на первинну ланку зросло внаслідок вимушено переміщених осіб, а також браку медиків на місцях. Держава буде вдячна тим проєктам та органам місцевої влади, які допоможуть сформувати і запустити мультидисциплінарні команди на місцях», – ​додає Олександра Машкевич.

«У Рівненській області є чимало сіл, які віддалені від основних центрів надання медичних послуг. Люди просто не можуть доїхати до найближчих аптек чи лікарень через відсутність транспорту. Завдяки роботі мобільних команд ми змогли оцінити реальний маршрут і потреби пацієнтів та зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити послугами медичної допомоги кожного», – ​зауважує Олена Гандзюк, заступниця директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації.

Такого успіху не вдалося б досягти без співпраці з регіональними департаментами охорони здоров’я, які визначали потреби конкретної громади і скеровували туди мобільні медичні команди.

Загалом мобільні медичні команди «Діємо для здоров’я» працювали у 4 цільових областях проєкту: Дніпропетровській, Полтавській, Львівській, Рівненській.

До складу команди входять  сімейний лікар, медсестра та  психолог. Вони комплекс­но надають основний спектр послуг первинної медико-санітарної допомоги, а саме:

  • проведення діагностики (ЕКГ, тестування рівня глюкози та холестерину в крові, вимірювання тиску);
  • консультування і призначення потрібного лікування;
  • безоплатне надання лікарських препаратів на тривалий період;
  • перенаправлення до вузьких спеціалістів;
  • надання психологічної допомоги.

Війна продемонструвала, наскільки послуги першої психологічної допомоги стали затребуваними. За словами Олександри Машкевич, зараз триває робота над інтеграцією послуг психологічної допомоги на рівні первинної ланки.

Про україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я»

Україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я» («Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні») має на меті зменшити тягар хвороб та запобігти передчасній смертності від НІЗ; реалізується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC). Проєкт запроваджується на національному, регіональному (у Львівській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській, Херсонській областях) та територіальному рівнях (робота з громадами). Більше інформації про проєкт можна знайти на сайті та на Фейсбук-сторінці.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (527), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Профілактика йододефіциту: історія

Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...