Рекомендації ESH-2023 щодо ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Рекомендації

Клас рекомендації

Рівень доказовості

Визначення категорій артеріального тиску (АТ), ступенів і стадій АГ за офісним рівнем АТ

Рекомендується класифікувати АТ як оптимальний, нормальний, високий нормальний та АГ 1, 2 або 3 ступеня відповідно до офісного рівня АТ

I

C

Крім ступенів АГ, які базуються на рівні АТ, рекомендується виокремлювати також 1, 2 і 3 стадії АГ.

Стадія 1: неускладнена АГ без ураження органів-мішеней, діабету, серцево-судинних захворювань (CCЗ) і хронічної хвороби нирок (ХХН) ≥3 стадії.

Стадія 2: наявність ураження органів-мішеней, цукрового діабету або ХХН 3 стадії.

Стадія 3: наявність ССЗ або ХХН 4 або 5 стадії

I

C

Оцінка ризику при АГ за допомогою SCORE2 і SCORE2-OP

Оцінка серцево-судинного ризику за допомогою систем SCORE2 і SCORE2-OP рекомендована пацієнтам з АГ, які ще не мають високого чи дуже високого ризику через установлені ССЗ або ХХН, тривалий або ускладнений цукровий діабет, тяжкі ураження органів-мішеней (наприклад, гіпертрофія лівого шлуночка) чи значно виражений 1 фактор ризику (наприклад, гіперхолестеринемія, альбумінурія)

I

B

Скринінг АГ

Виявлення випадків АГ або опортуністичний скринінг на АГ рекомендований усім дорослим

I

C

Регулярні вимірювання АТ рекомендуються дорослим віком >40 років або раніше пацієнтам із групи високого ризику

I

C

В осіб без АГ інтервали для повторного вимірювання АТ мають бути заплановані залежно від рівня АТ, ризику гіпертензії та серцево-судинного ризику. Пацієнтам із високим ризиком рекомендується щорічне спостереження

I

C

Прилади для вимірювання АТ

Автоматичні електронні тонометри з манжетою на плече рекомендуються для офісного та позаофісного вимірювання АТ (удома й амбулаторно)

I

B

Гібридні ручні аускультативні пристрої з рідкокристалічним або світлодіодним дисплеєм, секундоміри із цифровим зворотним відліком чи ударостійкі анероїдні тонометри можуть використовуватися для офісного вимірювання АТ, якщо автоматизовані пристрої недоступні

I

B

Слід використовувати лише належно валідовані пристрої (www.stridebp.org)

I

B

Пристрої для вимірювання АТ без манжети не слід використовувати для оцінки або лікування АГ у клінічній практиці

III

C

Офісні вимірювання АТ

Для діагностики АГ рекомендовано офісне вимірювання АТ, оскільки це єдиний метод, на якому ґрунтується оцінка ризику, пов’язаного з АГ, переваги антигіпертензивного лікування, а також пов’язані з лікуванням порогові значення й цілі АТ

I

A

Офісне вимірювання АТ слід проводити в стандартизованих умовах з використанням стандартного протоколу вимірювання. Необхідно провести потрійне вимірювання, а середнє значення двох останніх є репрезентативним значенням

I

C

Рекомендується діагностувати АГ після щонайменше 2 окремих візитів до лікаря (протягом 4 тиж), якщо офісний АТ не свідчить про АГ 3 ступеня (≥180/110 мм рт. ст.) або немає симптомів, пов’язаних з АГ, ознак ураження органів-мішеней чи ССЗ

I

C

Під час першого візиту слід виміряти АТ на обох руках. Постійна різниця систолічного АТ між руками >15-20 мм рт. ст. свідчить про атероматозне захворювання та пов’язане з підвищеним серцево-судинним ризиком. Усі подальші вимірювання необхідно проводити на руці з найвищим показником АТ

I

C

Позаофісне вимірювання АТ є джерелом корисної інформації, пов’язаної з АТ, до та під час лікування, тому рекомендується отримати додаткову інформацію про значення АТ за допомогою амбулаторного, домашнього моніторингу чи обох (за можливості)

I

C

Домашній моніторинг АТ

Домашній моніторинг АТ рекомендований на додаток до офісного вимірювання АТ для покращення прогнозування серцево-судинного ризику через кращу відтворюваність і прогностичну цінність, ніж в офісного вимірювання, хоча дані рандомізованих контрольованих досліджень щодо покращення результатів лікування відсутні

II

B

Домашній моніторинг АТ рекомендується для ідентифікації гіпертензії білого халата чи маскованої гіпертензії

I

B

Домашній моніторинг АТ рекомендується для тривалого спостереження за лікованою гіпертензією, оскільки це покращує контроль АТ, особливо в поєднанні з навчанням і консультуванням

I

B

Домашній моніторинг АТ потрібно виконувати за допомогою автоматизованих моніторів АТ із манжетою на плече, валідованих відповідно до встановленого протоколу (www.stridebp.org)

I

C

Домашній АТ слід контролювати протягом 7 (не менше 3) днів із подвійним ранковим (з інтервалом в 1 хв) і вечірнім вимірюванням перед відвідуванням лікаря. Середній домашній АТ має бути розрахований після відкидання показань 1-го дня

I

C

Амбулаторний моніторинг АТ (АМАТ)

АМАТ рекомендовано на додаток до офісного вимірювання АТ для покращення прогнозування серцево-судинного ризику завдяки кращій відтворюваності та прогностичній цінності, ніж в офісного вимірювання, хоча дані рандомізованих контрольованих досліджень щодо покращення результатів лікування відсутні

II

B

АМАТ рекомендується для ідентифікації гіпертензії білого халата, маскованої гіпертензії та фенотипів нічного підвищення АТ. Може знадобитися повторний АМАТ, оскільки ці фенотипи мають обмежену відтворюваність

I

B

Для діагностики справжньої резистентної гіпертензії варто використовувати АМАТ

I

B

АМАТ необхідно виконувати за допомогою автоматизованих моніторів АТ із манжетою на плече, валідованих відповідно до встановленого протоколу (www.stridebp.org)

I

C

Рекомендована частота вимірювань становить 20 хв удень і вночі, щоб мінімізувати ризик пропуску денних або нічних епізодів

I

C

Таблиця. Класифікація АГ

Категорія АТ / ступінь АГ

САТ (мм рт. ст.)

ДАТ (мм рт. ст.)

Оптимальний

<120

та

<80

Нормальний

120-129

та

80-84

Високий нормальний

130-139

та/або

85-89

АГ 1 ступеня

140-159

та/або

90-99

АГ 2 ступеня

160-179

та/або

100-109

АГ 3 ступеня

≥180

та/або

≥110

Ізольована систолічна гіпертензія*

≥140

та

<90

Ізольована діастолічна гіпертензія*

<140

та

≥90

Примітки: категорія АТ визначається найвищим рівнем АТ (САТ або ДАТ); * ступінь ізольованої систолічної чи діастолічної гіпертензії оцінюється як 1, 2, 3 відповідно до значень САТ і ДАТ у зазначених діапазонах; така сама класифікація використовується для підлітків віком ≥16 років.

Домашній та амбулаторний моніторинг АТ

Клінічні показання до домашнього чи амбулаторного моніторингу АТ

Стани, за яких гіпертонія білого халата є поширенішою, наприклад: 

• АГ I ступеня при офісному вимірюванні АТ;  

• виражене офісне підвищення АТ без ураження органів-мішеней.

Стани, за яких маскована АГ є поширенішою, наприклад:
• високий нормальний офісний АТ;
• нормальний офісний АТ в осіб з ураженням органів-мішеней або з високим загальним серцево-судинним ризиком.

В осіб, які вже отримують лікування для:
• підтвердження неконтрольованої та справжньої резистентної гіпертензії;
• оцінки 24-годинного контролю АТ (особливо в пацієнтів із високим ризиком);
• оцінки симптомів, що свідчать про гіпотензію (особливо в літніх пацієнтів)

Підозра на постуральну або постпрандіальну гіпотензію в пацієнтів, котрі отримують лікування

Перебільшена реакція АТ на фізичне навантаження

Значна варіабельність офісних вимірювань АТ

Специфічні показання для АМАТ замість домашнього моніторингу АТ:
• оцінка нічного АТ і статусу падіння (наприклад, апное сну, ХХН, діабет, ендокринна гіпертензія або вегетативна дисфункція);
• пацієнти, які не здатні чи не бажають виконувати домашній моніторинг або занепокоєні достовірністю самостійного вимірювання;
• вагітність

Специфічні показання для домашнього моніторингу АТ замість АМАТ:
• тривале спостереження за пацієнтами, які отримують лікування, для покращення прихильності до лікування та контролю АГ;
• хворі, котрі не бажають виконувати АМАТ або відчувають значний дискомфорт під час запису

Показання для повторного позаофісного моніторингу АТ (домашнього чи амбулаторного):
• підтвердження гіпертензії білого халата або маскованої гіпертензії в осіб, які не отримували лікування чи отримують лікування

Оцінка ураження органів-мішеней, опосередкованого АГ

Тести

Мета

Базові скринінгові тести рекомендовані всім пацієнтам з АГ

ЕКГ у 12 відведеннях

Вимірювання серцевої та атріовентрикулярної провідності, виявлення серцевих аритмій, ішемії та інфаркту міокарда, скринінг на гіпертрофію лівого шлуночка

Співвідношення альбумін / креатинін у сечі

Виявлення ХХН та визначення стадії

Сироватковий рівень креатиніну та швидкість клубочкової фільтрації

Виявлення ХХН і визначення стадії

Розширений скринінг

Ехокардіографія

Оцінка структури та функції шлуночків і лівого передсердя, виявлення захворювання клапанів, визначення діаметра кореня аорти, виявлення аневризми висхідної аорти

Швидкість проходження пульсової хвилі артеріями (cfPWV або baPWV)

Оцінка жорсткості аорти / великих артерій

УЗД сонної артерії

Визначення товщини інтими-медіа сонної артерії, виявлення бляшок і стенозу

Сканування кальцію коронарної артерії

Визначення наявності та ступеня кальцифікації у коронарних артеріях для прогнозування ризику коронарних подій

УЗД черевної аорти

Скринінг аневризми аорти

УЗД нирок

Оцінка розміру та структури нирки, виявлення реноваскулярних захворювань, визначення ниркового резистивного індексу (методом спектральної доплерографії)

Спектральна доплерографія

Діагностика реноваскулярних захворювань і визначення ниркового резистивного індексу

Щиколотково-плечовий індекс

Скринінг захворювання артерій нижніх кінцівок

Оцінка мікроциркуляторного русла сітківки

Виявлення мікросудинних змін

Тестування когнітивних функцій (шкали MMSE, MoCA)

Скринінг ранніх стадій деменції

Візуалізація головного мозку
(КТ, МРТ)

Виявлення структурних ушкоджень мозку