Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи

21.04.2024

Резолюція Міжнародного медичного форуму від 15.12.2023

У Львові 13-15 грудня 2023 року відбувся міжнародний медичний форум (ММФ) «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи», присвячений 150-річчю Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), 125-річчю Лікарської комісії НТШ (ЛК НТШ), а також 25-річчю кафедри та центру клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На заключному засіданні після обговорення учасниками заходу були прийняті положення резолюції ММФ.

Положення резолюції міжнародного медичного форуму

1.  Максимальна увага військовій медицині щодо нових засобів лікування та реабілітації, її імплементації в стандарти НАТО.

2.  Впровадження результатів наукових досліджень у практичну медицину України, Європи, світу.

3.  Розробка наукових проєктів (грантів) українських учених і лікарів зі світовими фаховими спільнотами та створення міжнародних консорціумів.

4.  Співпраця з міжнародними та українськими партнерами щодо організації медичних досліджень у сфері клінічних наук (трайли).

5.  Відстоювання змін у додипломній і післядипломній освіті лікарів з імплементацією її в міжнародну систему медичної освіти.

6.  Проведення спільно зі СФУЛТ (Світова федерація українських лікарських товариств), ВУЛТ (Всеукраїнське лікарське товариство) та УЛТ (Українське лікарське товариство) у Львові щорічних міжнародних і фахових конференцій під егідою НТШ.

7.  Розвиток партнерства ЛК НТШ з фаховими науковими товариствами України та світу для організації науково-практичних заходів.

8.  Активна підтримка друкованого органу ЛК НТШ «Праці НТШ. Медичні науки»: запрошення провідних учених для друку їхніх наукових доробків; публікація інноваційних розробок у фундаментальній та клінічній медицині, актуальних оглядових статей, інформаційних матеріалів тощо.

9.  Подальше вдосконалення журналу щодо вимог наукометричних баз PUBMED, MEDLINE та Web of Science.

10. Підтримка молодих учених: стипендіальна підтримка, грант «Реактиви для молодіжної науки», пільговий друк кращих статей молодих науковців у журналі «Праці НТШ. Медичні науки», проведення молодіжних фахових зимових і літніх шкіл.

11. Подальший розвиток української термінології в медицині та розширення вивчення професійної англійської мови.

12. Подальше заохочення до вступу в члени лікарської комісії провідних науковців галузі медицини, біології, ІТ-технологій, іноземних учених.

13. Популяцизація історичних постатей ЛК НТШ та написання наукових праць, присвячених історії лікарської комісії.

14. Популяризація проблем громадського здоров’я в соціумі.

За резолюцію проголосували всі учасники заключного засідання ММФ.

Голова президії професор Орест Чемерис

Голова оргкомітету професор Валентина Чопяк

***

Участь у ММФ «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи» взяли 998 осіб, онлайн зареєстровано 1282 особи. Було проведено 15 пленарних засідань, 18 симпозіумів, 11 майстер-класів, 2 практикуми, 29 круглих столів, із заключним міжнародним «Потреби української медицини після війни». На симпозіумі виступили: 375 українських учених, 39 зарубіжних – ​зі США, з Канади, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, Італії, зі Швейцарії, з Нідерландів, зі Швеції, з Данії, Норвегії, Хорватії та зі Словаччини. Відбулася молодіжна секція, в якій узяли участь 25 молодих науковців із різних областей України (Львівщини, Тернопільщини, Полтавщини, Івано-Франківщини).

 

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 1 (66) 2024 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Профілактика йододефіциту: історія

Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...