Французы провели первую в мире пересадку лица

14.12.2005

Хирурги не спешили с пересадкой лица из-за многочисленных этических вопросов. 36-летняя француженка стала первой пациенткой в мире, получившей новое лицо в ходе пятичасовой операции. Лицо пациентки было значительно обезображено в результате нападения собаки. Хирурги заменили лишь поврежденную нижнюю часть лица - нос, губы и подбородок. Операция прошла в выходные, но пресса узнала о ней лишь спустя несколько дней. Врачи хотели быть уверены в успехе, прежде чем разглашать сенсационную новость. Врачи считают, что лучше использовать лицо донора, чем ткани самого пациента, взятые из других частей тела, так как они сильно отличаются по структуре и цвету. Ткани лица были взяты у мертвого донора. Врачи говорят, что новое лицо пациентки не будет похоже на лицо донора, а скорее примет некую "гибридную форму". Технически такая операция была возможно уже несколько лет назад, однако хирургов во всем мире сдерживали многочисленные этические проблемы, связанные с пересадкой лица. Никто не берется предсказать, как психика пациента может отреагировать на новое лицо. К тому же врачи озабочены вопросом отторжения чужих тканей. Человеку, подвергшемуся пересадке лица, придется в течение очень длительного времени принимать препараты, снижающие реакцию иммунной системы. Такие лекарства при длительном применении могут вызывать рак. К тому же существует целый ряд вопросов, связанных с донорством тканей лица. Иан Хатчисон, исполнительный директор Британского фонда исследований в области хирургии лица, говорит о целом ряде проблем, связанных с пересадкой лица. В короткой перспективе опасность заключается в возможной закупорке венозных каналов в тканях донора, считает Хатчисон. Далее речь идет об эффективности иммунодепрессантов, а также побочных эффектах, связанных с их длительным применением. Хатчисон еще раз обращает внимание на этическую сторону вопроса. "Откуда будут поступать донорские ткани – это еще одна сторона проблемы", – говорит Хатчисон. Он настаивает, что ткани лица должны быть взяты у донора до того, как будут отключены все системы его жизнеобеспечения. А это с этической точки зрения представляет собой огромную проблему. "Существует вероятность, что даже после этого донор будет некоторое время дышать", - говорит Хатчисон. К тому же, как считает британский эксперт, пока трудно сказать, улучшится или ухудшится состояние пациента, перенесшего пересадку лица, в случае неудачной операции.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Гастроентерологія Ендокринологія Новий препарат усуває надмірну вагу, жирову хворобу печінки та діабет

Дослідники з Каролінського інституту у Швеції, імовірно, знайшли новий спосіб лікування ожиріння та пов’язаних із ним розладів шляхом впливу на мітохондрії клітин. Дослідження, опубліковане в Nature Metabolism, показує, що певний клас препаратів, які блокують функцію мітохондрій, може вплинути на ожиріння, неалкогольну жирову хворобу печінки та діабет у мишей. Мітохондрії мають сферичну, ниткоподібну або овальну форму та забезпечують енергетичну функцію, впливаючи на етапи енергетичного обміну та синтезуючи АТФ. ...

01.05.2024 Інфекційні захворювання Педіатрія Випробування показують, що пластирі з мікроматрицями безпечні та ефективні для вакцинації дітей

У першій та другій фазах рандомізованого дослідження порівнювали результати вакцинації проти кору та краснухи серед двох груп: із використанням пластиру з мікроголками та шляхом звичайної ін’єкції. Мікроголка – невеликий пристрій, прикріплений на липкий пластир, що містить набір мікроскопічних виступів, які безболісно проникають у шкіру та доставляють вакцину. Дослідження, у якому взяли участь 45 дорослих (18–40 років), 120 дітей молодшого віку (15–18 місяців) і 120 немовлят (9–10 місяців) у Гамбії, показало, що введення вакцини проти кору та краснухи за допомогою пластиру стимулювало імунну відповідь, яка була такою ж сильною, як і за використання стандартної вакцини....

30.04.2024 Ендокринологія Експериментальний препарат захищає підшлункову залозу при діабеті 1 типу

Учені з Медичної школи Джонса Гопкінса (Балтимор, США) стверджують, що експериментальний препарат із моноклональними антитілами під назвою mAb43 запобігає розвитку діабету 1 типу в мишей, а в деяких випадках навіть подовжує тривалість життя тварин. На думку дослідників, препарат є унікальним, оскільки він безпосередньо націлений на β-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і призначений для захисту цих клітин від атак імунною системою організму. Препарат майже не має побічних ефектів, тому його можна застосовувати протягом тривалого часу. Моноклональні антитіла отримують шляхом клонування або створення ідентичних копій клітинної лінії тварин і людей....